Чоловік намагався забрати свій вклад
Влада багато разів обіцяла українцям повернути їх радянські вклади. Але виплати отримали не всі, а ті хто отримав, почали одразу витрачати гроші. Що спровокувало сплеск інфляції. Проте українці не полишали спроби забрати свої заощадження і для цього звертаються до суду.
Остання з таких спроб була у листопаді 2022 року. Чоловік вимагав, щоб «Ощадбанк» разом з міністерством фінансів повернули українцям їх трудові заощадження, які робили вони чи їх батьки в часи Радянського союзу. Він вимагав 9 квадрильйонів 600 трильйонів 064 мільярдів 984 мільйонів 294 тисяч 400 грн та компенсувати моральну шкоду на таку ж суму. Для себе чоловік скромно просив 138 мільйонів 128 тисяч 007, 09 грн.
Чоловік підказав, де ці гроші можна взяти - з особистих активів тих, хто «приймав рішення замість народу у період з 1991 – 2022 роки».
На 1 січня 1991 року українці зберігали на ощадних книжках 84,3 млрд карбованців. Існує версія, що після проголошення Незалежності України в росію переказали 83,1 млрд і грошей в українських відділеннях майже не залишилося.
У червні 2000 року Верховна Рада доручила Кабміну вирішити з росією питання щодо розподілу між державами зобов`язань колишнього Ощадного банку СРСР. Проте це було можливо лише після розподілу активів та пасивів колишнього держбанку. А цього до сьогоднішнього дня так і не відбулося. Тому надалі питання з боргом Україна вирішувала сама й по-різному.
У листопаді 1996 року Верховна Рада прийняла закон «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». Він й досі чинний.
Цей закон встановив курс гривні до радянського карбованця для перерахунку заощаджень у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні. Після проведення грошової реформи залишки радянських вкладів зменшилися у 100 000 разів. Майже зрівняла з нулем радянські вклади лібералізація цін з 2 січня 1992 року та інфляція.
За даними Держстату, індекс споживчих цін з січня 1992 року до жовтня 1996 року склав 40 млн 977 тис. 730% в карбованцевому обрахуванні або 409,8% в перерахуванні на гривні. Тобто через це українці втратили 383 млрд грн. Все це призвело до того, що вклади, за якими можна було купити квартири та машини, вже майже нічого не коштували.
Щодо вкладу чоловіка, то суд встановив, що йому держава повинна виплатити 2 тис. 202,90 грн. Ця сума утворилась після індексації за формулою «1,05 до 1» та вийшло, що його 2 тис. 098 карбованців, які знаходились на рахунку станом на січень 1992 року, перетворилися у 2 тис. грн. Так само і до інших вкладів: їх перерахували за тією ж формулою.
Але навіть цю суму чоловік забрати не зможе. Згідно із законом «Про державні гарантії», українці можуть отримати перераховані радянські вклади лише якщо у держави будуть на це кошти. Однак починаючи з 2013 року та по теперішній час жодної постанови про виплату таких заощаджень Кабмін не приймав. Тому коштів на такі виплати не передбачалось. Нагадаємо, що «Юліна тисяча» з’явилася завдяки валютним запозиченням й на це витратили 5 млрд грн. Коли люди отримали ці гроші та почали їх витрачати, то це призвело до росту інфляції.
Суддя нагадав, що інших механізмів виплати радянських вкладів, окрім того, що прописаний у законі, не існує. Тому, якщо немає коштів, то хоч квадрильйон, хоч тисячу, але ніхто з вкладників нічого не отримає.
Проте, все ще можливо. Тому що «Ощадбанк» провів одноразову індексацію вкладів й на ці суми мали видати ощадні книжки. Ці книжки у майбутньому, коли у держави з’являться кошти, дадуть право отримати вклади.
Проте суддя відмовив у виплаті не через це. А тому, що чоловік нечітко сформулював вимоги та вибрав нечіткий спосіб захисту. Крім того, посилання на розрахунки нічим не були підтверджені та було неясно, який саме суд має розглядати цю справу. Тому у грудні 2022 року суддя Печерського районного суду Києва Тетяна Остапчук вирішила, що чоловік має почекати виплат разом з іншими вкладниками.
Ощадбанк відповів, коли при знятті готівки з карток доведеться сплатити комісію.