Йде весна, наближається посівна. Але ж основні сільськогосподарські області нашої країни під обстрілом. Тим часом, у 2019/20 МР Україна стала другим найбільшим експортером зерна у світі, поступившись лише США. Якщо наші аграрії не зможуть провести посівну, як це вплине на світовий ринок продовольства? Які нові проблеми виникнуть у світі, якщо у країнах-імпортерах розпочнеться голод?

Що вирощуємо та куди імпортуємо?

Україна стала другим найбільшим у світі експортером зернових культур у 2019-2020 маркетинговому році, за даними міністерства сільського господарства США. За даними агентства Refinitiv, країни Близького Сходу та Африки дуже залежать від імпорту української пшениці. Йдеться про Бангладеш, Судан та Пакистан, які у 2021 році імпортували з Росії та України близько 50% пшениці.

Для деяких країн зерно з Причорномор'я – основа виживання. «Ліван практично не виробляє зерно для власних потреб, що логічно — не дозволяє ні площа, ні кліматичні умови. Вони, наприклад, пшениці вирощують близько 130 тис. т на рік максимум. При цьому потреба в зерні — 2 млн т на рік, з яких 1,2 млн пшениці, решта — це кукурудза і трохи ячменю. Основними постачальниками зерна до Лівану були Росія та Україна. Це десь до 70% усіх постачань. Решта — ЄС, Франція, трохи Румунія», — каже менеджерка з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба.

Чому виникне проблема з постачанням зерна з України?

Напад Росії на Україну поставив під питання проведення посівної у нашій країні. Коли у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Київській та Харківській областях точаться бої, а інші регіони страждають від обстрілів, сіяти хліб дуже непросто. Подивіться фото, зроблене в Миколаївській області.

Окрім прямої небезпеки від бомб і снарядів, українські аграрії страждають через брак робочих рук (деякі працівники поїхали в безпечніші місця, а деякі пішли захищати батьківщину зі зброєю в руках), через неможливість закупити добрива (проблеми з портами, які під ударами російських військ), взяти кредити. Окреме питання – паливо. З 24 лютого ми бачили кілька великих пожеж на нафтобазах: 2 березня у Київській області, 7 березня – у Житомирській. Через закриті порти вже виникають питання з доставкою всього необхідного для посівної. А у разі руйнування портової інфраструктури можуть виникнути проблеми з експортом.

Чи може російське зерно замінити українське на світовому ринку?

З одного боку, російські аграрії можуть вільно орати та сіяти, не побоюючись загинути під ракетним обстрілом. Але ж там є свої проблеми. По-перше, кредити, що різко подорожчали в результаті санкцій. По-друге, проблеми з отриманням насіння та запчастин для техніки внаслідок тих самих санкцій. Але найбільший ризик – політичний.

«Мене непокоїть те, чи не вирішить Росія сама припинити експорт. Путін може просто сказати, що ми маємо намір обмежити експорт настільки, наскільки це можливо. Ми можемо утримувати ціни на харчові продукти в Росії на низькому рівні», - говорить Алекс Сміт, аналітик з харчових продуктів та сільського господарства у технологічному екологічному аналітичному центрі Breakthrough Institute.

Враховуючи, що після початку пандемії Covid-19 у 2020 році Росія призупинила експорт зерна на кілька місяців, а у 2010 році припинила експорт майже на рік після серії посух та лісових пожеж, цей ризик виглядає цілком реальним.

11 березня 2022 року Мінекономрозвитку Росії запровадило заборону на експорт цукру та зернових до 31 серпня 2022 року.

До чого призведе нестача зерна на світовому ринку?

Ще до російського вторгнення в Україну світові ціни на продовольство вже були на найвищому рівні з 2011 року через нестійкі кліматичні умови, такі як посухи та надмірно сильні дощі, а також ширші збої в ланцюжку поставок, викликаних Covid-19.

За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП), майже половина з 30-мільйонного населення Ємену недоїдає. У Бангладеш 29 мільйонів людей недоїдають, і понад 30% дітей віком до 5 років хронічно недоїдають. В Індонезії та Єгипті відповідно проживає 26 млн і 10 млн осіб із недостатнім споживанням харчових продуктів, а понад чверть населення Нігерії — 55 млн осіб, більше, ніж усе населення України, мають недостатнє споживання харчів.

За оцінками ВПП, у всьому світі голодують понад 811 млн людей. В організації зазначають, що основною причиною голоду залишаються воєнні конфлікти. Басейн Чорного моря — один із найважливіших районів, де виробляється сільськогосподарська продукція. Військові дії призведуть до ще швидшому зростанню цін на продукти, і люди, які зараз страждають від недоїдання, виявляться в ще важчому становищі.

Низка експертів прогнозують, що нестача їжі може обернутися зростанням заворушень та голодних бунтів у регіоні. Ризик голодних протестів та дестабілізації на Близькому Сході та в Північній Африці величезний, вважає керівник департаменту компанії «Універ Капітал» Андрій Верніков. «Такого роду події не прораховуються. Навіть якщо ескалацію конфлікту між Україною та Росією буде зупинено, то ціни на енергоносії та добрива зараз такі високі, і навряд чи варто очікувати гальмування інфляції у 2022 році», – наголошує він.

У 2011 році хвиля повстань та революцій у Північній Африці та на Близькому Сході, що отримала назву "арабська весна", почалася на тлі різкого подорожчання хліба.

Якоїсь миті ця хвиля докотилася тоді до Сирії і призвела до тривалої громадянської війни, в якій Росія воювала на боці правлячого режиму. Тепер РФ веде нову війну, яка прискорила зростання цін у державах Східного Середземномор'я та Північної Африки, де хліб – основний харчовий продукт найбідніших верств населення. Варто очікувати, що нестача продовольства може стати спусковим гачком для запуску громадянської війни у ​​цьому нестабільному регіоні.

В останні роки Європейський Союз намагався захистити себе від потоків мігрантів із бідних та конфліктних країн за рахунок політики, яка передбачає систему дистанційної підтримки порядку. Наприклад, виділяючи фінансові асигнування, європейці спробували перенаправити біженців зі страждаючої від війни Сирії до Лівану. Ця стратегія викликала критику, але більш-менш працювала. А що буде, якщо результат почнеться з Лівану, який страждає від голоду? Чи зможе ЄС переварити нових біженців на додаток до 2,5 млн українців, які залишили свої будинки за даними ООН?

Сьогодні торгові кораблі уникають заходу до Чорного моря через високі ризики. Ф'ючерси на пшеницю в США зростають останні дні на побоюваннях нестабільності поставок з Росії та України. Деякі експерти говорять про 30-відсоткове зростання цін на зерно цього року.

Що робить Україна, щоб запобігти катастрофі?

4 березня 2022 року міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко видав низку наказів, які сприятимуть забезпеченню проведення посівної кампанії в країні у 2022 році. Йдеться про спрощення процедури сертифікації імпортного насіння та посадкового матеріалу. Для них буде достатньо сертифікату країни-виробника. Щоб забезпечити посівну, уряд запроваджує бронювання військовозобов'язаних фермерів — агропідприємства представлятимуть Мінагрополітики списки критично важливих працівників, яким буде надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Щоб виявити актуальні потреби для старту посівної та фінансові потреби аграріїв, які покриє держава та міжнародні організації, Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022: agrostatus.org. Міністерство готове допомогти з постачанням дизеля, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту.

При цьому Українська зернова Асоціація побоюється, чи фермери зможуть вийти в поля, коли зійде сніг. Якщо війна продовжуватиметься далі, то ярими культурами буде засіяна лише половина площ.

Що може зробити світ, щоби не допустити катастрофи?

Допомогти Україні перемогти. Йдеться не про якесь завершення стрілянини, а про остаточну перемогу України та повернення їй контролю за чорноморськими портами та Керченською протокою. Інакше крім газової палиці Путін отримає у своє розпорядження продовольчу. Отримавши можливість регулювати торгівлю зерном із країнами Азії та Африки, він зможе за своїм бажанням ініціювати у цих країнах громадянські війни та спрямовувати потоки біженців до країн Європи.

Як це зробити? Про це президент України Володимир Зеленський говорив 5 березня під час зустрічі із членами Конгресу Сполучених Штатів Америки:

1. Припинення імпорту російської нафти.
2. Більше літаків Україні.
3. Введення безпольотної зони над Україною. І якщо над першими двома вимогами західні лідери ще пообіцяли подумати, то щодо безпольотної зони Україна отримала категоричну відмову.

Західні політики наводять раціональні аргументи проти цього, посилаючись на необхідність забезпечити безпеку своїх країн. Але вони забувають, що сьогодні світ зіштовхнувся з безпрецедентною кризою: ірраціональним диктатором, який у гонитві за світовим пануванням не зупиниться ні перед чим. І чим швидше світова спільнота зможе його зупинити, тим кращим і спокійнішим буде життя не лише в Україні, а й у країнах Євросоюзу.

Ольга Палій

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.