ТОПТЕМИ:

16:55, 04 вересня

Закон, який скасовує призупинення строків позовної давності, набув чинності - деталі

Раніше відповідно до закону 30 січня 2024 року на строк дії воєнного стану був зупинений перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом

Владлена Мачульська Журналіст

Строки позовної давності — Перебіг зупинених на час воєнного стану строків позовної давності у Цивільному кодексі відновлено

В Україні 4 вересня набув чинності закон 4434-IX про відновлення перебігу строків позовної давності. Таким чином, з перехідних положень Цивільного кодексу виключається норма, що зупиняла на час воєнного стану перебіг строків позовної давності. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Відповідний законопроєкт 11315, яким скасовано зупинку перебігу позовної давності, було прийнято 14 травня. Таким чином, обмеження строком для звернення громадян до суду по цивільних справах, зокрема, щодо прийняття спадщини, повернуть в дію.

Раніше відповідно до закону 30 січня 2024 року на строк дії воєнного стану був зупинений перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом. Тобто, зупинявся перебіг строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Втім, вже наприкінці травня 2024 року у парламенті з’явився законопроєкт 11315, яким пропонувалося скасувати це зупинення. Наразі цей закон набув чинності.

Як пише видання 7eminar, строки позовної давності мають значення не тільки для захисту своїх прав у судовому порядку, вони також впливають на оподаткування. Так, відповідно до пп. 14.1.11 Податкового кодексу України однією з підстав визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності. Тому правильне обчислення строку позовної давності важливе не тільки для юристів, а й для бухгалтерів.

Законодавчі основи обчислення строків позовної давності

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Згідно з законодавством відрізняють загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ) та спеціальні строки (ст. 258 ЦКУ), які можуть бути або скорочені, або більш тривалі, ніж загальний строк позовної давності. Так, наприклад, скорочена позовна давність в 1 рік застосовується, зокрема, до вимог (ч. 2 ст. 258 ЦКУ):

про стягнення неустойки (штрафу, пені);
про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа;
про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);
у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

А більш тривалий спеціальний строк 4 роки, встановлений ч. 5 ст. 258 ЦКУ, який застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Крім того, при обчисленні строку позовної давності потрібно враховувати, що в деяких випадках такий строк може:

призупинятися (перелік таких випадків наведено у ст. 263 ЦКУ);
перериватися (підстави для переривання строків наводяться у ст. 264 ЦКУ). Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується;
не поширюватися на деякі вимоги (ст. 268 ЦКУ).

Щодо переривання строку позовної давності зверніть увагу на такий нюанс. Однією з підстав для переривання строку позовної давності є вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). У ЦКУ немає пояснень, які саме це можуть бути дії, тому на практиці ця норма викликає багато запитань. В цьому випадку слід звернути увагу на роз’яснення, наведені в пп. 4.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 року №10. Згідно з цим роз’ясненням, такими діями можуть бути:

визнання боржником пред’явленої претензії;
зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу;
підписання боржником (уповноваженим на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір;
письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій та ін.

Також варто врахувати, що за домовленістю сторін договору, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена (ст. 259 ЦКУ). Така домовленість повинна бути закріплена у письмовій формі (наприклад, окремою умовою договору). Але, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Тож, перед тим, як обчислювати строк позовної давності, варто ретельно ознайомитися з умовами договору. За загальним правилом, встановленим ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Детальніше про закон

2 червня президент України Володимир Зеленський підписав Закон щодо поновлення перебігу позовної давності (№4434-IX). Документ скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану. Зокрема, Закон:

гарантує юридичну визначеність та захищає відповідачів від прострочених позовів;
відновлює справедливий баланс між правами позивачів і відповідачів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, воєнний стан триває понад 2 роки, за таких умов інститут позовної давності нівельований, наразі гостра потреба забезпечити конституційне право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом продовження процесуальних строків та строків позовної давності на строк дії воєнного стану втратила актуальність. Зупинення строків позовної давності не є актуальною, адже судова система працює і хто має бажання може захищати свої права в суді, а в окремих, дійсно поважних, випадках (таких як залучення особи до бойових дій) строк позовної давності може бути не застосований на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Зараз читають на Інформаторі

16:40

Росія вийшла з конвенції про заборону катувань: Путін підписав закон