Як війна в Україні вплинула на гендерний баланс в медіа: дослідження ІМІ

Українські медіа зараз цитують жінок лише у 12,5% матеріалів

Як війна в Україні вплинула на гендерний баланс в медіа: дослідження ІМІ
Українські ЗМІ часто пишуть сексистські та принизливі новини про жінок

В Україні вже десятий місяць триває повномасштабна війна через вторгнення росії. Наслідком цього серйозно порушився гендерний баланс в українських медіа. Починаючи з другого кварталу 2022 року експерти Інституту масової інформації (ІМІ) фіксують падіння присутності жінок у медіа, через що суттєво змінюється тематичне наповнення стрічок новин.

Фахівці ІМІ провели дослідження, яке показало, що в середньому онлайн-медіа зараз цитують експерток лише у 12,5% матеріалів. Таких низьких показників не було із 2014 року. Жінки як героїні зараз згадуються в 33% матеріалів, тоді як чоловіки – в 67% матеріалів онлайн-медіа. У порівнянні з минулим кварталом відсоток присутності героїнь збільшився на 3%.

ЕКСПЕРТИ ТА ЕКСПЕРТКИ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МЕДІА

За даними дослідження ІМІ, у четвертому кварталі 2022 року найбільше експерток цитували на сайті "Суспільне.Новини" (43%). В інших медіа в середньому цей показник становить від 5% до 14%. Найнижчий показник присутності жінок-експерток зафіксовано на сайті "Гордон" (5%).

Як війна в Україні вплинула на гендерний баланс в медіа: дослідження ІМІ 1

Щодо тематичного наповнення, найчастіше в третьому кварталі 2022 року експертки коментували міжнародну тематику (48,4% всіх коментарів експерток). Значно менше жінки були залучені як експертки в матеріалах про:

  • війну (лише 10,9% коментарів);
  • у темах, які стосувалися виживання, гуманітарної катастрофи й наслідків війни (9,4%);
  • економіку й бізнес (7,8%);
  • кримінальну хроніку (6,3%).

"Експертки також коментували теми прав людини, погоди, здоров'я та науки, однак цих згадок було досить мало. Для порівняння: минулого року жінки найчастіше коментували політику, міжнародні відносини, кримінал і права людини", - йдеться в повідомленні.

Згідно з даними дослідження ІМІ, майже половина матеріалів, де жінки були експертками, стосувалися міжнародної тематики (48,4%). Найчастіше як експертка цитувалася президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Значно менше було коментарів від прем'єр-міністерки Фінляндії Санни Марін, президентки Молдови Маї Санду або пані посла США в Україні Бріджит Брінк.

У матеріалах, які стосувалися війни, експертні коментарі від жінок траплялися в 10,9% випадків (з усіх коментарів експерток). Найбільш публічною в цій тематиці виявилася керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України "Південь" Наталя Гуменюк. Окрім неї, тему війни також коментувала речниця Чернігівського прикордонного загону Галина Шеховцова.

"Втім, дослідники також фіксують, що залученість жінок до коментування теми війни значно зменшилася. Наприклад, у третьому кварталі жінки коментували тему війни майже в третині матеріалів (29,3%)", - кажуть в ІМІ.

У матеріалах, які стосувалися суспільства, жінки як експертки коментували матеріали, де траплялися згадки про переселенців, гуманітарну допомогу та дітей. В українських медіа жінки-експертки коментували 9,4% матеріалів.

У матеріалах, які стосувались економіки та бізнесу, жінки як експертки коментували в 7,8% матеріалів (з усіх коментарів експерток). Ці матеріали стосувалися курсу валют, експертних коментарів щодо ціноутворення.

Значно менше жінки коментували тему кримінальної хроніки чи надзвичайних ситуацій – 6,3% матеріалів (з всіх коментарів експерток). Усі експертки, які потрапили до моніторингового періоду були керівницями пресслужби або речницями правоохоронних органів.

Чоловіки-експерти, які трапляються в журналістських матеріалах, найчастіше коментували тему війни (65,1% всіх коментарів від чоловіків-експертів). Значно менше чоловіки коментували міжнародну тематику (17%), тему бізнесу та економіки (6,4%), політичну тематику (4,6%) та кримінальну хроніку (1,8%).

Дві третини матеріалів, де чоловіки експертно коментували, були пов'язані з темою війни (65,1%). Всі ці експертні коментарі стосувалися просувань ЗСУ, обстрілів українських територій від російських військових, руйнувань інфраструктури чи завданої шкоди. Здебільшого цю тему коментували керівники військових адміністрацій, мери міст і представники ОП.

Caption
Caption

"У моніторинговий період найбільше коментарів звучало від мера Мелітополя Івана Федорова, голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця, голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, голови Донецької ОВА Павла Кириленка, радника мера міста Петра Андрющенка, голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, керівника Сумської ОВА Дмитра Живицького, голови Харківської ОДА Олега Синєгубова. Також траплялися коментарі від представників офісу ОП – Кирила Тимошенка, Подоляка, Єрмака та Арестовича. Також тему війни коментували професійні військові: Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та представник ГУР Міноборони Вадим Скібіцький", - йдеться в дослідженні.

17% матеріалів з коментарями чоловіків-експертів стосувалися міжнародної тематики. Ці матеріали здебільшого пов'язані з війною в Україні. У 6,4% матеріалів чоловіки були експертами з бізнесу та економіки. Цю тему коментували власники бізнесу, аналітики чи представники підприємств.

У матеріалах про політику чоловіки коментували в 4,6% (з усіх коментарів експертів). Найчастіше коментували цю тему представники міської влади та всеукраїнські політики. І лише 1,8% матеріалів стосувалися кримінальної хроніки чи надзвичайних ситуацій. Коментувати цю тему представники правоохоронних органів та ДСНС.

"Крім цього, також траплялися експертні коментарі чоловіків на тему культури, погоди та суспільства. Втім, відсотковий показник цих матеріалів був досить мізерний", - йдеться в повідомленні.

ГЕРОЇНІ ТА ГЕРОЇ ОНЛАЙН-МЕДІА

Відсоток присутності жінок-героїнь у медіа зріс на 3%, в порівнянні з попереднім кварталом, і наразі становить 33%. Це рівно вдвічі менше, ніж показник присутності чоловіків - 67%.

Як війна в Україні вплинула на гендерний баланс в медіа: дослідження ІМІ 3

Найбільше згадок про жінок-героїнь у таких медіа, як УНІАН (51%) та ТСН (44%). Утім, такий високий показник зовсім не дорівнює якісному контенту. Здебільшого ці згадки є стереотипними та сексистськими.

Найчастіше в онлайн-медіа жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоубізнес 34%. Майже п'ята частина згадок про жінок стосувалася кримінальної хроніки (19,4%). Жінки як героїні публікацій траплялися в 10,4%, аналогічну кількість публікацій мають героїні в міжнародній тематиці. Згадки про жінок-спортсменок трапляються в 6,9% публікацій в українських медіа.

"Кількість згадок про жінок у темі шоубізнесу зросла більш ніж удвічі в четвертому кварталі 2022 року в порівнянні з попереднім кварталом (із 16 до 34%). Традиційно найбільше сексистських та принизливих новин розмістили на ТСН та УНІАН. Окрім сексизму, тут ще й просувається стереотип про "справжню господиньку"", - кажуть дослідники.

Дослідження показало, що від 24 лютого протягом кількох місяців в українських медіа тривало "сексистське затишшя". В цей час редакції майже не публікували принизливих текстів та заголовків про жінок. Однак, редакції поступово повертаються до жовтих практик.

"Крім того, в українських медіа траплялися матеріали про лукізм та сексизм щодо відомих жінок. Журналісти першочергово звертали увагу не на професіоналізм жінок героїнь чи їхні особисті якості. А радше на їхній зовнішній вигляд та одяг. Наприклад, у матеріалі про Ненсі Пелосі, спікерку палати представників США, яка відвідала вручення Премії Центру Кеннеді. Втім, журналісти вирішили детально розповісти про зовнішній вигляд спікерки. В матеріалі не було згадок про досягнення Пелосі чи про саму нагороду: "Для церемонії політикиня вибрала елегантну сукню ніжно-кремового відтінку, яку доповнила жакетом, зшитим з тонких стрічок"", - пише ІМІ.

У 19,4% випадків жінки були героїнями публікацій кримінальної хроніки. В моніторинговий період траплялися згадки про героїнь як жертв наслідків війни, нещасних випадків або як колаборанток. У 10,4% матеріалів жінки були героїнями матеріалів у міжнародній тематиці. В моніторинговий період найчастіше згадки про жінок у цій тематиці були присвячені Урсулі Фон дер Ляєн та поясненню, що вона помилилась у своєму спічу про "100 тисяч загиблих українських військових".

Згадки про жінок як героїнь у матеріалах про спорт траплялись у 6,9% публікаціях. Значно менше героїнь у матеріалах про політику, права людини, суспільство, культуру та здоров'я.

Про чоловіків як героїв публікацій найбільше згадували в матеріалах про кримінал (26,1%). Також у міжнародних новинах (23,3%), у матеріалах про спорт (15,3%), війну (13,6%) та шоубізнес (9,4%).

Як війна в Україні вплинула на гендерний баланс в медіа: дослідження ІМІ 4

Найчастіше в медіа чоловіки як герої траплялися в матеріалах кримінальної хроніки (26,1% всіх згадок про героїв). Героями цих публікацій були учасники ДТП, нещасних випадків, крадії та колаборанти. Щодо героїв міжнародної тематики, то таких матеріалів зафіксовано 23,3%. В моніторинговий період здебільшого згадки стосувалися російської влади та інших іноземних політиків.

У 15,3% матеріалів чоловіки були героями публікацій про спорт. Згадки про чоловіків як героїв публікацій про війну траплялись у 13,6% матеріалів. У цій темі чоловіки найчастіше згадувалися як загиблі герої на війні, жертви обстрілів росіян.

"У матеріалах про шоубізнес чоловіки були героями у 9,4% публікацій. Традиційно сексистського чи принизливого контенту щодо чоловіків українські медіа не публікували", - наголошують фахівці.

ФЕМІНІТИВИ

Дослідження показало, що 40% онлайн-медіа не вживають систематично фемінітивів. Наприклад, в матеріалах про погоду "Корреспондент" вживає лексему "синоптик", хоча українські медіа давно вже практикують термін "синоптикиня".

Видання РБК-Україна під час згадки прем'єр-міністерки Фінляндії Санни Марін у тексті вжило "прем'єр-міністр". А також у матеріалах, де згадувалась Урсула фон дер Ляєн, редакція вжила "президент виконавчої влади Європейського Союзу".

Редакція УНІАН у матеріалі про Бріджит Брінк вжила "посол", втім вживання "пані посол" є прийнятнішим для норм української мови. Також були згадки, де Наталку Діденко титрували "синоптик", замість "синоптикиня".

Журналісти "Цензора" частково вживали фемінітиви у своїх матеріалах. Один із прикладів, де були згадки з вживанням "міністерка", але вже в іншому тексті писали "Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін".

"Дослідження контенту проводилось у листопаді-грудні 2022 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне. Вибірка становила 1000 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ)", - зазначають в ІМІ про дослідження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube