Це катастрофа: Україні загрожує дефіцит добрив цієї посівної і не лише через війну в Ірані
Попри проблеми з логістикою та робочими руками, якщо війна в Ірані закінчиться за кілька днів, більшість сільгоспвиробників ще встигнуть докупити добрива для весняної посівної, інакше на Україну чекає неврожай
В Україні скоро стартує посівна кампанія, але вже в лютому фіксували дефіцит добрив, зокрема аміачної селітри і карбаміду. За оцінками представників ринку, її ввезено лише 30% від потреби, тому на осінь є ризик недобору до 10% врожаю зернових. На додачу, вже тиждень триває військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, напруження навколо Ормузької протоки вже суттєво вплинуло на глобальний ринок добрив. Чи дійсно країні загрожує серйозний дефіцит добрив, як і коли його вдасться подолати — розповіли представники хімпрому та трейдери.
Посівна під загрозою
Весняна посівна у зоні ризику через дефіцит азотних добрив, ще в кінці минулого року попередив власник і гендиректор GROSSDORF Андрій Халявка. Найбільший ризик дефіциту по карбамідно-аміачній суміші (КАС), аміачній селітрі, карбаміді і сульфаті амонію. Причина — складна логістика і війна в країні. Ввезення більшості видів мінеральних добрив морським шляхом обмежено через вибухонебезпечність, тому їх імпортують через західні сухопутні кордони, пропускна здатність яких обмежена і не зростає. Тому імпорт не здатен оперативно компенсувати дефіцит у піковий період.
«Є проста реальність: логістика не гумова, виробництво не перемикається «по кнопці», а попит на азот навесні виникає у всіх одночасно. Питання не у виробниках, і не в країнах походження. Питання в тому, що азоту фізично не вистачатиме саме тоді, коли він найбільше потрібен», - каже Андрій Халявка.
За його даними, річна потреба України в КАС — близько 800 тис. т, з яких приблизно 400 тис. т припадає на весняну посівну. Через кордон з Польщею реально імпортувати 10–15% цього обсягу, що неспівставно з потребами України. На додачу, в самій Польщі аграрії переходять на інтенсивні технології живлення, що впливає на ціни та доступність продукції в Україні.
Дефіцит аміачної селітри досягає 70% від необхідних аграріям обсягів, підкреслив гендиректор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль. Вітчизняні хімзаводи не встигають виробляти добрива через енергетичну кризу, а імпорт аміачної селітри через глибоководні порти неможливий. Як результат — посівна ще не стартувала, а аграрію вже доводиться шукати на ринку не законтрактовані добрива.
«Час вже втрачено. Потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недобрати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у значних обсягах — до 10% і більше, за попередніми оцінками», каже Павло Коваль.
Аграрії зазвичай купують добрива прямо перед посівною, тому їх дефіцит ймовірний, підтверджує власник «УТК ХімАльянс» Віталій Попов. Його компанія виробляє рідкі добрива на заводах в Дніпрі та Полтаві, з потужністю по 6 тис. т в місяць кожен.
«Аграрії тільки-тільки почали купляти. В мене за цей тиждень, коли сонечко пішло, «вимели» зі складів все. Агрохолдинги вже законтрактувалися і зробили страховий запас, тоді як середній і малий фермер ще думає. Але коли вони надумають, добрива ще будуть? В мене є вільні обсяги для поставок в березні і квітні, десь 25-30% вільної виробничої готовності. Але зараз сніг зійде, і все, почнеться дефіцит», - каже Віталій Попов.
Які добрива будуть в дефіциті?
Віталій Попов прогнозує проблеми з доступністю КАС — цієї посівної на піку його дефіцит досягне 70-80%, тоді як зараз складає приблизно 40%. Наприклад, його підприємство забезпечене селітрою для виробництва КАС до кінця квітня, але обсяг змішування карбаміду з аміачною селітрою обмежений потужностями заводу. Також обмеження накладає кількість машин для доставки добрив — «ХімАльянс» може відправляти не більше 20 вантажівок на добу.
Якщо говорити про азотну групу, то сезонну потребу в сульфаті амонію імпортери закрили, а от інші азотні продукти будуть точно в нестачі, вважає співзасновник та гендиректор компанії-імпортера добрив Craft Mineral Вадим Кулик. За його прогнозом, дефіцит карбаміду восени становитиме майже 75%. По селітрі ситуація трішки краща, але затримки постачань теж є. В Польщі зараз внутрішній ажіотажний попит на це добриво, тому, наприклад, його компанії імпортери не відвантажують більше 10 тис. т на місяць, це приблизно 5 вантажних потягів. По КАС в піковий сезон теж очікується дефіцит.
В перше півріччя 2026 року в Україні дорожчатимуть і фосфатні добрива, додає керівник ICL growing solutions в Україні Роман Сластьон. Добрива з вмістом фосфору виробляються з використанням сірки та сірчаної кислоти, які є продуктом переробки нафти.
На жаль, одним з великих світових виробників сірки та сірчаної кислоти є РФ, підкреслює він. Тому дуже добре, що Сили оборони України ефективно вражають російські НПЗ і супутні хімічні виробництва. Але побічним фактором українських дронових та ракетних санкцій став ріст цін на сірку — з початку року вона здорожчала з $100/т до $500/т. Це «вбиває» собівартість виробництва фосфатних добрив в Україні, оскільки сировина подорожчала різко, а ціни на готовий продукт виросли непропорційно менше. Тому цей ринок буде скорочуватись.
На ринку калійних добрив теж є точковий дефіцит, уточнює Роман Сластьон. Ймовірно, його скоро перекриє нова партія з-за кордону, але нестача цієї групи добрив може зберегтись до кінця весняної посівної. Скоріш за все, дефіциту калію також уникнути не вдасться, вважає гендиректор Craft Mineral Вадим Кулик. Справа в тому, що зараз Бразилія заходить в черговий сезон підживлення грунтів. В цій країні подекуди збирають три врожаї, тому добрива вносяться тричі на рік, тоді як в Україні — двічі. Бразилія зараз саме формує запас калійної групи, що відобразиться і на Україні.
«Індія і Китай, інші великі споживачі калію, контрактуються на рік, і ціна по їхньому контракту не міняється. А Бразилія купує на споті, чим впливає на світову ціну не завжди прогнозовано. Тому бразильці і піднімуть ціни, і заберуть частку калію з ринку. Також дуже активні зараз країни Азії по закупівлі калію. Україну, ймовірно, може чекати невеликий дефіцит калію», - каже Вадим Кулик.
«Чорний лебідь» в Ірані: аграрії не готові доплачувати 10 тис. грн на тонні добрив
Будь-які логістичні обмеження в Ормузькій протоці підвищують ціни на нафту й аміак, який є базовою сировиною для виробництва азотних добрив, пояснює керуючий партнер компанії «Агропартнер» Леонід Шнайдман. Лише за три дні 2-4 березня, глобальна ціна карбаміду зросла майже на $200/т. З урахуванням ПДВ, мита та інших платежів і витрат, клієнт в Україні має доплатити майже 10 тис. грн на тонну цього добрива. Тому навіть якщо воно фізично є в наявності, така ціна відлякує покупця.
«За таку ціну карбамід аграрію не потрібен. Альтернатив немає, тому зараз в усіх паніка. Ніхто не розуміє, як нормально купити добриво. Деякі наші клієнти ще не закрили потребу по карбаміду: вони розраховували його купити, але ми зараз не можемо дати товар за нормальною ціною. А постачати його з плюс 10 тис. грн — це дурість, за яку ніхто не заплатить. У нас максимально відкриті відносини: ми пропонуємо товар за таку ціну плюс наша маленька маржа. Якщо вас цікавить — ми привеземо. Якщо дорого — так, ми самі зараз не купуємо, і вам не радимо», - каже Леонід Шнайдман.
Команда «Агропартнера» поки не вирішила, як діяти в цій ситуації, уточнює Леонід Шнайдман. Він утримався від будь-яких рекомендацій для ринку на найближчі дні, але додав, що міжнародні трейдери добрив поки вичікують. Наразі компанія продає наявні продукти і пропонує клієнтам більш доступні товари. В деяких випадках можна частково замінити одні види добрив іншими, але це залежить від регіону, грунтів, культур і адаптивності агрономів: хтось з них може творити дива з альтернативними технологіями, а хтось більш консервативний.
Схожим чином діяла польська Grupa Azoty. 3 березня другий за величиною виробник добрив в ЄС призупинив прийом замовлень на азотні добрива на березень. За їх даними, 2 березня ціна на природний газ зросла на 35-50%, а 3 березня — ще на 30%. Хоча виробники добрив поза межами ЄС (Єгипет, Алжир, Китай, США) негайно підвищили ціни на добрива на $45-70/т, Grupa Azoty вирішила не перекладати нові ціни на своїх клієнтів, і перечекати до кінця березня сезон турбулентних цін. Проте вже 5 березня виробник заявив, що приймає замовлення на березень в звичайному режимі. За його даними, «кількість доступних добрив та запаси, що зберігаються на складах авторизованої дистриб'юторської мережі, достатні для задоволення як поточних, так і майбутніх потреб сільгосппідприємств».
«Поки ніхто не розуміє, коли закінчиться ця війна в Ірані. В нас всі попередні позиції закриті, ми нікому не «шортили» на ринку. Наш клієнт може спати спокійно, все що ми винні — в нас все відкуплено. Всі чекають, в яку фазу вийде війна, але схожа історія вже була в червні 2025-го. Тоді всі очікували дуже затяжну війну, і карбамід за два дні виріс на $70/т. А операція закінчилась за чотири дні, і карбамід впав на $100/т. Тому і зараз може бути те саме, але з більшим коливанням: спочатку плюс $200/т, далі мінус $250/т», - каже Леонід Шнайдман.
Інша проблема — логістика на воді та залізниці
Селітра зараз імпортується тільки залізницею, тоді як карбамід дозволено ввозити в Україну через порти, нагадує Віталій Попов. Але стандартна практика в портах — затримки суден. Наприклад, недавно постачання карбаміду затрималось через кілька суден класу Panamax з Нігерії, які розвантажуються довше, ніж заплановано. В кожному з яких перевозилось по 30-40 тис. т карбаміду, тобто до 15% від потреб ринку.
«Проблемою є те, що товар на них частково злежаний. Він придатний до використання, але його треба сепарувати і дороблювати, а це час. Інші причали зайняті, тому поки в порту дістають карбамід з трюму, інші човни не можуть підходити і вивантажуватися. Імпортер платить демередж за простій, а на ринок надходить менше карбаміду», - каже власник «УТК ХімАльянс» Віталій Попов.
Майже всі трейдери добрив закуповують товар з цих нігерійських суден, пояснює підприємець. Тому і темп надходження карбаміду на український ринок зараз менший за запланований. Леонід Шнайдман теж відмічає затримки на розвантаження добрив з суден. Особливо болючою логістика була зимою, коли портовики працювали при температурах до —20°C в умовах відключень електрики і повітряних тривог. Тому дефіцит добрив виник через обмежену пропускну здатність причалів і природний фактор, і зараз посилюється ростом цін на добрива.
Зараз майже кожний великий трейдер добрив судиться з великими міжнародними виробниками за демереджі, штрафи та умови поставок, додає підприємець. В торгівлі добривами часто виникають логістичні проблеми, і судно дедвейтом 40 тис. т майже гарантовано матиме проблеми з розвантаженням.
Заборона імпорту селітри морем сильно змінила ціноутворення селітри і карбаміду. Зараз в Україні нетипова ситуація, коли селітра з 34%-м вмістом діючої речовини (ДР) коштує дорожче за карбамід з ДР 46%, настільки дорогою її робить сухопутна логістика. Схожа проблема і з КАС — її можна привезти лише в вагонах наливом, і лише з Польщі.
Чи замінить вітчизняний виробник недостатні обсяги?
В Україні виробляється аміачна селітра, карбамід та КАС, нагадує Віталій Попов. Але український виробник має фактично ті ж самі проблеми, що і портовики та логісти. Хімічні підприємства так само страждають від відключень енергоенергії та військових ризиків, тому не можуть одномоментно і наростити випуск продукції. Їхня головна проблема — сировина. Зараз дуже складно законтрактувати великі обсяги природного газу, щоб масштабувати виробництво добрив і змінити ситуацію на ринку. Інша важлива проблема виробництва в Україні — робітники, розповідає Віталій Попов.
«У мене на «ХімАльянсі» вже працюють жінки, чоловіків не вистачає. Жінки на наливі добрив, на вивантаженні. Впевнений, що в інших виробників ті самі проблеми. І в мене невелике виробництво, і в більших виробників ті самі проблеми. Їм точно не простіше, а навпаки, набагато складніше набрати зараз людей», - каже Віталій Попов.
Крім того, українські виробники добрив залежні від імпортної сировини, додає він. В полях ще стоїть сніг, посівна не починалась, а азотна група добрив вже подорожчала на 20-25%. Причина — здорожчання сировини і ріст курсу валют до гривні, коли долар з осені 2025 року подорожчав з 40 грн до 43, а євро підріс з 45 грн до 51 грн. Це теж значною мірою впливає на можливості український хімпром.
Коли закінчиться ажіотаж?
Найімовірніше, ситуація з дефіцитом добрив триватиме до самого кінця посівної, констатує Віталій Попов. Враховуючи стан логістики, військові ризики і заборону імпортувати азотні добрива морем — наразі немає можливості швидко наситити попит аграріїв.
Глобально ціни на добрива в Україні зростатимуть, а обсяг ринку зменшуватиметься, вважає Роман Сластьон. Аграрії просто купуватимуть менше добрив, що відобразиться на врожайності вже цього сезону.
Судна з добривами стоять в живій черзі до портів у всіх імпортерів, констатує Вадим Кулик. Це велика проблема, але сталі компанії на ринку міндобрив намагатимуться зробити все, щоб в Україні не було дефіциту. Погода стабілізується, і якщо портова і залізнична інфраструктура буде працювати в умовах обстрілів і відключень електроенергії — нестачу добрив вдасться компенсувати.
За його словами, при правильному плануванні та стабільній логістиці, запаси можна буде поповнити і в інших країнах, наприклад, в Йорданії. Craft Mineral вже давно працює в цій ніші та наразі займає перше місце в імпорті калійних добрив в Україну, і намагатиметься не допустити дефіциту в цьому сезоні, як мінімум, для калійних і комплексних добрив.
Якщо цієї посівної аграрії внесуть менше добрив — очевидно, Україна отримає недобір зернових культур, погоджується Леонід Шнайдман. Але стверджувати це як факт поки все ж зарано. Якщо війна в Ірані закінчиться за кілька днів, більшість сільгоспвиробників ще встигнуть докупити добрива для весняної посівної.
Як повідомляв Інформатор, ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном починає відчутно впливати на глобальні товарні ринки — від енергоносіїв до аграрної продукції. Для українського агросектору ці ризики особливо чутливі саме зараз, коли країна входить у весняну посівну кампанію. Напруження навколо Ормузької протоки — одного з ключових морських коридорів світової торгівлі — вже позначилося на цінах на нафту, пальне, добрива та логістику, що безпосередньо впливає на витрати аграріїв.
Слідкуйте за нами у Telegram
