Злили трафік в унітаз: Центр протидії дезінформації "поклав" власний сайт SMS-розсилкою та зазнав репутаційного краху
Українці масово отримують повідомлення із закликом перевіряти новини на сайті ЦПД, але замість боротьби з фейками бачать помилку сервера. Навіть якщо розсилка була безкоштовною, відомство влаштувало власному ресурсу DDoS-атаку і втратило найголовніше — довіру
Боротьба з російською пропагандою — справа державної ваги. Днями Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО вирішив нагадати про себе масштабною інформаційною кампанією. Українцям на телефони почали масово надходити SMS від адресата CPD_AntiFake з таким текстом: "Побачили шокуючу чи сумнівну новину? Перевірте її у Центрі протидії дезінформації РНБОУ" — і посиланням на офіційний сайт cpd.gov.ua. Ідея, здавалося б, правильна. Але є один нюанс: державний сайт цю ініціативу просто не пережив. Ба більше! Реклама сайту тривала навіть після його безславного падіння.
Як переконалися журналісти Інформатора, при переході за посиланням із повідомлення користувачів зустрічає не база спростувань російських ІПСО, а біла сторінка з красномовним написом 508 Resource Limit Is Reached. Говорячи простою мовою, сервер ЦПД виявився абсолютно не готовим до такого напливу відвідувачів і прогнозовано "ліг" при перших же ознаках масового інтересу.
Після того, як сайт впав, ЦПД продовжило слати рекламні смс. Це просто контрольний постріл у власну репутацію.
Не гроші, так репутація: ціна технічного недбальства
Масова SMS-розсилка на мільйони абонентів — задоволення не з дешевих. Цілком імовірно, що ця кампанія здійснювалася в рамках колаборації держави з бізнесом, і українські мобільні оператори надали цю послугу безкоштовно. Але якщо бюджетні кошти, можливо, і вдалося заощадити, то репутаційні втрати ЦПД переоцінити важко.
Весь згенерований колосальний трафік, по суті, просто злили в унітаз. Замість того, щоб залучити аудиторію та показати свою ефективність, відомство продемонструвало кричуще головотяпство. У сфері IT це називається відсутністю елементарного планування, адже Центр протидії дезінформації, фактично, власними руками провів успішну DDoS-атаку на свій же ресурс.
Хто тепер повірить такому "захисту"?
Ця ситуація викликає значно глибші та серйозніші запитання. Хто тепер буде довіряти цьому Центру протидії дезінформації? Якщо фахівці відомства, яке відповідає за інформаційну безпеку всієї країни, не здатні прорахувати базове навантаження на власний сервер під час планування всеукраїнської розсилки, то наскільки якісно та професійно вони виявляють складні інформаційні загрози? Чи з таким самим "здоровим глуздом" там аналізують і спростовують фейки?
Поки сайт cpd.gov.ua "відпочиває", українцям залишається лише здогадуватися, які саме шокуючі новини їм збиралися показати. Інформатор продовжить стежити за тим, як державні органи розпоряджаються своїми ресурсами та довірою громадян.
Інформатор намагався повідомити ЦПД про проблеми з сайтом і знайшов у кеші Гугла їх контакти. Але спілкуватися з антифейковою організацією можна лише електронною поштою. Ми не зупинились. І знайшли на сайті Прозорро контакт Вархомій Ілони Іванівни, яка відповідає за закупки ЦПД. Ми набрали її за двома мобільними номерами, але за жодним не було відповіді.
Як повідомляв Інформатор, у травні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ № 187/2021 «Питання Центру протидії дезінформації». Документ регламентує умови роботи центру.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
