ЄС готує нову пропозицію щодо статусу українських біженців після 2027 року - ЗМІ розповіли, чого чекати
Єврокомісія у травні 2026 року може запропонувати продовжити тимчасовий прихисток для українців, але вже з обмеженнями для окремих груп
Єврокомісія у травні 2026 року планує офіційно представити пропозицію про майбутнє статусу тимчасового захисту для мільйонів українців у ЄС після березня 2027-го. Питання про завершення тимчасового захисту для біженців набуває практичного виміру: перехід на національні дозволи на проживання для понад 4 мільйонів людей виявився надто складним та тривалим. Серед можливих варіантів розглядають як повне продовження захисту, так і його звуження до окремих категорій осіб. Що саме запропонує Єврокомісія - наразі невідомо, адже текст документа ще в роботі.
За даними DW та Радіо Свобода, Єврокомісія почала працювати над новою пропозицією після технічного обговорення в Раді ЄС 24 березня 2026 року. До того, 5 березня, європейські міністри юстиції та внутрішніх справ провели перше обговорення питання про те, що робити після завершення тимчасового захисту у 2027 році. Після того, як Єврокомісія представить пропозицію, рішення мають затвердити країни-члени кваліфікованою більшістю голосів - повідомив Радіо Свобода чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йогансон під час березневого обговорення з міністрами озвучила ідею про можливе продовження захисту, але з іншим цільовим охопленням - тобто лише для обмежених категорій осіб. Радіо Свобода повідомляло, що серед ключових напрямів дискусії - можливе врахування регіону походження заявника, окремий підхід до осіб призовного віку, а також запровадження так званого "залишкового статусу" для найбільш вразливих груп або тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус у країнах ЄС.
"Я гадаю, продовження можливе, хоча припускаю, що воно не матиме такого ж обсягу дії, як було", - сказав старший радник з питань надання притулку віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Ваґнер у коментарі DW та назвав три можливі сценарії:
- продовження тимчасового захисту у нинішньому вигляді,
- продовження з обмеженнями,
- запровадження якогось нового статусу.
При цьому він підкреслює, що передбачити конкретний зміст пропозиції складно. Саме через те, що документ ще перебуває в роботі.
Найбільших питань зазнали чоловіки призовного віку та новоприбулі
DW звертає увагу на три категорії українців, до яких під час підготовки оновленого статусу виникає найбільше запитань. По-перше, новоприбулі українці - залишається невідомим, чи надаватиметься їм тимчасовий захист надалі. По-друге, біженці з умовно "безпечних" західних областей України - Швейцарія та Норвегія вже у 2025 році вирішили більше не надавати їм прихисток. По-третє, придатні до служби чоловіки віком від 18 до 60 років - Норвегія вже відмовила їм у захисті, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово закликав Україну зменшити приплив чоловіків до ФРН.
Проте, як наголошує DW із посиланням на Ваґнера, запровадити такі обмеження на практиці буде складно. Директива про тимчасовий захист не передбачає вибіркового підходу до прав чоловіків призовного віку, тому будь-які обмеження зіткнуться з юридичними труднощами.
"Я не впевнений, що це правильний шлях. І в кінцевому підсумку насправді всі обмеження буде досить складно застосувати", - зазначив Ваґнер.
Що передувало новій дискусії про майбутнє біженців
Наприкінці 2025 року статус тимчасового захисту мали 4,35 мільйона українців. Механізм тимчасового захисту запровадили 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після широкомасштабного вторгнення російських збройних сил в Україну. Коли тимчасовий захист завершиться, держави-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання - цей процес уже розпочався.
Євросоюз проходить етап трансформації у ставленні до мільйонів українців, які знайшли прихисток від війни. Якщо перші роки пройшли під егідою безумовної соціальної підтримки, то тепер вектор змістився у бік економічної інтеграції. У рекомендаціях Ради, ухвалених у вересні 2025 року, зазначено, що вразливі групи повинні мати можливість залишатися на умовах, схожих до тимчасового захисту, навіть після завершення дії директиви.
Мільйони українців за кордоном і скорочення охочих повернутись
Зазначимо, загалом більшість українців показують толерантне ставлення до співгромадян, які виїхали з країни після початку повномасштабної війни. Лише 5% заявили, що не пускали б їх до України. Близько 50% же готові прийняти біженців назад в своє близьке оточення.
За даними ООН, кількість українців за кордоном перевищила 6,9 млн станом на квітень 2025 року і продовжує зростати. Лише з початку 2025 року країну покинули близько 100 тисяч осіб. Більшість переселенців адаптувалась за кордоном і досягла довоєнного рівня доходів.
При цьому Україна потребуватиме робочих рук для відновлення після війни - і такими можуть стати її ж громадяни. Втім, для цього їх потрібно буде повертати з-за кордону. Але зробити це буде непросто. Наприклад, у сусідній Польщі формується довгострокова потреба в іноземній робочій силі, зокрема, через старіння власного населення. Отже, вона буде боротися за українців.
Тим часом Європейський Союз обговорює продовження захисту для українських біженців ще на один термін. Якщо рішення буде ухвалено, то введена в дію у березні 2022 року програма триватиме вже шостий рік поспіль. Зараз термін її завершення - березень 2027 року.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
