«З початку великої війни чимало громадян віком 60 і більше років виявили бажання долучитись до захисту України. Але в українському законодавстві є обмеження щодо залучення до служби такої категорії громадян. Наш законопроєкт знімає ці обмеження»
Пісня про кохання, яке вже не повернути, але яке все ще відчувається в серці. Бувало таке?
Дніпрянка ділиться особистим досвідом
Українки неймовірні! Коли війна примусила їх залишити батьківщину, вони розпочинають бізнеси в інших країнах та радо діляться набутим досвідом. Бізнес-вумен з Дніпра Ірина Пічкур розпочала бізнес в Італії та розповіла Інформатору, наскільки це складно, що треба враховувати та на що звертати увагу. Далі — пряма мова Ірини Пічкур.
Італія не була для мене чужою країною. Я протягом останніх 15 років часто бувала тут у справах бізнесу та й у відпустках. У мене тут багато друзів та знайомих. Але я ніколи не розглядала питання оселитись в Італії, адже Україна мій дім.
Коли розпочалась повномасштабна війна, я поїхала до Італії рятуватись від небезпеки. Місяць чекала, що все закінчиться та можна буде повернутись. А потім усвідомила, що маю перебудовувати своє життя відповідно до нових страшних реалій. Я бачу тут перспективи для розвитку, можливість допомагати Україні та співпрацювати з українським бізнесом.
Італійці дуже підтримують Україну. Я це знаю і з розмов з людьми, і з телепрограм, і з місцевої преси. Українців, що боронять свою землю, тут вважають справжніми героями. Ставлення до росії, з якою тут працювали багато років, докорінно змінилося. З цією країною та її бізнесом не хочуть мати справу.
Ми з партнерами відкрили благодійний фонд для допомоги Україні. Його офіс в Естонії, а у Львові - логістичний центр. Італійський бізнес і навіть деякі депутати Європарламенту охоче донатять до нього.
Італія гостинно приймає українських біженців. Тут не дадуть людині пропасти. Особливо тій, що як зазвичай українки, починає шукати можливості розпочати роботу чи власний бізнес. Неважливо, скільки в тебе грошей. Найголовніше - розум, потенціал та бажання.
Сьогодні італійський бізнес втратив багато контрактів через відмову працювати з росією. Частково це пов’язано з санкціями, а частково з небажанням італійських підприємців мати справу з цією країною. За деякими з них Україна має шанс налагодити співробітництво. Наприклад, у одного з виробників високотехнологічного обладнання для теплиць 60% продукції йшло до росії. Раніше цей світовий виробник мав ексклюзивний двадцятирічний контракт з російською компанією і всі покупці з росії, України та Білорусі мали купувати обладнання лише у цієї компанії, а не напряму у виробника. Зараз я веду переговори, щоб підписати ексклюзивну угоду з українською компанією. Схожі проблеми постали перед виробниками насосів, будівельних матеріалів, промислового обладнання. Така ж ситуація і в інших країнах старої Європи.
У травні Європейська комісія затвердила план відновлення України та виділила на це 9 мільярдів євро.Торгово-промислова палата Італії вже веде активні консультації про реалізацію бізнес-проєктів в Україні по завершенню війни. Плани пишуться зараз, щоб не гаяти час та починати працювати, як тільки з’явиться така можливість. Готуються проєкти за найновішими технологіями, за зеленими технологіями. Я рада, що маю змогу долучитись до цього процесу.
Робити бізнес в Італії легше, ніж в Україні. Тут можна легко відкрити приватне підприємство, зареєструвати торгову марку і навіть взяти кредит під 2% у місцевих інвестиційних асоціаціях. Але варто враховувати певні особливості цієї країни.
Ольга Палій