Арешт рахунку боржника - Мінюст пояснив, як отримати доступ до заблокованих грошей
Під час воєнного стану боржники можуть витрачати до двох мінімальних зарплат на місяць з заблокованого рахунку - як це оформити та що каже Верховний Суд
Якщо на банківський рахунок наклали арешт у виконавчому провадженні, це не означає повного блокування доступу до коштів - навіть під час воєнного стану закон зберігає для боржника мінімальний фінансовий простір. Механізм захисту передбачає конкретний порядок дій - від подачі заяви до виконавця до отримання постанови, яку банк зобов'язаний виконати.
Примусове виконання рішень суду здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Арешт майна та коштів застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може поширюватися як на кошти на рахунках, так і на інші активи. Звернення стягнення заборонене на окремі категорії виплат - зокрема на допомогу з лікування та одноразові допомоги військовослужбовцям. Виконавець зобов'язаний зняти арешт із захищених коштів не пізніше наступного робочого дня після отримання від Міністерства юстиції або банку відповідних підтвердних документів.
У період воєнного стану діє особливий порядок для фізичних осіб-боржників. Вони можуть щомісяця витрачати з арештованого рахунку суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. Також зберігається право сплачувати податки і збори незалежно від арешту.
Щоб скористатися цим правом, боржник подає заяву виконавцю - у паперовій або електронній формі - із зазначенням номера рахунку та назви банку. Виконавець протягом двох робочих днів виносить відповідну постанову і надсилає її до банку. Якщо щодо боржника відкрито кілька виконавчих проваджень, постанова одночасно направляється всім причетним виконавцям. При цьому для здійснення видаткових операцій визначається лише один поточний рахунок - навіть якщо рахунки заарештовані у різних банках.
Верховний Суд уточнив відповідальність банків за рахунки зі спеціальним режимом
Окремого значення набуває судова практика щодо рахунків із спеціальним режимом використання. Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року (справа №279/809/24) дійшов висновку: якщо банк не повідомив виконавця про те, що рахунок боржника має спеціальний режим, - арешт коштів та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Ключовий обов'язок покладено саме на банк. У разі надходження постанови виконавця про арешт коштів на захищених рахунках банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання. Підставою для зняття виконавцем арешту є отримання документального підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання. Саме банк, який виконує постанову про арешт, повинен визначити статус коштів - і в разі виявлення захищеного рахунку зобов'язаний повідомити про це виконавця.
Таким чином, встановлений порядок одночасно гарантує виконання судових рішень і дає боржникам можливість здійснювати необхідні видатки та сплачувати податки без порушення базових соціальних прав.
Зміни у виконавчому провадженні за останній час
Особливого значення набуває механізм автоматичного арешту активів. Після відкриття виконавчого провадження здійснюється регулярний моніторинг рахунків та майна боржника - перевірка банківських рахунків відбувається кожні два тижні, а майнового стану - кожні три місяці. Закон №14005, який направлено на підпис президенту в квітні 2026 року, посилює контроль за боржниками та запроваджує повну прозорість активів через цифровізацію виконавчого провадження. Реформа переводить систему з паперової моделі в автоматичну - з миттєвими арештами та інтеграцією з державними реєстрами.
У Міністерстві юстиції спростовували поширені у публічному просторі маніпуляції щодо законопроєкту №14005. Зокрема, після ухвалення закону парламентом з'явилися некоректні трактування про нібито автоматичне блокування рахунків через мінімальну заборгованість. Реальність інша: закон взагалі не змінює чинних правил стягнення заборгованості, а борг списується в межах суми заборгованості. Як пояснив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко:
"Якщо борг становить одну гривню, то арешт накладається саме на одну гривню".
Детальніше про це - у матеріалі Мін'юст спростовує фейки про арешт майна.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
