За яких умов українці повернуться з-за кордону додому і що для цього робить влада: дослідження

Періодично від української влади лунають заяви про необхідність повернення біженців. Водночас, залишається відкритим питання, що саме робить влада, щоб переконати біженців повернутися. «Вокс Україна» провело дослідження, в якому розібралися, яку саме допомогу отримують наші співвітчизники, які повертаються додому. «Мінфін» 12 квітня публікує ключові тези.

Чи хочуть біженці повернутися

Дослідження «Вокс Україна» показало, що більшість біженців хочуть повернутися додому. Проте, лише 12% біженців, які повернулися до України, отримали від українських органів влади (наприклад, посольств) інформацію, яка вплинула на їхнє рішення, а 95% загальної кількості біженців не отримували такої інформації.

Такі висновки підтверджують і дані опитування управління ООН у справах біженців, проведеного в грудні 2023 року. Воно показало, що до 95% українських біженців розглядають можливість повернутися.

Згідно з дослідженням, хоча основним фактором повернення біженців є війна, також на їхнє рішення впливають:

• безпека у попередньому місці проживання, доступ до інформації про нього;
• доступ до житла та основних послуг, таких як енергопостачання, медицина та освіта;
• можливості знайти гідну роботу.

Особливості українських біженців

За результатами дослідження виявилося, що одружені біженці та ті, хто має дітей, рідше розглядають повернення. Із тих, хто працює, 45% біженців, більшість знайшли менш кваліфіковану роботу. Такі люди частіше розглядають повернення до України, як спосіб повернути втрачений статус.

З іншого боку, українські біженці безперечно відрізняються від біженців із країн Азії чи з балканських країн. Наприклад, згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень, більшість українських біженців у Німеччині (від 56% до 65%) мають ступінь магістра. Від 15% до 20% біженців мають власний бізнес або є самозайнятими.

«Лише 25% українських біженців є «класичними» біженцями — це переважно жінки середнього віку з дітьми. Для цієї групи найважливішим фактором повернення є безпекова ситуація. 29% біженців — це квазітрудові мігранти, які виїхали з України не тільки через бойові дії, але також заради роботи. Для цієї категорії найважливішим чинником повернення буде не безпека, а карʼєрні можливості», - йдеться в результатах опитування Центру економічної стратегії.

Ще 29% біженців є професіоналами, які не готові працювати не за професією, та часто мають власний бізнес в Україні. Респонденти з цієї групи найчастіше висловлюють бажання повернутися додому. Для 16% біженців, які виїхали із зони бойових дій, основним чинником повернення є створення необхідних умов для повернення, оскільки їхні домівки найбільше постраждали через бойові дії.

Міжнародна організація з міграції (МОМ) також регулярно проводить опитування українських біженців. Наприкінці 2023 року МОМ провела 15 раунд опитування населення України, зокрема, біженців, які повернулися, та ВПО.

Згідно з ним, із-за кордону повернулося близько 1,1 мільйона осіб, або 26% тих, хто виїхав після 24 лютого 2022 року. Серед усіх переміщених осіб, які повернулися до постійних місць проживання (включно з ВПО), найважливішим фактором було покращення безпекової ситуації (69% респондентів). 68% опитаних вказали, що важливим чинником було бажання бути ближчими до родини та друзів. Для 51% причиною повернення стали кращі фінансові можливості, для 28% — кращі освітні можливості для дітей.

Програми для українців від урядів країн перебування

Уряди низки європейських країн планують запровадити одноразові виплати українським біженцям, які хочуть повернутися. Швейцарія, можливо, пропонуватиме від 1 000 до 4 000 франків на людину (між $1 000 та $4 400). Ірландія також розглядає фінансову мотивацію для українських біженців. Норвегія вже пропонує на повернення 17,500 норвезьких крон (близько 1 500 євро).
У серпні 2023 року про розробку такої програми (яка включатиме допомогу з оформленням документів та відшкодування витрат на проїзд) оголосила Чехія. Проте, наразі існує лише програма забезпечення квитками біженців, яким оголошено про депортацію.

Програма REAG/GARP 2.0 доступна для всіх біженців у Німеччині, а для громадян України вона стане доступною, коли припиняться бойові дії. В рамках програми уряд Німеччини та уряди інших країн надають одноразову допомогу до 1 000 євро, до 200 євро на квиток у країну призначення (це може бути як країна походження біженця, так і третя країна).

Як Україна допомагає тим, хто повертається

Міністр економіки України Юлія Свириденко у жовтні 2023 року повідомила, що уряд планує розробити програму повернення біженців із-за кордону.

«Чотири фактори, які впливають на рішення повернутися, — це безпека, робота й можливість займатися підприємництвом, житлове питання та якість освіти», наголосила вона.

Вирішити два з цих питань мають грантова програма «єРобота», яка допомагає українцям розпочати або розширити власний бізнес, ваучери на отримання професійної освіти чи підвищення кваліфікації, які можна отримати у Держслужбі зайнятості, та програма пільгових іпотек «єОселя», яка дає змогу взяти субсидований кредит на житло.

Крім того, біженці, які перебували за кордоном понад 90 днів та повернулися назад, можуть отримати допомогу: 2 000 грн на дорослу особу та 3 000 на дитину протягом не більше 6 місяців після повернення до України. Після двох місяців отримання виплат переселенці зобовʼязані знайти роботу або стати на облік у Державному центрі зайнятості, щоб надалі отримувати виплати. Навряд чи така допомога може стати вирішальним фактором повернення (втім, зрозуміло, що можливості українського бюджету дуже обмежені).

Чинником, який випав із уваги українських урядовців, є якість медичного обслуговування. Попри те, що Німеччина, наприклад, фінансує медичні витрати, багато біженців відзначають кращий рівень медичного обслуговування в Україні, ніж за кордоном. Водночас, через військові дії кожна п’ята людина в Україні має проблеми з доступом до життєво необхідних лікарських засобів. 

Згідно з вищезгаданим опитуванням МОМ, головними потребами людей, які повернулися з-за кордону, були:

• фінансова підтримка (52% респондентів),
• павербанки та генератори (21%),
• будівельні матеріали (19%),
• ліки та медичні послуги, обігрівачі та паливо для опалення (13%).

Ще 28% опитаних, які повернулися, зазначають необхідність психологічних консультацій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Штраф до 30 000 євро і навіть в'язниця: що потрібно знати про покарання батьків за дитячі прогули в школах Європи
• У Польщі українка курила на борту літака: як її покарали
• Уряд Швеції готується розширити підтримку українських біженців: що пропонується
• Безкоштовні школи в Нідерландах для українців: як зареєструвати дитину