Як живуть українці під час війни. Результати опитування

Практично незмінною залишається кількість українців, які змушені були покинути місце постійного проживання з 24 лютого. На відміну від попередніх опитувань, зростає кількість переселенців зі східних та південних регіонів, зменшується – з центральних. 

Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», – передає Інформатор.

Рівень життєстійкості

Українці на четвертому місяці війни демонструють хороший рівень життєстійкості (3.8 з 5). Складові цього показника: психологічна стійкість (3.9) та підтримка фізичного здоров’я (3.7) – не зазнали суттєвих змін, хоча і дещо знизилися, у порівнянні з квітнем. 

Високий показник психологічної стійкості забезпечується: 

• цікавістю до того, що відбувається навколо (4.4),
• нормальним харчуванням (4.2),
• планами на майбутнє (4.2),
• впевненістю у своїх рішеннях (4.0),
• відсутністю жалю про минуле (4.0).

Найбільше українці потерпають від втоми (лише 36% її не відчувають) та нестачі повноцінного сну (лише 44% мають повноцінний сон). Такі реакції організму є природними для стресу. Жінки мають нижчий рівень життєстійкості, ніж чоловіки. З віком життєстійкість також знижується. Наявність роботи позитивно впливає на життєстійкість: ті, хто працює повноцінно або частково почуваються краще, ніж ті, хто не працюють.

Чим більше людина вважає, що треба жити повноцінним життям, тим вищий рівень життєстійкості. Вищий рівень життєстійкості мають ті, хто має родичів, які воюють. Це пояснюється підвищеним відчуттям відповідальності та переживань за близьких, які знаходяться в потенційній небезпеці. Найгірша ситуація із життєстійкістю у мешканців сходу країни, де сьогодні основна лінія фронту, найбільше руйнувань та смертей.

Динаміка індексу життєстійкості погіршилася за останні два місяці. Однак, в українців все ще вистачає фізичних та моральних сил жити під час війни, працювати, допомагати, воювати.

Рівень психологічного виснаження

Динаміка дослідження емоційних станів за період з березня 2020 по червень 2022, показує, що зміни у повсякденній оцінці власного емоційного напруження незначні. Пік напруження спостерігався на початку квітня (3.5). Але на червень спостерігається поступове повернення до показників «мирного» часу (2.9).

У спокійному стані знаходяться 24% українців, у напруженому – 39%. Індекс психологічного виснаження в основному «забезпечений» сумним настроєм (2.7) та недовірою до людей (2.6). Однак, українці все ще можуть покластися на себе (1.6) та не відчувають себе «мертвими» всередині (1.4). Найбільше виснаженими почуваються жінки, мешканці зі сходу країни, ті, хто не працює або на пенсії, змінили своє місце проживання, а також ті, хто схильні до самообмежень. 

Типи психологічної адаптації до війни 

Результати аналізу дозволили виокремити дві групи населення за рівнем адаптації до умов війни.

• «Адаптовані»: мають високу життєстійкість, вони не обмежують себе в задоволеннях, мають низьке емоційне напруження та психологічне виснаження, використовують більш адаптивні стратегії для подолання стресових станів.
• «Не адаптовані»: переживають значне емоційне напруження, схильні себе обмежувати в розвагах та задоволеннях, мають психологічне виснаження та низьку життєстійкість. Стратегії подолання стресу тут не є малоефективними і часто призводять до пригнічення психологічного стану і виснаження. 

Життя під час війни

Згідно з результатами опитування, 59% українців вважають за необхідне обмежувати себе у розвагах і покупках, 36% натомість вважають, що потрібно намагатися жити повноцінним життям. Найбільш прийнятним є ходити в спортзал (84%); відвідувати салони краси (67%), святкувати власний день народження (62%).

Менш прийнятними є дозвілля на природі (смажити шашлики) – 42%, ходити в ресторани та кафе (37%) та купувати дорогі продукти, одяг (36%). Мешканці заходу частіше вважають неприйнятним святкування власного дня народження та купівлю дорогих продуктів та одягу. Також дещо менше схильні себе обмежувати ті, хто мають родичів, які воюють. Можливо це пов’язано з тим, що вони менше відчувають провину, оскільки хтось з близьких вже «сплачує» за їх мирне життя. 

Зазначимо, соціологи опитали 1 200 респондентів у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де відсутній український мобільний зв'язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 18-19 червня.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.