З 1 жовтня Кабмін повертає податкові перевірки: пояснюємо, чого чекати підприємцям
Уряд схвалив скасування відповідного мораторію на проведення податкових перевірок під час війни
Вже з першого жовтня поточного року в Україні знову почнуться податкові перевірки бізнесу. Кабінет міністрів схвалив скасування відповідного мораторію, що діяв з початку російського вторгнення.
Про це повідомляє пресслужба Кабміну. Головним автором даної ініціативи є голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.
Так, уряд вже схвалив запропоновані зміни до податкового кодексу та закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Саме цими нормативно-правовими актами і буде скасований мораторій на проведення податкових перевірок.
Офіційна мета законопроекту - виконання Україною в повному обсязі зобов’язань в рамках Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику. А конкретно - частина щодо обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок.
Тут йдеться про програму розширеного фінансування МВФ на 2023-2026 роки, загальна вартість якої складає 15,6 мільярдів доларів. Якщо коротко, то без повернення податкових перевірок гроші нам не дадуть. Позиція МВФ в цьому питанні, звичайно, є важливою для уряду, однак позиція власне українського бізнесу, який все ще забезпечує податками ледь живу українську економіку, з цього приводу геть інша.
"Законопроектом запропоновано установити, що з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових та позапланових) перевірок, проведення яких було заборонено до припинення або скасування воєнного... стану на території України", - сказано в прессрелізі Кабміну.
Отже, українським підприємцям слід підготуватися до фактичного повернення довоєнних правил. От тільки проблема в тому, що наразі в країні війна, і вести бізнес в таких умовах стало сильно складніше.
Агресія рф чи Верховна Рада: що добиває український бізнес в умовах війни?
Вже півтора роки українська економіка знаходиться в стані технічного дефолту. Ми досі більш-менш тримаємося на плаву виключно завдяки кредитам та грантам від наших союзників. Половина нашого бюджету - це гроші партнерів.
В таких умовах надзвичайно, критично важливим фактором для виживання держави стає її національний бізнес, перш за все - ФОПи, тобто маленькі та середні підприємці. Саме вони створюють та підтримують робочі місця (а отже, стримують ріст безробіття та зменшують соціальне навантаження на державу), вони платять податки, з яких фінансується армія, соціалка, енергетика, тощо. До того ж сам середній клас, багато членів якого є представниками бізнес-середовища, є тією самою гарантією сталого ринкового та демократичного розвитку.
З початку війни український бізнес отримав дуже широкі послаблення. Пільгові кредити, скасування перевірок, відтермінування введення систем РРО, податкові канікули, тощо. Держава робила все, аби тільки працювала економіка, адже це вкрай важливо для її виживання.
Однак наразі ситуація змінюється. Фінансовий комітет Верховної Ради на чолі з Данилом Гетьманцевим постійно продукує все нові й нові ідеї, які серед представників бізнесу викликають, дипломатично кажучи, велике нерозуміння - а подейкуди й повний відчай. Настільки великий, що більше семи тисяч (!) підприємців ще навесні звернулися особисто до Зеленського з проханням зняти Гетьманцева з обійманої ним посади задля "спасіння економіки". Втім, голова держави відхилив дану ініціативу.
Повернення податкових перевірок є великим викликом для бізнесу. Йдеться тут про закон 8401, який скасовує всі пільги для підприємців та повертає звичні довоєнні перевірки. І хоча автором законодавчої ініціативи є голова уряду Денис Шмигаль, це був проєкт саме фінансового комітету, який і очолює Гетьманцев.
Автори всіх цих законів на чолі з головою фінкомітету стверджують, що подібні міри є вимушеними. Цього нібито вимагають наші західні партнери. Однак це є і правдою, і ні, а точніше - напівправдою.
Справа в тому, що ніхто не спонсуватиме та навіть не кредитуватиме нас вічно - що очевидно. Міжнародні донори на чолі з МВФ все жорсткіше вимагають від української влади вишукувати гроші всередині країни. Для цього вони надають ряд рекомендацій з оптимізації економічних процесів. Уряд же обирає найочевидніший та найпростіший шлях: "затягування пасків" для бізнесу та простих громадян. Тобто, підвищуються податки та повертаються перевірки.
Чи допоможе це? Якщо відповідь і "так", то явно не дуже відчутно та ненадовго. В ситуації, коли до 60% національної економіки перебуває в тіні чи напівтіні, коли за рік в країні на 30% скоротилися карткові фінансові операції (тобто люди все менше користуються картками, переходячи на кеш), повернення довоєнних податків та перевірок - точно не те, що допоможе ситуації. Це може викликати хіба що тактичний тимчасовий ефект у вигляді збільшення надходжень до бюджету, однак стратегічно такий напрямок дій є неправильним: громадяни продовжуватимуть нарощувати об'єми використання готівки, а бізнес або повністю піде в тінь та припинить платити будь-які збори, або банально закриється.
Що потрібно робити для спасіння економіки?
Україні конче потрібне не кредитне, а грантове фінансування, потрібне максимальне стимулювання національного бізнесу, потрібне залучення будь-яких інвестицій - навіть захід сюди "ризикових інвесторів" та спекулятивного капіталу в умовах війни стане в нагоді. Потрібен, нарешті, жорсткий та прямий діалог з партнерами щодо відкриття для нас їхніх ринків (замість ембарго на наше зерно). Адже ми, врешті, підписували економічну частину Асоціації з ЄС - чого ж не втручається Єврокомісія, а європейські ринки давлять на нас квотами?
Однак вищеописаний шлях є складним, довгим та потребує неабияких компетенцій. На жаль, підвищити податки та повернути "задавлюючі" перевірки для бізнесу у світобаченні фінкомітету Ради - простіше, швидше та ефективніше.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
