Як напад іранських проксі на військові бази американців 24 жовтня впливає на позицію Сполучених Штатів щодо війни на Близькому Сході
Напад іранських проксі на військові бази американців у Сирії та Іраку підштовхує Білий дім до рішучих дій у відповідь. Гібридна агресія Тегерану проти Ізраїлю давала Вашингтону спокусу, що все можна владнати малою кров’ю, тому раніше американці на офіційному рівні не покладали провину на Іран. Проте після атак на військові бази, Вашингтон відверто звинувачує Тегеран, заявляє, що змусить відповісти на ці ворожі акти. Наразі невідомо, у що виллється ця риторика, адже Захід не зацікавлений у нестабільності Близькосхідного регіону, але він не може собі дозволити втрапити в ту ж пастку «умиротворення агресора», як під час російської окупації Криму.
Президент США Джо Байден змушений був перервати свій брифінг через новину про напад на військові бази американців. За повідомленнями офіційних осіб, дрони-камікадзе атакували водночас Аль-Танф і Коноко в Сирії, також збили кілька безпілотників сили США в Іраку.
«Мені потрібно піти до кімнати для аналізу ситуації. Є питання, яке мені потрібно розглянути», — заявив американський президент спантеличеним журналістам.
Пізніше з’явилася інформація, що Байден скликав термінове засідання Об’єднаного комітету начальників штабів США. Власне, Сполучені Штати не вперше стали об’єктом нападу проксі-сил Ірану: 19 жовтня безпілотники атакували військову базу Аль-Танф у південно-східній Сирії, яку американці використовували проти бойовиків «Ісламської держави», у той же день єменські бойовики-хусити, яких теж підтримує Тегеран, обстріляли ракетами військовий корабель США «Карні». Однак раніше ці атаки були розрізненими, тепер же Пентагон заявляє про «збільшення кількості ракетних обстрілів і атак БПЛА». Байден не має іншого вибору, окрім як зреагувати на виклик.
Тактику, яку застосовує Іран проти Ізраїлю можна порівняти з гібридною атакою росії на Крим чи схід України, коли москва діяла через своїх проксі. Київ теж не визнавав війну, оскільки це було явною провокацією та означало розв’язання бойових дій із ядерною державою, яку б москва та її друзі за кордоном трактували б, як агресію. Доки Тегеран не вступив у конфлікт напряму, є шанс обмежитися бойовими діями проти бойовиків-ісламістів.
Є також інші причини: Білий дім вів переговори з Тегераном щодо угоди про призупинку ядерної програми та припинення постачання безпілотників до рф в обмін на розморозку 6 мільярдів доларів. Республіканці затято критикували за це Байдена, стверджуючи, що Тегерану не можна довіряти та що Білий дім у такий спосіб фінансує іранський режим.
Дональд Трамп на своїх передвиборчих зустрічах заявляє, що причиною війни в Ізраїлі стала нерішучість чинної влади США, він, навіть, припустив, що Іран платить хабарі американському президенту, вочевидь намагаючись атакувати свого конкурента, реанімуючи історію з «Бурісма». А ще експрезидент лякає виборців напливом терористів через мексиканський кордон. Це стало можливим, нібито, через м’яку політику демократів — Байдена та Барака Обами, якого Трамп весь час називає другим ім’ям «Хусейн», щоб додати нотки ісламофобії.
«Ті самі люди, які здійснили набіг на Ізраїль, сунуть до наших колись прекрасних США через наш повністю відкритий південний кордон, у рекордній кількості. Вони планують атаку всередині нашої країни? Жорстокий Джо Байден і його начальник Барак Хусейн Обама зробили це з нами!» — заявляє головний кандидат республіканців.
Досі Вашингтону було вигідно вдавати, що він не помічає атак проксі-сил Тегерану, як і того, що Іран стоїть за фінансуванням та плануванням терористичної операції «Потоп Аль-Акса». Офіційні особи Білого дому заявляли, що «такі висновки передчасні». У своїй знаменитій промові до нації Байден стверджує, що напади ХАМАСу на Ізраїль та війна в Україні є частиною одного процесу, однак, щоб залишати простір для маневру, обходить стороною набагато серйознішу проблему — формування осі Тегеран-москва.
Однак авторитарний блок, здається, має намір і далі нагнітати напругу, тож ігнорувати це вже неможливо. У той час поки американці сперечаються, як слід було діяти з Іраном, очільник російського МЗС Сергій Лавров приїхав на ралець до президента Ірану Ібрагіма Раїсі, аби обговорити подальші плани.
«У традиційно довірчій атмосфері предметно обговорено актуальні аспекти двостороннього порядку денного з акцентом на подальшу розбудову всього комплексу багатогранного російсько-іранського партнерства», — заявили дипломати країни-окупанта.
Схоже, Вашингтон отримав інформацію про те, що атаки посиляться. Принаймні в неділю, 22 жовтня Держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен заявив, що ймовірність розширення конфлікту на Близькому Сході зростає і Вашингтон готовий відповісти, якщо американські війська стануть ціллю терористів. Він прямо заявив, що очікує ескалацію через дії проксі Ірану, оскільки агенти впливу Тегерану, зокрема офіцери Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) активізували свою діяльність.
Й ось уже в понеділок, 23 жовтня Білий Дім заявив, що Іран «активно сприяв» ракетним атакам і ударам безпілотників своїх проксі-груп на військові бази США в Іраку та Сирії. Президент Байден наказав Міністерству оборони підготуватися до нових заходів і відповісти належним чином. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив, що США не залишать без відповіді загрози своїм інтересам у регіоні.
«Ми знаємо, що Іран уважно стежить за цими подіями, а в деяких випадках активно сприяє цим атакам і підштовхує інших, які, можливо, хочуть використати конфлікт для свого блага або для блага Ірану… Ми глибоко стурбовані можливістю будь-якої значної ескалації цих атак найближчими днями», — сказав він, нагадуючи, що США нарощує власну присутність у регіоні.
Після нападу на військові бази, Вашингтон уже відверто звинувачує Іран. США заявляють, що притягнуть Тегеран до відповідальності, але не пояснюють як саме.
«Ми знаємо, що ці групи є групами, які підтримує Іран. Ми не завжди бачимо, що Іран явно наказав їм здійснити такі атаки. А проте, через те, що вони підтримуються Іраном, ми зрештою притягнемо Іран до відповідальності», — сказав речник Пентагону, бригадний генерал Патрік Райдер.
Він також заявив, що Білий дім не хоче розширення чи ескалації бойових дій у регіоні. За його словами, нещодавні переміщення американського військового персоналу, літаків та авіаносних груп мають на меті стримати конфлікт. Але США будуть готові до великої війни, крім того, не лише авторитарні столиці можуть створювати союзи.
Трактування гібридної війни на Близькому Сході як антитерористичної має свої переваги. Президент Франції Еммануель Макрон у вівторок, 24 жовтня, відвідав Ізраїль. Він вкотре повторив позицію Парижу, яка передбачає утворення незалежної Палестини. Але водночас запропонував скерувати сили міжнародної коаліції, створеної для боротьби з бойовиками «Ісламської держави», проти ХАМАСу та інших угруповань, які вирішать до нього доєднатися.
«Пріоритетом — вашим пріоритетом, а також пріоритетом усіх демократій і Франції — є разом із вами перемогти ці терористичні групи», — сказав Макрон на спільному брифінгу з прем’єром Ізраїлю Нетаньяху.
Міжнародна коаліція проти ХАМАСу діяла б більш обережно, ніж ЦАХАЛ, що зменшило б невдоволення мусульманських країн. Водночас навряд чи такі методи дали б можливість остаточно знищити терористів, чого хоче Тель-Авів. Принаймні, найманці ПВК «Вагнер» в Африці демонстрували кращі результати, чим частково й пояснюється їхня популярність. Звісно, вони діяли поза міжнародним правом, застосовуючи тортури та репресії. З іншого боку, є інформація що максималістські цілі ЦАХАЛу не влаштовують Вашингтон.
Здається, остаточного плану ще нема, але США та союзники готуються до різних варіантів перебігу подій. Макрон та президент Ізраїлю Ісаак Герцог обговорювали можливість розгортання війни на територію Лівану та Сирії, якщо «Хезболла» та інші проксі Ірану вирішать активніше долучитися до конфлікту й Тель-Авів налаштований рішуче.
«Якщо «Хезболла» втягне нас у війну, має бути зрозуміло, що Ліван заплатить свою ціну. Ліван не може бути суверенним членом міжнародного співтовариства, його громадяни мають ліванські паспорти, але коли справа доходить до нападу на Ізраїль, вони не несуть відповідальності», — обурюється Герцог «хорошими ліванцями».
Риторика Білого дому схожою на ту, яка лунала в часи «Холодної війни». Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван у матеріалі для Foreign Effeirs, пише, що два десятиліття спокою після розпаду СРСР минули. Тепер Заходу потрібно готуватися не до боїв із терористами, а до протистояння з потужними авторитарними країнами.
«З початку правління цієї адміністрації ми діяли зброєю, коли це було необхідно, щоб захистити США… Ми прагнемо гарантувати, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю. І хоча військова сила ніколи не повинна бути першочерговим засобом, ми готові використовувати її, коли це необхідно, для захисту наших людей», — пише Салліван, наголошуючи, що Вашингтон не зацікавлений у розширенні конфлікту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.