Жінка віддала телефон у ремонт та отримала борг по кредиту: що вирішив суд

У серпні 2020 року мешканці Сумщини почали телефонувати та надсилати повідомлення із погрозами, щоб вона погасила кредит. Суми кожного разу називалися різні - від 4000 до 6000 гривень.

З часом жінка отримала примірник угоди, за якою нібито від її імені 7 серпня 2020 року взяли в борг 3 тисячі гривень. Повернути гроші з процентами потрібно було 19 серпня того ж року. Через те, що ніхто цього не зробив, колектори почали шантажувати жінку.

Постраждала намагалася пояснити, що ніяку угоду вона не укладала та грошей не отримувала. Ситуацію з кредитом вона пояснила тим, що того дня, 7 серпня, вона віддала телефон у ремонт.

Жінка припустила, що це шахраї оформили на неї позику, тому найняла адвоката. Він допоміг написати заяву до поліції, а поки правоохоронці шукали злочинців жінка звернулась до суду.

Що було у суді

В позові жінка просила визнати договір та угоду до нього недійсними, щоб не платити за те, чого вона не отримувала. Також, в разі перемоги, компанія «СС Лоун» мала сплатити 5900 грн на оплату послуг її адвоката та 840 грн судового збору.

Постраждала стверджувала, що практично кожного дня на її телефон дзвонили з різних номерів. Усього вона нарахувала 13 номерів колекторів, які погрожували «інформуванням про проблему її оточення», «примусовим стягненням» та постійно тримали в напрузі.

Проте в компанії «СС Лоун» мали свою версію подій, за якою жінка добровільно зареєструвалася на сайті, обрала суму позики та строк її повернення та погодилася із всіма умовами.

«(Жінка) надала усі свої особисті дані (ПІБ, паспортні дані; дату та рік народження, ідентифікаційний номер, свій номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, номер телефону роботодавця, ПІБ контактної особи та її номер мобільного телефону, адреса реєстрації місця проживання», - так аргументував свою позицію кредитор.

Виходило, що начебто постраждала підписала угоду одноразовим електронним підписом, який надійшов їй на телефон. Це все відбувалося в той час, коли її гаджет був у ремонті.

В компанії вважали, що зі свого боку виконали всі умови договору, а от жінка не хотіла повертати гроші. Проте адвокат жертви злодіїв пояснив в суді, чому виникла проблема.

За словами захисника, вся ця історія виглядала по-іншому: поки телефон був в ремонті, хтось скористався тим, що, можливо, жінка забула вийняти з нього сім-картку. Начебто через це злодії оформили від її імені заявку на позику.

«Не надано достовірних та достатніх доказів, які б давали можливість встановити у суді чи дійсно (жінкою) було особисто здійснено підписання кредитного договору електронним підписом із проходженням всіх реєстраційних процедур на веб-сайті (компанії) та чи дійсно (жінка) отримувала кредитні кошти від товариства», - заявляв адвокат.

Тобто не можливо було встановити чи дійсно це жінка підписувала угоду, а не хтось інший. Також не було фактів, що саме вона отримала кошти.

Що вирішила суддя

Проте в «СС Лоун» не здавалися. Там нагадали, що перед відправленням коштів перевірили позичальницю через базу «Українського бюро кредитних історій. Там підтвердили всі дані, які жінка вказала в угоді. Тому у компанії не було підстав сумніватися, що це саме ця клієнтка просить грошей.

На користь жінки був той факт, що гроші відправили не на її рахунок. Проте для судді Оксани Линник це було непереконливо.

«Факт належності рахунку, на який (компанія) перерахувала 3000,00 грн кредитних коштів не (жінці), а іншій особі правового значення не має. Оскільки вважається, що кредитні кошти використано саме (жінкою), - так вирішила суддя. - Доводи (жінки) про те, що (нею) кредитний договір не укладався доказами у справі не підтверджені та судом не встановлено факту здійснення (компанією) дій, які сприяли б укладенню договору не (жінкою)».

Дивна логіка призвела до того, що у травні 2021 року суддя Тростянецького районного суду Сумської області Оксана Линник вирішила, що немає підстав визнавати угоду недійсною.

Жінка з цим не погодилася та подала скаргу. Проте майже одразу постраждала передумала та відмовилася від своїх претензій. Виявилося, що сторони домовилися все владнати позасудовим шляхом.

Інформатор писав, що шахраї оформили мікрокредит на переселенця.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.