Зростання цін та курс гривні: банкір дав прогноз на II квартал 2026 року
Експерт радить громадянам, за змоги, утриматися від панічного скуповування валюти
Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов вважає, що другий квартал може виявитися непростим не лише через загальну невизначеність, спричинену війною. Вагомим зовнішнім чинником залишатиметься і ситуація на Близькому Сході, адже нове воєнне загострення вже позначається на цінах на енергоносії. Насамперед ідеться про пальне, вартість якого традиційно провокує зростання цін в Україні, адже автоматично збільшує витрати на перевезення, виробництво та цілу низку послуг. Щодо інфляції, то він вважає, що завдяки своєчасним змінам у монетарній політиці Нацбанку зростання цін вдасться дещо пригальмувати.
Зростання цін
Банкір зауважив, що з початку березня через суттєве подорожчання пального інфляційний тиск значно посилився. Так, упродовж березня бензин А-95 подорожчав приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне зросло в ціні більш ніж на 36%. Саме тому він не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%. Такий крок має не лише стримати ціновий тиск, а й стати вагомим запобіжником подальшої девальвації гривні. За його розрахунками, у другому кварталі сумарний рівень інфляції не перевищить 1,8-2%, що дасть змогу втримати річний показник у межах 8-8,5%. Він нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
“Залежно від внутрішньоекономічних і геополітичних факторів, з квітня по червень включно очікується пік інфляційної напруги. Якщо торік головні причини прискорення інфляції крилися в здорожчанні сирих продуктів, збільшенні попиту на харчі, а також у впливі вартості паливно-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цьогоріч головна увага буде прикута саме до вартості пального, адже його суттєве здорожчання майже моментально позначилося на рівні цін”, — розповів Сергій Мамедов.
Водночас він акцентував, що навіть якщо ситуація у світі дещо вгамується, найближчими місяцями ціни на пальне, найімовірніше, триматимуться на найвищих позначках. Адже інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.
“До певної міри це можна вважати “натяком” на те, що економічна ситуація в Україні обов’язково враховуватиме не лише внутрішні непрості умови, а й зовнішні обставини. Високі ціни “тягнуть” за собою вартість продовольчих товарів, логістики тощо — це аксіома”, — зауважив Сергій Мамедов.
Міжнародна фінансова допомога
Ще один важливий чинник, що впливатиме на стан економіки, — це, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття видатків “воєнного” бюджету. Він нагадав, що в держбюджеті-2026 потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. Водночас одним із ключових джерел такої підтримки має стати ухвалений Євросоюзом кредит на 2026–2027 роки на 90 млрд євро. Однак, попри політичне рішення ЄС, цей кредит досі фактично заблокований через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила ритмічно, прогнозовано і в повному обсязі, адже саме від цього значною мірою залежить макрофінансова стійкість держави, курсова рівновага та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, — наголосив Сергій Мамедов.
Курс гривні
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку у стратегічному вимірі залишатиметься більш-менш прогнозованою, а курсові зміни не стануть шоком для громадян. Насамперед, як твердить експерт, завдяки чинному режиму “керованої гнучкості” Нацбанк, як основний гравець на валютному ринку, зможе ефективно долати будь-які перекоси в бік попиту. Зокрема, може бути активно застосовано механізм валютних інтервенцій, обсяг яких буде на рівні $3–3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме передусім від поточних загроз для курсової стабільності, рівня поточної інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.
“Вже зараз можна сказати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних обставин, що майже завжди збільшують рівень попиту на валюту. Однак не варто очікувати, що курсові показники можуть раптово здійнятися вгору чи так само зненацька впасти в “курсове провалля”. Нацбанк уважно відстежуватиме ситуацію і буде готовий діяти відповідно до обставин”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Він допускає, що з квітня по червень включно гривня може послабитися в межах 3,2-4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії, а також похідними процесами в економіці. За його прогнозом, протягом II кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — у фарватері 51–52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за змоги, утриматися від панічного скуповування валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, з огляду на дохідність, гривневі депозити можуть стати вагомою альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, на піку курсових перипетій ризик втратити частину вкладених коштів значно зростає: на курсовій різниці втрати можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.
“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, адже він гасить будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак ніде правди діти — курсом валют не прикрити загальні економічні тренди. Тому курсова ситуація розвиватиметься не відірвано від економіки. Тобто Нацбанк не триматиме курс на кон’юнктурній “прив’язі”, не приховуватиме вплив цінового тиску. Однак не варто й очікувати, що регулятор відпустить ринок, а курсові показники опиняться в неконтрольованому стані. Разом з тим активний розвиток депозитів, дохідність яких із лишком перекриватиме інфляцію, дасть змогу “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного поступу”, — підсумував Сергій Мамедов.
Як повідомляв Інформатор, напередодні Великодня 2026 року в Україні зросли ціни на ключові святкові продукти. Індекс паски підвищився на 12,2%, а вартість базового великоднього кошика сягнула 482 грн. Про це інформує Ukrainian Agribusiness Club. Головними драйверами збільшення вартості великодніх продуктів цьогоріч стали яєчно-молочна продукція, сухофрукти та тепличні овочі.
Стежте за нами у Viber
