Змін у мобілізації не буде без тиску на ухилянтів: Решетилова про терміни служби
Військова омбудсменка виступає за посилення мобілізації та встановлення жорсткої відповідальності для тих, хто ухиляється від військової служби
Без посилення мобілізації та посилення відповідальності для ухилянтів неможливо визначити чіткі терміни служби для тих, хто вже служить в Силах оборони. З іншого боку, мобілізацію потрібно посилювати обережно, вважає військова омбудсменка Ольга Решетилова. Оскільки мобілізація людей з правом на відстрочку, або з хворобами - це марнотратство.
Про це Решетилова заявила в інтерв'ю РБК-Україна. За її словами, зараз створено роботу групу, яка вивчає можливості досягнення чітких термінів служби для тих, хто вже служить.
Решетилова зазначила, що "простих рішень не буде", оскільки вивести формулу, скільки людей потрібно на заміну нібито "складніше", ніж просто порахувати, "скільки ще людей треба мобілізувати". При цьому омбудсменка виступає за посилення мобілізації та встановлення жорсткої відповідальності для ухилянтів та СЗЧ - мовляв, без цього неможливе "право на визначеність".
"Чітких термінів служби не варто чекати без посилення мобілізації. ...спершу має бути посилення відповідальності для ухилянтів, а тільки потім – посилення відповідальності за СЗЧ. Бо виходить... вся відповідальність і всі обмеження постійно падають тільки на них", - заявила вона.
З іншого боку, Решетилова визнала - неякісна мобілізація обходиться державі дуже дорого. Мобілізувати людей із правом на відстрочку або хворобами немає сенсу - на їхню мобілізацію витрачаються ресурси, а людина потім цілком законно звільняється зі Збройних Сил.
"Треба порахувати, скільки нам коштує неякісна мобілізація. Коли чоловік має законне право на відстрочку або явні проблеми зі здоров'ям, але він мобілізований, на нього витрачений ресурс, як мінімум, на його забезпечення. Його командир і командир військової частини витрачають час, щоб його списати потім з війська", – резюмувала омбудсмен.
Мобілізація, бусифікація та реформи
Мобілізація залишається однією з найскладніших тем в українському суспільстві. Головна причина - постійні конфлікти між ТЦК і військовозобов'язаними через бусифікацію. У цих конфліктах страждають або навіть гинуть як військові, так і цивільні. Загалом в Україні з 2022 року зафіксовано вже 611 випадків нападів на військовослужбовців ТЦК та СП, кількість таких інцидентів продовжує зростати.
Попри проблеми із бусифікацією, Олександр Сирський підкреслив, що ТЦК нібито забезпечують близько 90% мобілізації особового складу, тоді як рекрутинг становить лише 10%. А президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна прагне перейти від мобілізації до контрактної армії, однак для цього бракує фінансування і не завадить допомога Європи.
Міністр оборони Михайло Федоров зазначив, що триває робота над комплексною реформою ЗСУ, зокрема щодо мобілізації, грошового забезпечення, термінів служби та заходів проти самовільного залишення частин.
Голова фракції "Слуга народа" Давид Арахамія запевнив, що реформа мобілізації в Україні перебуває на завершальному етапі та невдовзі буде представлена у Верховній Раді. Також її продемонструють суспільству. Реформа передбачає низку змін у мобілізаційному процесі, зокрема, понад два мільйони людей, які перебувають у "розшуку ТЦК", будуть зняті з цього розшуку.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
