Якими були головні астрономічні відкриття 2021 року

У 2021 році науковці-астрономи зробили відкриття, які в майбутньому дозволять глибше зрозуміти, як влаштований і «працює» наш Всесвіт. 

Про це повідомляє Інформатор із посиланням на Max Polyakov Space. .

Туманність Prawn Nebula, де утворюються зірки

Prawn Nebula відома як IC 4628. Це емісійна туманність, тобто частина простору, заповнена газом, а також темними хмарами пилу, які завширшки простягаються на 250 світлових років.

Вона розташована за шість тисяч світлових років від Землі в сузір'ї Скорпіона. Вважається масивним зоряним «розплідником», де народжуються нові зірки.

Її помітив та зняв потужний орбітальний телескоп Hubble.

Кільця Ейнштейна

Так називається зображення джерела світла, скажімо, галактики чи зірки, спотворене до кільцеподібної форми під впливом розташованого поблизу об’єкта з дуже великою масою.

Такі кільця виникають, коли у вирву від чорної діри потрапляє світло, що випромінюється далеким об'єктом. Це відбувається, якщо, наприклад, між спостерігачем та зіркою або галактикою розташована чорна діра. Остання затягує світло та не випускає його назовні.

Тому картинка галактики змінюється, а її масштаб стає більшим. Таке враження, ніби далекий об'єкт став ближчим. Цей ефект вчені називають гравітаційним лінзуваннямі саме він дозволяє астрономам споглядати далекі галактики. 

Водяна пара на супутнику Юпітера Європі

Юпітер має чотири найбільші супутники — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто. Всі вони досить яскраві та обертаються на досить віддалених від планети орбітах. 

Супутник Європи називають крижаним через екстремально низькі температури, в середньому –160 °C. Європа переважно складається з силікатної породи та має крижаний покрив із незначною кількістю кратерів. Атмосфера супутника Юпітера містить головним чином кисень.

Дослідники з Королівського технологічного інституту в Стокгольмі (Швеція) вивчили архівні ультрафіолетові знімки Європи, зроблені орбітальним телескопом Hubble за допомогою спектрографа з 1999 по 2015 рік. Це дослідження продемонструвало наявність значної кількості водяної пари на задній півкулі Європи. 

Науковці вважають, що під шаром льоду може бути глобальний океан, у якому набагато більше води, ніж Землі. Це дає привід припускати, що там може бути життя.

Галактика «Небесне око»

Найвідоміший у світі орбітальний телескоп Hubble зняв «небесне око» – галактику з неймовірно активним ядром, що нагадує око. 

Галактика знаходиться у 130 млн світлових років від Землі в сузір'ї Терезів. Вона належить до унікальної космічної категорії галактик завдяки своєму активному ядру, що яскраво сяє через газ і пил, розкиданим навколо його центральної чорної діри.

Спіральна галактика

Науковці зробили знімок незвичайної далекої спіральної галактики, що отримала назву NGC 2276. Вона має спіралеподібну форму, як і більшість галактик, виявлених у нашому Всесвіті. Проте саме форма робить її дуже незвичайною.

Розташована вона у сузір'ї Цефея, приблизно 120 млн світлових років від Сонця. Спіральна структура цієї галактики викривлена. Це забезпечило їй місце в Атласі галактик, в якому зібрані найдивовижніші зоряні конгломерати.

Озеро і дельта річки на Марсі

Марсохід Perseverance успішно приземлився на поверхні Марса в лютому 2021 року в кратері Jezero. Науковці припускали, що тут колись могло бути озеро.

Після приземлення апарат робив фотографії поверхні, що підтвердили існування озера на цьому місці в минулому. А ще – дельти річки, яка, як і на Землі, утворилася з осадових відкладень.

Perseverance буде працювати у партнерстві з гелікоптером Ingenuity. Цей роботизований дрон-розвідник для дослідження поверхні Марса допомагає вибрати території, які потім вивчає марсохід.

Мапа підземного світу Червоної планети

Науковці, які досліджували Марс, змогли скласти першу в історії мапу підземного світу. У цьому їм допоміг NASA InSight - зонд, що спускається. Він працює на поверхні Марсу з осені 2018 та займається вивченням його внутрішньої будови та складу.

Марсохід використав для дослідження планети технологію, що вже застосовувалася на Землі для характеристики місць, схильних до ризику землетрусів, і для вивчення підземної структури. У основі цього – зчитування вібрацій довкілля. 

Ця технологія дозволила дослідникам зазирнути прямо під поверхню планети та вивчити все близько 200 м її кори. Так, на карті видно масивні відкладення застиглої лави, покриті шаром піщаного реголіту завтовшки до 3 м. Але вчені ще зазирнуть у глибші шари Марсу. 

Кам'яна «ящірка»

Марсохід Curiosity працює на поверхні планети з 2012 року та досліджує кратер Гейла, геологію на переході між шарами, багатими глиною та шарами, що містять сульфати у гірських породах. Сульфати, можливо, залишила проточна вода, тому їх вивчення може допомогти дізнатися більше про минуле Марса.

Цей марсохід на своєму шляху побачив невелику скелю в кратері Гейла - висотою близько 16,5 см у формі ящірки.

Тепер Curiosity рухається у бік гори Шарп. Іноді він ненадовго зупиняється, щоб сфотографувати територію та проаналізувати склад гірських порід із застосуванням ChemCam. Це науковий інструмент, який використовує лазери для випаровування крихітних шматочків породи, потім вимірює хімічні речовини та мінерали у цих зразках.

Науковці виявили докази того, що вулканізм на Місяці стався пізніше, ніж вважалося раніше.

Китайський спускний апарат для дослідження Місяця минулого року зібрав зразки ґрунту на поверхні супутника Землі.

Ці зразки доставили на Землю, подібно до тих, що зібрали астронавти Apollo і радянські апарати, що спускалися під час програми «Місяць».

Проте зразки, зібрані китайським апаратом, відрізняються від попередніх місій. Вони допомогли довести, що вулканічна активність Місяця була набагато пізнішою, ніж передбачалося. Вік зібраних порід становить близько 2 млрд років, а це на 1 млрд років молодше за зразки, зібрані апаратами «Місяць» та місіями Apollo.

Величезна порожнина в Чумацькому Шляху

Чумацький шлях - це наша галактика, в якій розташована планета Земля. Тому науковці виявляють до неї особливий інтерес. 

Нові наукові дослідження говорять про те, що знайдено порожнину у формі міхура шириною 500 світлових років, і розташована вона між областями зіркоутворення у сузір'ях Персея та Тельця.

Дослідники вважають, що нове відкриття допоможе пояснити, як наднові зірки спричиняють зіркоутворення.

Потенційно придатні для життя планети, знайдені навколо Альфа Центавра A

Науковці виявили тепловий відбиток на орбіті зірки Альфа Центавра A, який може вказувати на присутність там планети.

Дослідники виявили ознаки небесного тіла розміром із планету Нептун у зоні, придатній для життя – так вчені називають діапазон відстаней від зірки, на якому на поверхні планети може існувати рідка вода.

Планета, відома як проксима Центавра b, обертається у зоні, придатній життя. Пізніше вони виявили і другу планету, Проксима C, яка також обертається навколо зірки, але рухається далі орбітою за зовнішніми межами зони населеності.

Раніше інформатор повідомляв, що марсохід NASA застав на Марсі ранок і зробив фото. Також ми розповідали, чи може чорна діра «проковтнути» Землю чи нашу галактику.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. Слідкуйте за новинами онлайн прямо в месенджері на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .