"Буде тобі, враже так, як відьма скаже": як чаклунство і магія допомагають у боротьбі з окупантом

Трек "Враже" від рівненського гурту Angy Kreyda набрав більше 2,5 млн переглядів на YouTube. Разом з Конотопськими відьмами та антипутінським шабашем він створює новий окремий кластер в історії цієї війни. Чому відьмацтво стає таким популярним?

Інформатор не тільки подивився кліп, але й копнув глибше і запитав у експертів про роль чаклунства.

Конотопські відьми та шабаш на горі Києва

Якщо названі тренди залишаються для вас загадкою, то ми нагадаємо про знущання мешканців в місті Конотоп, що на Сумщині, над окупантами. 

"Ти взагалі знаєш, де знаходишся? Це Конотоп. Тут кожна друга жінка-відьма. В тебе завтра… стояти вже не буде", - обіцяли містяни ворогу проблеми з потенцією на відео. 

Цікаво, що за тиждень до того в окупантів біля Конотопу з’явилися проблеми з паливом та харчами. Нагадаємо і про антипутінський ритуал на підтримку України, який планував магазин езотеричних товарів "Відьмин котел". Його анонсували після звернення Арестовича до українських відьом та чаклунів — він висловив свою підтримку на їхню адресу, повідомив про враження ЗСУ по ворожих точках у Чорнобаївці та натякнув на додаткове місце для проведення фестивалів магів.  А сам ритуал збиралися проводити в три етапи один з яких — на горі, а інший — з залученням іноземних партнерів. Був це маркетинговий хід чи реальні плани — стверджувати не беремося. 

Що стосується пісні "Враже" від Angy Kreyda, то її текст теж нагадує релігійний ритуал з прокльонами: "Писанку розпишу, люльку заколишу. Матір твою, враже, без дітей залишу", "Скільки в святу землю впало зерен жита-стільки разів буде тебе, враже, вбито". Хтось без почуття гумору може подумати, що українська русофобія досягла максимуму або взагалі зайшла за край. Однак експерти певні — така реакція в суспільстві є нормальною і послідовною.  

Нове озброєння для українців

Психолог Максим Реуцький розглядає такий креативний підхід як зброю проти ворога. Він вважає контингент ворожого війська не дуже освіченим. За його словами, в розгалужених районах Бурятії, Якутії, Дагестана і так далі є велика кількість людей, які вдаються до давніх вірувань, містичного мислення і різних шаманських культів. Тому подібна інформація для них дуже чуттєва, що йде на користь нам. 

"З наукової точки зору цей вплив не можна серйозно оцінити. Але наскільки наш ворог низького культурного і освітнього рівня в більшості випадків, це сприятиме самонавіюванню, самозуроченню. Це матиме для нас користь. Ми лякаємо. ЦЕ по суті наша інформаційно-психологічна операція, інформаційно-психологічний фронт. Зараз на війні будь-які засоби корисні. Тому особисто я підтримую - хай бояться!, - сказав психолог.

На питання про наслідки для менталітету українців він відповів, що, можливо,  доведеться пожертвувати кармою чи чимось ще. Але це війна. Люди завжди звертаються до магічного та метафізичного у непрості часи. Це вийде в мінус після завершення. Але коли час буде більш мирний, все стабілізується природнім шляхом. 

Толерантність до відьом

Заступник директора з наукової роботи В Дніпровському національному історичному музеї Валерія Лавренко розповіла, що українське суспільство ставилося до відьом більш позитивно, ніж у Західній Європі. Це пов’язано з тим, що на території України проходило багато народів, і це робить суспільство більш схильним ставитись з повагою до чужих релігійних і культурних поглядів. Дослідниця посилається на колегу Наталію Яковенку і розповіла історію про відьму в Кам’янці-Подільському, яка перейшла дорогу з пустими ведрами сеймику (представник самоврядування в часи Речі Посполитої - ред.). Її відвели до магістрату і вирішили карати. Але жінка сказала, що живе у приватній власності, тому питання з покаранням слід вирішувати з паном. Той в свою чергу заявив, що відьма вагітна, а загубити дитячу душу він не дасть. Валерія Лавренко відзначила, що у відьомських процесах були задіяні мудрі та обізнані люди. 

"Це невід’ємна частина нашого фольклору. Звичайно наразі вона актуалізується. Коли є прямий ворог, є війна, то суспільство мобілізує всі свої ресурси для того, щоб протистояти ворогу. І такий ресурс мобілізує також", - каже фахівчиня. 

Вияв патріотизму та вихід емоцій

Письменник Любко Дереш зазначив, що відьми є певним архетипом, де українці відшукують себе і в якому відчувають себе найсильніше. В цьому є прояви християнської ідеології та давньоукраїнських вірувань. Причину цього він пояснив, дивлячись на ситуацію з точки зору влаштування людини. За словами письменника, вона має раціональну та ірраціональну складову. Першу плекає освіта і сучасна європейська культура, в якій ми живемо. Друга — більш давня, інакша, але назвати її гіршою не можна. Вона пов’язана з емоціями і, на думку спікера, виходить на поверхню нарівні з раціональним, коли людина переживає драматичні моменти крайнього напруження. 

"За що ми боремося? Ми боремося за те, щоб бути собою і мати право бути собою. І оце “самі собою” - воно багатогранне. Тут є і раціональні елементи - наприклад, ми обираємо демократію, конституційне громадянство, саму концепцію громадянського патріотизму, що націоналізм ми сприймаємо чи патріотизм крізь призму конституції і громадянського свідомого вибору. Є також інша форма патріотизму чи націоналізму - коли ми любимо певні образи, символи, які складають основу нашої ідентичності", - сказав письменник.

Образи, які ми оспівуємо і покладаємо в спілкування, Любко Дереш назвав архетипами, і це є ірраціональне. За його думкою, ми звертаємось до них, коли закінчуються можливості пояснити щось логічно. Образи дають відчуття підґрунтя.  А те, що робить росія, — абсолютно ірраціональне, тому зараз ми актуалізуємо всі ці архетипні речі. 

"Є час коли раціональні речі прояснюються в дискусіях, а є речі, які можуть прояснюватись в іраціональних формах. В боротьбі за існування. В відьомських загонах, коли дівчата і хлопці відчувають близькість до их образів. так чи інакше намагаються підтримувати Україну.І зараз мені здається, що і те, і те добре важливо. Важливо об’єднуватись заради спільної боротьби проти ворога".

Софія Єлагіна