“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
За словами бійця, його сім'я залишилась у пам'яті та серці
У 20 років командував взводом під час оборони Маріуполя, отримав 6 куль у боях за місто і був евакуйований з «Азовсталі» на гелікоптері – це все про Богдана Цимбала, бійця полку «Азов» із позивним Воґ. Зараз він знаходиться у тренувальному таборі українських військових.
В інтерв'ю Радіо Свобода військовий розповів, чому після поранення та незавершеної реабілітації повернувся на службу, про бої за Маріуполь, як втратив родину та історію свого порятунку, передає Інформатор.
Про себе боєць розповідає, що він родом з села Лебединське. Останні вісім років він мешкає у Маріуполі. Цимбал долучився до лав полку "Азов" у 18 років, коли закінчував третій курс Маріупольського професійного ліцею.
За його словами, він зробив такий крок, бо саме ці бійці у 2015 році звільнили від окупантів Маріуполь. Спочатку Богдан був командиром розрахунку, а потім у процесі ведення бойових дій його назначили командиром взводу.
"24 лютого ми мали виїхати на усунення снайперської та контрснайперської боротьби на фронт. Але вийшло так, що вранці нас підняли по тривозі і протягом 10 хвилин ми вже вирушили до Маріуполя для виконання завдання", – розповів військовий.
22 березня Воґ дістав поранення в бою проти окупантів. В нього влучили шість куль, пізніше воїна евакуювали з "Азовсталі" на гелікоптері.
"22 березня у нас була група… ми обороняли завод "Октябрь" у Маріуполі. Я йшов першим у групі. Для того, щоб зайти на позицію, там було невелике вікно, яке було прикрите листом металу. Я відсуваю лист металу – і бачу автомат. Відкотився, отримав кулі", – згадує він.
Він пролежав близько півтори години в такому стані, були великі втрати крові. Чув, як ходять люди. Судячи з розмов, це були не наші.
"Довелося прикинутись мертвим. Вони глянули на шеврони. Кажуть: "Азовець? Азовець. Двохсотий? Двохсотий". Кажуть, добре, добивати не доведеться. І все. Це все, що я чув", – згадує Богдан.
Його мати, бабуся та дядько загинули, коли в їхню квартиру вистрілив російський танк. А батько — коли потрапив до рук рашистів під час фільтрації.
"Коли дізналися, що це батько "азовця", його почали бити. За нього заступилися, почалася стрілянина. Людей відігнали і його відвезли у невідомому напрямку", - говорить військовий.
Останній раз він бачив своїх батьків 10 березня, коли приїхав на кілька хвилин додому. Вони показали йому цуценя, яке народила його собака. На той час у Богдана залишався брат. Але, на жаль, 14 травня він загинув у "Азовсталі". Він із сумом згадує, як 12 березня перетнувся з ним в "Азовсталі": "Ми служили в одному підрозділі, але у різних взводах. І випала нагода побути разом. В останній раз. Востаннє".
Своє майбутнє військовий бачить на службі.
"Війна закінчиться для мене лише тоді, коли ми повністю заберемо свої території і повернемо своїх полонених", - додав боєць.
Нагадаємо, у лавах Збройних сил України служать 37 тисяч жінок, з них понад одна тисяча — командирки. Крім того, українські військові показали спалений російський бронетранспортер.
Також Інформатор писав, як українські військові захищають підступи до Харкова.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.