ЄС готується запровадити санкції проти Ізраїлю через гуманітарну кризу у Газі
Євросоюз нещодавно дійшов висновку, що Ізраїль порушує положення угоди щодо дотримання прав людини через події у Газі та на Західному березі річки Йордан
На тлі загострення гуманітарної кризи у секторі Гази Європейський Союз розглядає варіанти тиску на Ізраїль. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас отримала доручення від лідерів 27 держав-членів визначити подальші кроки у відповідь на дії Тель-Авіва. Йдеться, зокрема, про перспективу запровадження санкцій, якщо становище цивільного населення у секторі Гази не покращиться. Очікується, що Каллас вже наступного тижня надасть країнам-членам п’ять можливих напрямів дій у відповідь на порушення Ізраїлем Угоди про асоціацію з ЄС.
За даними Euronews, ці пропозиції включають часткове або повне призупинення дії самої угоди, персональні санкції проти ізраїльських урядовців, військових або радикальних поселенців, а також введення торговельних обмежень, ембарго на зброю або припинення науково-технічної співпраці (зокрема у межах програми Horizon Europe).
Водночас ухвалення будь-якого з варіантів залишається малоймовірним — різні країни ЄС мають суттєво відмінні позиції щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту. У разі, якщо йдеться про санкції чи призупинення угоди, регламент ЄС вимагає одностайного рішення або кваліфікованої більшості, що в нинішніх умовах ускладнює процес.
Рішення про перегляд угоди між ЄС та Ізраїлем було ухвалене ще у травні — на тлі ескалації бойових дій у Газі, операцій на Західному березі ріки йордан та звинувачень у блокуванні гуманітарної допомоги. Відтоді дипломатичний тиск ЄС лише посилився, однак конкретні дії все ще залишаються на рівні обговорення.
Війна у секторі Гази
Війна в секторі Гази триває з 7 жовтня 2023 року, коли в результаті нападу ХАМАС на південь Ізраїлю загинуло близько 1200 осіб та було викрадено 251. За даними адміністрації, контрольованої ХАМАС, ізраїльські заходи відплати вже забрали життя понад 57 200 палестинців, переважно цивільних осіб. Сектор Гази перебуває у руїнах і перебуває в гуманітарній кризі.
Бойові дії були призупинені під час двох перемир'їв - одного, яке тривало менше тижня восени 2023 року, та іншого взимку 2025 року, яке тривало майже два місяці. 18 березня Ізраїль відновив війну, наголосивши, що хоче чинити тиск на ХАМАС, щоб той звільнив більше викрадачів і прийняв умови Ізраїлю щодо продовження перемир'я.
Як повідомляли ЗМІ, найсерйознішою перешкодою у переговорах було питання припинення війни. Уряд у Єрусалимі постійно наголошував, що війна закінчиться лише після повної поразки ХАМАС, і хотів, щоб угода зберегла право Ізраїлю відновити бойові дії після припинення вогню. Палестинська організація вимагала, щоб угода гарантувала остаточне припинення війни з самого початку.
Згодом президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення попередньої домовленості з Ізраїлем щодо припинення бойових дій у Секторі Гази на 60 днів. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Він зазначив, що угоду було погоджено під час "тривалої та продуктивної розмови" з ізраїльською стороною.
