Завершення тимчасового захисту для українських біженців за кордоном: хто залишиться та як допоможуть тим, хто повернеться
Держави-члени ЄС заявляють, що вони хотіли б і надалі підтримувати українців
Українські біженці, яких зараз приймають різні країни Європи, стануть добрим людським мостом, який допоможе нашій країні інтегруватися до Європейського Союзу. Ситуація така: коли тимчасовий захист завершиться, держави-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання. Цей процес уже розпочався. Про це розповіла спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
За її словами, держави-члени раді інтегрувати українців, і вони вже інтегровані в цих країнах. Ті, хто готовий робити внесок й інтегруватися в державах-членах, зможуть залишитися.
"Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачене переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах. Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання – я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут, тож наразі вони не тривають. Тому ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом. Можливо, у майбутньому будуть відмінності, але це вже питання для законодавців. Зараз, наскільки мені відомо, ці переговори не є активними. А те, як держави-члени зараховують час під тимчасовим захистом у межах національного законодавства, може відрізнятися від країни до країни", - вказала Йоганссон.
Держави-члени заявляють, що вони хотіли б і надалі підтримувати українців. Вони також бачать, що українці роблять внесок в економіку, працюють на ринку праці. Тож зараз вони займаються цим переходом.
Чи є в ЄС країни, які готові і надалі – після завершення тимчасового захисту – надавати соціальні виплати всім цим вразливим категоріям людей
За її словами, вони зможуть, тому що держави-члени погодили рекомендації Ради ЄС. І в рекомендаціях Ради, які ухвалили та погодили у вересні 2025 року, зазначено, що вразливі групи повинні мати можливість залишатися на умовах, схожих до тимчасового захисту, навіть після завершення дії директиви про тимчасовий захист. Тобто держави-члени вже погодили це.
"На практиці держави-члени можуть продовжити умови тимчасового захисту для цих конкретних вразливих груп. Саме це і передбачено рекомендацією Ради. І я думаю, важливо зазначити, що навіть після – ми сподіваємося – досягнення сталого миру в Україні, все одно знадобиться певний час, перш ніж Україна буде готова приймати назад, зокрема, вразливі групи, які можуть потребувати більше медичної допомоги та іншої підтримки. І важливо, що з боку ЄС і держав-членів існує сильна солідарність щодо продовження підтримки України, і частиною цього є продовження підтримки вразливих груп", - зазначила Йоганссон.
Механізми тимчасового продовження соціальної підтримки для українців після повернення в Україну
Зараз працюють над спільним підходом щодо підтримки тих, хто повертається в Україну. Це називають програмою добровільного повернення та відновлення, яку зараз розробляють разом із державами-членами та разом з Україною.
"Важливо також з української перспективи уникнути напруженості між тими, хто залишився, і тими, хто повертається. І очевидно, що ми повинні підтримувати тих, хто повертається. Але ми хотіли б робити це не через індивідуальну підтримку, а радше через підтримку місцевих громад, до яких вони повертаються. Щоб ця підтримка також допомагала тим, хто весь час залишався, або внутрішньо переміщеним особам в Україні – наприклад, шляхом підтримки місцевих шкіл, житла, лікарень, таких видів допомоги. Тож ми над цим працюємо", - акцентувала Йоганссон.
Коли мають відкритися «Хаби єдності» і яку роль вони відіграватимуть для українців
«Хаби єдності» розроблятимуться разом з українською владою, з органами влади в державах-членах, які приймають, а також разом з неурядовими та діаспорними організаціями для підтримки українців. Йдеться про підтримку українців в ухваленні поінформованого рішення щодо того, чи хочуть вони повернутися і за яких умов, куди вони можуть повернутися, допомогу в пошуку роботи, житла – таких практичних речей. Хаби вже відкрилися – у Берліні, у Торрев’єсі в Іспанії, і у Празі також готуються до відкриття.
"Я думаю, що ми побачимо, як «Хаби єдності» поступово з’являтимуться і розвиватимуться в процесі роботи, так би мовити, у відповідь на різні потреби. Але мета – підтримати українців, щоб вони мали всю необхідну інформацію для повернення, якщо вони захочуть повернутися", - додала Йоганссон.
Скільки українських біженців перебуває за кордоном?
Наприкінці 2025 року статус тимчасового захисту мали 4,35 мільйона українців. Протягом останнього місяця кількість біженців з України в ЄС збільшилася на 24 657 осіб – тобто на 0,6%. Про це свідчать дані Євростату.
З 2022 року найбільше біженців прийняли такі три країни: Німеччина – 1 250 620 людей; Польща – 969 240; Чехія – 393 055 осіб. Водночас в деяких країнах кількість українців за останній місяць зменшилася. Зокрема, найбільше біженців поїхало з Франції – 1 250 українців; Естонія – 470 осіб.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
