Які російські військові об'єкти в Криму можуть знищити ЗСУ

Більшу частину запусків по Україні крилатими ракетами «Калібр» росія здійснює з Криму. Видання «Крим.Реалії» спільно з проєктом «Схеми» створили базу військових об'єктів на окупованому півострові, які потенційно можуть стати ціллю для Збройних сил України. Журналісти зібрали понад півтори сотні російських мілітарних місць із їхніми точними координатами, обрали найважливіші, і переглянули їх поточний стан на супутникових знімках Planet Labs.

ФЛОТ

Основна кількість російських кораблів зосереджена у Севастопольській бухті. Попри загрозу повторних вибухів, кораблі у Севастополі, через брак місця, як стояли бортом до борту, так і стоять.

«Найцікавіші екземпляри» зосереджені біля бухти «Голландія». На супутникових знімках за 9 листопада біля причальної стінки стояли: великі десантні кораблі проєктів 1135, 1171, 775, патрульні кораблі проєктів 22160, ракетні катери проєктів 1239, 1241 та крейсер проєкту 11356, останній – це або флагман Чорноморського флоту РФ «Адмирал Макаров», або ж його аналог "Адмирал Эссен"», – каже Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій.

«Тут варто звернути увагу на 41-у ракетну бригаду, в якої 5 кораблів і 5 ракетних катерів. В 166-й дивізіон малих ракетних кораблів входять: «Бора», «Самум», «Град Свияжск», «Великий Устюг», «Вишній волочек»; в 295-й дивізіон ракетних катерів входять: «Шуя», «Буря», «Набережные Челны», «Івановець» і «Бриз». Всі, окрім «Самума», бо він зараз на ремонті, в строю і можуть застосовувати корабельні ракети. Вони представляють певну загрозу, як ударний засіб. Тобто, якщо ці кораблі є можливість знайти і знешкодити – так, це треба робити», – заявив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Саме із цих кораблів росіяни й запускають смертоносні крилаті ракети типу «Калібрів» по усій території України. При цьому, самі кораблі під час запусків відходять від берега лише на кілька миль.

«Справа в тому, що для отієї крилата ракета «Калібр», проєктується траєкторія. Їх можна було б і запускати прямо з бухти, але там вже гірська місцина, починаються схили і може виникнути ситуація, що ракета на початковому етапі, просто зіткнеться з цим всім. Тому вони виходять в море, на якийсь там пілінг стрільби, буквально на якусь дуже невелику відстань і стріляють», – зазначив заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020) Андрій Риженко.

«Калібри» зберігаються не тільки в пускових шахтах корабля, але і на кримських військових складах. І на думку експертів – ці склади є потенційним місцем майбутніх атак ЗСУ.

«При наявності сил і засобів, всі носії такої оперативно-тактичної зброї, мають бути знищені. Адже важливіше знищувати носії, пускові, бази зберігання цих ракет, а ніж потім перехоплювати їх в повітрі», – каже директор мілітарного видання Defense Express Сергій Згурець.

Де точно окупанти зберігають крилаті ракети класу «Калібр» невідомо. Але є припущення, що в Інкерманських штольнях – і до причалів близько, і місце добре захищене.

«Крим був дуже потужно нашпигований, як то кажуть, всіма видами озброєння. Складова місць зберігання теж була добре розвиненою. Артилерійські склади були в Міжгір'ї, це недалеко від Сімферополя. Там в основному зберігалися боєприпаси для артилерії, для танків, для сухопутної складової. Що стосується озброєння корабельного складу, мінно-торпедне – це були сховища в штольнях Інкермана. Саме там, я вважаю, що росія і зберігає свою високоточну зброю. Ці штольні дуже надійно прикриті. Щоб вразити ці склади знадобляться дуже великі зусилля», – розповів в інтерв'ю Крим.Реалії командувач ВМС ЗС України (2016–2020) Ігор Воронченко.

Попри загрозу повторних вибухів, кораблі у Севастополі, через брак місця, як стояли бортом до борту, так і стоять. Єдине, прямо посеред бухти з’явилось судно, яке цілодобово чергує в акваторії.

«Я думаю, що це якийсь катер дозору. І на ньому, скоріш всього встановлено якусь спеціальну станцію підводного моніторингу, з радіусом дії у кілометр. Цього цілком достатньо, щоб перекрити ширину бухти», – пояснив Андрій Риженко.

АВІАЦІЯ

Загалом у Криму журналісти нарахували 10 діючих військових аеродромів та два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з паливно-мастильними матеріалами, які при вибуху лише посилюють руйнівний ефект. Ще однією важливою ціллю для ЗСУ в Криму можуть виявитися військові об'єкти в Джанкої. Насамперед аеродром.

Після того, як російський наступ на півдні України був зупинений, і лінія фронту сформувалася по Дніпру, Джанкой став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів. Хоча до анексії цей аеродром вважався запасним, тут розташовувалася авіаційна комендатура.

«Це шлях, із Сімферополя та Феодосії, веде на перешийки. Це головний вузол на схід і центр Криму. Там дуже шикарна база для розташування, як наземної компоненти, так і армійської авіації. І це найближчий аеродром, не як аеродром-підскок, а як оперативний аеродром, який розширює радіус дій в першу чергу армійської авіації на наш південний напрямок», – пояснив Ігор Воронченко.

На цьому аеродромі журналісти з експертами визначили щонайменше три склади з боєприпасами, понад півсотні гелікоптерів (Ка-52, Мі-28, Мі-35, Мі-8) та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів. Також, аналізуючи знімки від Planet Labs, помітили, що аеродром, окрім гвинтокрилів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25.

«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області й частково в Запорізькій області. Мені здається, що дуже ефективним, своєчасним і взагалі корисним для подальших наших дій на Херсонщині, було б ураження аеродрому Джанкой. Тобто, застосувати крім звичайних боєприпасів, боєприпаси об’ємного вибуху, запалювальні, дистанційного мінування, все чим можемо дотягнутися. Вивести цей аеродром наглухо і надовго. Це буде дуже хорошим кроком для ускладнення логістики південного угруповання противника. Джанкой – це номер один в топ-п’ять», – зазначив Віктор Кевлюк.

Поруч із Севастополем розташований аеродром Бельбек. Ще 2018-го, росія тут подовжила злітно-посадкову смугу для стратегічних бомбардувальників. Але попри готовність майданчика – таких екземплярів тут зараз немає.

«Необхідності їм базуватися в Криму немає. Їм безпечніше злетіти, приміром, з Енгельса чи з Шайковки, зайти на бойовий курс, відстрілятися, розвернутися і повернутись назад, ніж базуватися з тими ж Ту-22-ми у Бельбеку. Розуміючи, що туди може прилетіти китайський дрон і спалити ці Ту-22 разом з ракетами», – прокоментував редактор авіаційного ресурсу militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.

В основному на цьому аеродромі розміщені винищувачі. Зокрема, на знімках за 15 листопада на летовищі помітили екземпляри Су-27, Су-27 СМ, Су-34 та Міг-31.

Одне з головних авіаугруповань російської армії також розміщено на аеродромі у Гвардійському. Тут зосереджено штурмовики Су-25 та бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки росія найчастіше використовує для нанесення ближніх авіаударів по українських територіях. Ремонтують Су-25 на авіазаводі в Євпаторії. І це хоч і не пріоритетна, але також потенційна мета для ЗСУ, кажуть експерти.

«Якщо ми беремо, як об’єкт завод і декілька літаків, що в ньому ремонтуються, то, мабуть, це не найперший пріоритет. Хіба що виявиться, що тут якісь є потужні склади озброєння чи пального, тоді чому б і ні. А так зовні не видно, щоб тут була якась така «жирна» ціль», – зазначив Денис Томенчук.

РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ

Експерти звертають увагу на те, що у Криму добре розвинена мережа ППО, і дістати ці об'єкти ракетним ударом буде не просто. Величезна частина цього озброєння раніше було українським і було захоплене російською армією після незаконної анексії Криму.

«На жаль всі наші частини протиповітряної оборони з 2014-го року залишились там. Там були комплекси С-300 та Бук. Зокрема був полк в Євпаторії й Севастопольська бригада. Це якщо брати по південній частині півострова. Також на сході була частина в Керчі й був батальйон РТВ. На Чауді стояв дивізіон С-300 і в Феодосії були С-300, тобто доволі щільною була оборона», – розповів Ігор Воронченко.

Після захоплення Криму, росіяни посилили цей компонент ще своїми ЗРК С-400, береговими ракетними комплексами «Бал» і «Бастіон». Останні помічені на супутникових знімках на південних схилах Криму біля Феодосії.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, російські військові тут почувають себе поки що в безпеці. Установки заряджені, але стоять одна від одної на зручній відстані для ураження.

«Це позиція 18-го зенітно-ракетного полку. На цих знімках видно, що на стоянці розташовано лише шість машин «Бастион-П». Тобто ще шість, бо в полку 12 пускових, виведені на бойове чергування. Це не позиція звідки вони стріляють, це щось на кшталт військового містечка», – зазначив Віктор Кевлюк.

Боєприпаси для зенітно-ракетних та берегових комплексів, швидше за все, зберігаються у Західній частині Криму, у Чорноморську. Адже інформації про будівництво нових арсеналів із Криму не надходило. І експерти вважають, що росія використовує захоплену 2014-го року українську інфраструктуру.

Офіційно Україна не має озброєння, здатного вразити всі згадані вище об'єкти. Але епізоди в Новофедорівці, Джанкої, Севастополі та на Керченському мосту говорять про те, що такі інциденти можуть виникати й там, куди не долітають ракети. Експерти впевнені, що в Криму будуть нові вибухи. І будуть вони там, де будуть на те тактичні причини, а також вразливість російської оборони.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.