Боротьба за правду чи інфотиск? Як антикорупційні ГО «перевзуваються» в повітрі
Антикорупційна риторика − потужний інструмент. Та що відбувається, коли вона перестає бути послідовною? Історія однієї громадської організації показує, як швидко змінюється фокус звинувачень: учора – «сірі» продавці ринку електроніки, сьогодні − офіційні гравці ринку. Чи це еволюція боротьби за справедливість, чи просто інформаційне «перевзування» − спробуємо розібратися.
Антикорупційна медіаактивність чи гра на публіку?
Громадська організація «Нон Стоп Україна» намагається здобути популярність завдяки медіаактивності у викритті корупції, боротьбі з контрабандою та тіньовими схемами. Проте аналіз діяльності та меседжів ГО за останні роки виявив цікавий феномен: у деяких випадках риторика організації щодо об’єктів розслідувань змінюється на ходу. Яскравий приклад − їхня спроба розібратися з ринком електроніки в Україні. Спочатку розслідувачі взялися викривати нелегальних постачальників, але вже буквально за чотири місяці забули про них, а детально описані контрабандні схеми почали приписувати офіційним гравцям ринку.
Так, у грудні 2024 року ГО «Нон Стоп» голосно заявила про викриття масштабних зловживань у сфері торгівлі технікою Apple. У центрі уваги опинилася мережа магазинів Ябко, яку організація прямо звинувачувала в імпорті “сірої” техніки, порушенні гарантійних умов та ухиленні від сплати податків. ГО “Нон Стоп” публікувала викривальні дописи, коментарі й аналітичні довідки, де вимагала притягнути винних до відповідальності.
Та вже навесні 2025 року відбулось дещо цікаве: ті самі тексти, з тією ж риторикою і навіть дослівними формулюваннями, почали з’являтися у нових публікаціях організації та офіційних зверненнях до органів державної влади − тільки тепер як “аргументи” проти офіційних дистриб’юторів електроніки в Україні. Цей зсув у позиції «Нон Стоп» викликає питання: що змінилося − ринок, організація чи інтереси членів ГО?
Ctrl+C, Ctrl+V: як «копіпаст» риторики працює в розслідуваннях
Усе нове − це добре забуте старе. Особливо, якщо порівняти тексти розслідувань антикорупційної ГО за різні періоди. Нижче − фрагменти з грудня 2024-го і квітня 2025-го, які показують, як змінюються об’єкти критики, але не риторика.
- Фрагменти тексту, який ГО «Нон Стоп» публікували у Facebook від грудня 2024 року:
«Техніка Apple, зокрема iPhone, iPad, MacBook та аксесуари, завозяться в Україну нелегально через порушення митного законодавства. Замість офіційних імпортних операцій, які передбачають сплату ПДВ та митних зборів, продукція проходить через схеми фіктивного декларування. Це дозволяє зменшити митну вартість товарів та уникнути оподаткування»;
«Контрабанда техніки. Техніка Apple нелегально завозиться з Південно-Східної Азії через фіктивні митні декларації, де вказуються інші категорії товарів або занижується їх вартість».
- Фрагменти тексту листа ГО «Нон Стоп» до держорганів, який є в розпорядженні редакції від квітня 2025 року:
«… реалізує злочинну схему по контрабанді (незаконному ввезені на територію України) несертифікованої Apple-техніки та схожих товарів, використовуючи підроблені митні декларації, в яких вказуються інші категорії товарів та умисно занижується їх вартість, що призводить до ухилення від сплати податків».
«… використовуючи підконтрольних фізичних осіб, закуповують вказану техніки у країнах Південно-Східної Азії, такі як Китай, Гонконг, В’єтнам та інших державах, через посередників, які діють на нелегальному ринку».
Очевидно, що зміни в риториці − суто косметичні: з тексту прибрали окремі приклади, трохи відредагували терміни, але зміст, структура звинувачень і навіть порядок викладення думок залишились майже ідентичними. У грудневому розслідуванні йшлося про контрабанду техніки Apple з Південно-Східної Азії через фіктивні митні декларації, продаж через мережу фіктивних ФОПів, ведення бізнесу «в тіні» без фіскальної звітності та відмивання коштів через криптовалюти й пов’язані компанії. У квітневій версії схема виглядає майже так само: завезення несертифікованої техніки Apple мікроавтобусами, підміна товарних кодів у деклараціях (замість гаджетів − дешеві аксесуари), продаж через ФОПи з ухиленням від податків і виведення коштів через криптовалютні платформи та українські банки.
Тонка межа відповідальності
Змінювати риторику − це природно, особливо в умовах змінного інформаційного середовища. Водночас, коли це відбувається занадто стрімко й без пояснень, виникають сумніви щодо стабільності підходів і реальних мотивів таких трансформацій.
Цікаво, що публікації ГО «Нон Стоп» про нелегальну діяльність мережі Ябко у грудні 2024 року ГО «Нон Стоп» дійсно порушили низку серйозних питань – від імпорту «сірої» техніки до мільярдних втрат для державного бюджету. Однак згодом ця тема практично зникла з інформаційного простору й завершення чи результатів історії не відбулося. Можна, звісно, думати, що попередні фігуранти виправилися, ринок повністю очистився, а всі потенційні ризики раптово перемістилися до офіційного сегмента продажів. А можна й допустити інше: зміна фокуса уваги – це не лише справа принципу активістів, а й питання контексту − наприклад фінансування, конкурентною боротьбою, бізнес-інтересів чи бажання “гучного ефекту”.
Зрештою, боротьба за правду – справа шляхетна. Але коли «правда» раптово змінює адресу, а тексти звинувачень повторюються з точністю до коми, хочеться запитати: боремося з проблемою чи просто змінюємо декорації? Адже громадські організації відіграють важливу роль у суспільстві, але їх сила – в довірі. І якщо критика втрачає послідовність, а розслідування перетворюються на шаблонну кампанію, суспільство починає сумніватися: де правда, а де публічний спектакль.
Зараз читають на Інформаторі
