В цей день народилися американські акторки Емма Робертс та Хлоя Грейс Морец
Сьогодні, 10 лютого, православна церква України вшановує пам'ять преподобного Прохора, чудотворця Києво-Печерського. В цей день іменини святкують Анна, Валентина, Антон, Галина, Аркадій, Василь, Геннадій, Григорій та Іван. До кінця року залишається 324 днів.
Згідно з народними прикметами, сильний вітер цього дня віщує дощове і холодне літо, а сильний сніг чи дощ – вологий березень. Якщо безхмарне небо, то літо буде дощове, а якщо завірюха, то до кінця лютого сніжитиме. Ліс став чорним – до відлиги, а дим з труби йде стовпом – до морозів. Цього дня не можна вбивати комах у будинку, інакше домовик розсердиться. Вважається, що рибалка в цей день буде особливо вдалою.

Щороку Православна Церква 10 лютого вшановує преподобного Прохора, чудотворця Києво-Печерського. Він народився у Смоленську, а постриг прийняв у Києво-Печерському монастирі.
Прохор був великим подвижником, аскетом. Він жив у постійній стриманості, замість хліба вживав лободу. Коли був голод, святий роздавав хліб нужденним, він був смачніший за пшеничний. Все завдяки благословенню Прохора. Коли у Києві не стало солі, то святий зібрав золу з усіх келій та став молитись і вона перетворилась на чисту сіль.
Тоді князь Святополк наказав забрати у Прохора його запаси солі. Проте як тільки він приніс її на княжий двір, то сіль перетворилась на золу. Тоді князь наказав викинути її, а святий благословив купу і зола знову перетворилась на сіль. Побачивши це диво, князь Святополк став старанним молитовником і почитав преподобного Прохора.
Коли прийшов час кончини преподобного, то Святополк прийшов до нього за благословенням та власноруч виніс тіло Прохора на поховання. Після цього князь відправився на поле бою та здобув перемогу над половцями. Така була сила молитви святого Прохора.

10 лютого у багатьох країнах відзначають Всесвітній день зернобобових. Започатковано його було Генеральною Асамблеєю ООН у 2018 році з ініціативи уряду Буркіна-Фасо для підвищення обізнаності про поживну цінність зернобобових, їхню роль у сталому сільському господарстві та продовольчій безпеці.
День має на меті популяризувати бобові (квасолю, горох, сочевицю, нут) як основу здорового харчування та джерело білка, клітковини, вітамінів та мінералів, необхідних для збалансованого раціону. Також він підкреслює екологічні переваги вирощування бобових – вони збагачують ґрунт азотом, підвищують родючість та потребують менше води.
Зернобобові є важливою частиною раціону багатьох народів світу. Вони доступні і поживні. Їх історія споживання сягає тисячоліть – люди почали використовувати зернобобові у харчуванні ще в епоху неоліту. Вони і наразі допомагають запобігти неповноцінному харчуванню, голоду у бідних країнах світу. Для деяких народів планети зернобобові взагалі є частиною культурного спадку.
Зернобобові споживаються не тільки в чистому вигляді, використання їх наразі дуже широке. Наприклад, борошно з них використовують в різних продуктах харчової промисловості — від хлібних і м’ясних до молочних. Також зернобобові часто можна знайти в складі кормів для домашніх тварин.

Щороку у другий вівторок лютого у світі відзначають День безпечного інтернету. У 2026 році ця міжнародна подія припала на 10 лютого. Його було встановлено з ініціативи Європейської комісії, а пізніше підтримано компаніями Insafe (у 2005 році) та Microsoft (у 2009 році).
Наразі свято відзначається у понад 180 країнах світу. Його головна мета – підвищення обізнаності про безпечне та відповідальне використання цифрових технологій, а ще захисту персональних даних, протидії кібербулінгу, розвитку критичного мислення та створенні безпечного онлайн-середовища для дітей та молоді. Також день сприяє формуванню культури етичного спілкування та поваги до інших користувачів у мережі.
День закликає до активізації співпраці між освітянами, ІТ-фахівцями, громадськими організаціями та державними установами для безпечного інтернет-простору. Свято є нагодою для проведення виховних заходів, вікторин та вебінарів, що допомагають розвивати інформаційну культуру.

День домовика також відзначають 10 лютого. Це слов'янське народне свято, яке присвячено задобрюванню духа-охоронця житла – домовика. Вважається, що якщо задобрити його, то він допомагатиме по господарству і попередить про проблеми. У разі неповаги може шуміти, щось ховати.
Домовик — це персонаж слов'янської міфології. Він оберігає родину, худобу та майно від нечистої сили та злих людей. Зазвичай уявляється як маленький дідок, що вкритий шерстю, або у вигляді бородатого духа. Іноді вважається душею померлого предка, яка залишилася охороняти рід. В домі лад та не сваряться – домовик всіляко допомагає, а бруд та постійні сварки – може покарати.
Заведено цього незримого охоронця домівки частувати солодощами, молоком, хлібом та печивом. Їх кладуть у спеціальну тарілку та ставлять у кутку кухні на ніч, щоб домовик міг насолодить цими смаколиками у тиші, не хвилюючись, що його викриють.

Також 10 лютого відзначають Міжнародний день аравійського леопарда. Він започаткований у 2023 році з ініціативи Саудівської Аравії та підтриманий ООН з метою збереження популяції, яка налічує менш ніж 200 особин у дикій природі.
Це найменший підвид леопарда, що мешкає в горах Аравійського півострова. Основні причини зникнення – браконьєрство, втрата середовища проживання та зменшення кормової бази. Тож день підвищує обізнаність про критично загрозливий стан цього підвиду, закликає до об'єднання регіональних і міжнародних ініціатив, неурядових організацій і місцевих громад для збереження хижака.
День наголошує на критичній ролі аравійського леопарда для збереження біорізноманіття екосистеми цього регіону. У раціоні цих хижаків переважають дрібні ссавці, птахи, лисиці та гірські газелі. Полюють переважно на світанку та в сутінках, використовуючи свою спритність і хитрість. Кожен дорослий самець контролює власну територію, на якій можуть мешкати кілька самиць. Самці важать від 24 до 34 кг, а самиці — від 18 до 23,5 кг.
Аравійський леопард має блідо-жовте або майже золотисте хутро з невеликими розетками, що дозволяє маскуватися серед скель та піску. Цей хижак є унікальним прикладом адаптації великої кішки до екстремальних умов аридних екосистем.