Євросоюз розглядає обмеження тимчасового захисту для чоловіків 23-60 років: рішення очікується у липні або вересні 2026 року
Євросоюз готується змінити умови тимчасового захисту для українців - і ці зміни можуть торкнутися чоловіків призовного віку. Понад 5,7 мільйона українців перебувають за кордоном з початку повномасштабного вторгнення - і питання їхнього правового статусу набуває дедалі більшої гостроти. Перший раунд обговорень у ЄС заплановано на липень, якщо ж досягти згоди не вдасться - розгляд перенесуть на вересень.
Наші співгромадяни зараз входять до топ-10 націй, що найчастіше шукають притулку в Європі: лише торік тимчасовий захист у ЄС отримали майже 684 тисячі українців. За даними Центру громадського моніторингу та контролю, Україна посідає сьоме місце за кількістю прохачів притулку в державах Євросоюзу. Найбільше наших співгромадян прийняли Німеччина - 1,2 мільйона осіб - та Польща - 969 тисяч. У числі лідерів також Бельгія, Італія та Франція.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив особливу вагу Всесвітнього дня біженців, який відзначають наприкінці червня, для України. Як зазначив омбудсман:
"За цією цифрою - досвід, який розділив життя мільйонів на "до" та "після". Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням "Як ви?" та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці".
Окремим аспектом є зв'язок між рівнем соціальних виплат та працевлаштуванням біженців. Дослідження Інституту національної стійкості та безпеки показало: чим вища допомога в країні, тим нижчий рівень офіційної зайнятості серед українців. У Бельгії середня виплата становить 1314 євро на місяць, у Німеччині - 563 євро.
У Польщі, де допомога складає близько 30 євро, безробіття серед біженців нижче. Водночас автори дослідження застерігають: причина може критися не в небажанні працювати, а в реальних бар'єрах - незнанні мови, складних процедурах підтвердження кваліфікації та високих вимогах ринку праці. Дослідники також наголошують: наступні 3-5 років стануть критичними для збереження національної ідентичності - насамперед через шкільну інтеграцію дітей.

Тимчасовий захист для українців у ЄС діє до весни 2027 року. Єврокомісія розглядає варіанти його продовження, проте умови можуть суттєво змінитися. Ідея виключити чоловіків мобілізаційного віку з-під дії директиви про тимчасовий захист надійшла, зокрема, від самої України, заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. Один із підходів полягає в тому, щоб виключити чоловіків від 23 до 60 років - тих, що мають призовний вік. "І це також те, чого від нас хочуть отримати українці", - уточнив Бруннер.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала обмежити в'їзд українських біженців до Євросоюзу - насамперед ускладнити його для чоловіків призовного віку. Про це стало відомо з листа фон дер Ляєн до глав держав і урядів ЄС, написаного напередодні саміту Євросоюзу у Брюсселі. Водночас усі потенційні обмеження розглядаються виключно в контексті майбутніх хвиль біженців і жодним чином не зачеплять тих, хто вже легально перебуває в Європі.
На засіданні Ради ЄС у Люксембурзі країни погодили потребу продовжити тимчасовий захист для українців після березня 2027 року. Серед ключових питань - чи відмовлятимуть у захисті чоловікам віком від 23 до 60 років. Така пропозиція вже лунала з боку низки членів ЄС, зокрема Німеччини і Польщі, де українців найбільше.
Тема статусу українських чоловіків за кордоном загострилась іще на початку червня. Чоловіків мобілізаційного віку не можуть депортувати з країн ЄС лише через їхній вік, а громадянство також не є підставою для депортації. Саме тому єдиним юридичним інструментом, на який наразі розраховують у Брюсселі, є обмеження прийому нових біженців через зміну директиви. Фінальне рішення щодо нового підходу ЄС до українських біженців очікується вже цього літа.
Водночас дослідники Інституту національної стійкості та безпеки попереджають: українці за кордоном є як невикористаним стратегічним капіталом для держави, так і мішенями для російської пропаганди та дезінформації. Чим довше люди лишаються за кордоном - тим складніше зберегти їхній зв'язок з Україною. Після березня 2027 року нові правила перебування українців у Євросоюзі визначить пропозиція, яку готує зараз Єврокомісія - і від того, яким буде це рішення, багато в чому залежить доля мільйонів людей.
Потім Рада ЄС прийме рішення на основі цієї пропозиції, підтвердила речниця Єврокомісії Елетра ді Масса. У Єврокомісії наголосили, що допомога Україні є непохитною і "будь-яка нова пропозиція буде на підтримку України та українців".
Наприкінці 2025 року статус тимчасового захисту мали 4,35 мільйона українців. Після завершення дії директиви держави-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання - цей процес уже розпочався. Депортація українських чоловіків із ЄС за призовним віком юридично неможлива, але тема їхнього статусу за кордоном залишається дедалі гострішою.