Як отримати європейський диплом: в Дніпровському національному університеті кажуть, що просто

Ось уже понад 10 років у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара діє програма співпраці з університетами Німеччини та Франції. Без всяких керівних і направних вказівок зверху викладачі університету створили її фактично на чистому ентузіазмі. Як результат близько 100 студентів факультету економіки отримали другий, європейський диплом бакалавра або магістра (Майстра), який беззастережно котирується по всьому світу.

Багато з них займають хороші менеджерські позиції з вельми адекватною зарплатою в європейських і американських компаніях таких як Mercedes, Bosh, BMW, McKinsey і інших. Багато хто залишився в Україні, і успішно розвивають бізнес з іноземними партнерами.

Ми розмовляємо з ініціатором цієї освітньої програми доктором економічних наук, професором кафедри маркетингу та міжнародного менеджменту Джусовим Олексієм Анатолійовичем.

Книгу присвячено 100 найкращим випускникам вишу

- Розкажіть, будь ласка, як з'явилася ідея створення освітньої програми?

- У 2007 році в рамках гранту я поїхав до Німеччини на викладацьку роботу в Університет прикладних наук Міттвайда. У нас налагодилися добрі стосунки з деканом та професурою. І ми почали створювати спільну програму і договори.

Ідея народилася, і потрібно було швидко реалізовувати її. Я діяв в Німеччині, дізнавався що й до чого. А співробітники факультету на місці, в університеті. У найкоротші терміни ми склали анотації наших дисциплін, які читають студентам, перевели на англійську мову і буквально протягом 2-3 тижнів все було готове і передано на узгодження німцям. Вони були дещо спантеличені такою оперативністю. Адже у нас прийнято довго розгойдуватися. А тут такі темпи.

Багато питань вирішувалися на особистих контактах. Не повірите, але договір по магістратурі ми уклали "на серветці". Увечері в ресторані під час вечері обговорили. Прямо на серветці розписали, що потрібно прописати. Я акуратно серветку склав і в кишеню. На ранок все перевів в електронний вигляд, "причепурив". Узгодили, підписали.

- Яким чином студенти навчаються за вашою програмою?

- У ДНУ студент навчається 5 семестрів. Потім їде до Німеччини, німці йому зараховують всі прослухані у нас дисципліни з нашими оцінками. Два семестри він вчиться в Німеччині. Далі практика. Проходити її можна і в Україні. Таким чином до кінця 4-го курсу студент може отримати 2 дипломи бакалавра. Це не подвійний диплом. А два, один з яких європейський, і з ним він може влаштуватися на роботу на дуже хороші позиції.

Чим ще хороша ця програма. Зазвичай, щоб виїхати вчитися до Німеччини потрібно отримати сертифікат знання мови рівня В2 або С1. За нашою програмою не обов'язково. Студент їде вчитися на Диплом, але спочатку оформляється як "exchange student". До таких студентів немає жорстких вимог щодо наявності мовного сертифіката. У нього є один семестр підтягнути свій мовний рівень, після чого він намагається отримати сертифікат там, в Німеччині. Як що не отримав - є ще один семестр, але тільки один.

Весь курс навчання коштує 1000 євро. Самостійно потрібно оплачувати страховку, житло, їжу. Все це коштує приблизно в 500-600 євро на місяць. Але, можна підробляти. І багато студентів так і роблять. Крім того, німці намагаються допомагати нашим студентам. Часто виплачують тим студентам хто приїхав вперше стипендію за перший семестр - 1460 євро.

- Що мотивує наших студентів до отримання другого диплома?

- У студентів є три підходи. Перший - він хоче пів року повчитися в Європі, подивитися, підтягнути мову. У цьому випадку йому навіть 500 євро платити не потрібно. Отримує досвід. Повертається в ДНУ і продовжує навчання, не отримуючи другого диплома. Таких меншість.

Другий тип студентів - ті, хто від початку хоче виїхати в Європу, там жити і працювати. Третій тип - ті, хто хоче повернутися і працювати в Україні. Вони їдуть отримати європейську освіту, отримати досвід життя в Європі, завести контакти. Повернутися і включитися в бізнес - або бізнес батьків, або свій власний. У мене є чимало прикладів таких студентів.

- Наскільки відповідає рівень освіти в університеті тому, що пропонують в німецькому виші?

- Більшість наших викладачів - дуже кваліфіковані і досвідчені. За відгуками наших студентів, ті знання, які вони отримують в університеті, цілком дозволяють їм без проблем освоювати програму в Німеччині.

- Як проводиться відбір студентів для участі у програмі?

- Коли програма тільки почала працювати до мене записувалося по 15-20 осіб. Доводилося відбирати. Конкурси проводилися у 2 етапи. Перший - мовний. Другий - студент пояснював свою мотивацію. При тому, що німці брали максимум 6-7 осіб. Поступово пішло на спад, їздили 4-5 осіб. Але, потім в нашому університеті, на мою думку, була допущена колосальна помилка - об'єднали 2 факультети - «Економічний» і «Факультет міжнародної економіки». В результаті зараз програма виявилася недостатньо популяризована. Останній раз (у середині березня поточного року) ми відправили тільки двох студентів. Це дуже мало. Просто немає з кого вибирати.

Та й рівень мотивації студентів в останні роки чомусь помітно знижується.

- Виходить, що є гарна можливість отримати другий диплом європейського зразка, є кваліфіковані викладачі, які готові допомогти в цьому, але немає претендентів. Вони що не йдуть до університету? Які ж перспективи у програми?

- На наших спеціальностях тільки одиниці студентів вчаться "на бюджеті", інші за контрактом. Ми змушені бігати за кожним студентом. Він контрактник, платить гроші - от же його потрібно тягнути. Життя вишу залежить від цих коштів. А потрібно шукати якусь золоту середину між потребою в контрактних грошах і рівнем вимог до студентів. Інакше ми будемо просто випускати неуків.

До того ж чинна система оплати праці не передбачає гідну зарплату для кваліфікованих викладачів. Все залежить від тарифної сітки. Навіть системи преміювання фактично немає. Велика проблема - публікація наукових статей. Всі публікації здійснюються за свої, і чималі, гроші.

Безумовно щось треба міняти. Приймати якісь, можливо, й непопулярні заходи. Інакше - це шлях в нікуди. Цей важкий вишівський "корабель" потрібно розгорнути. Провести повний і глибокий аудит. Можливо переглянути структуру вишу і набір спеціальностей.

Національний університет - це дуже "крута фішка". Але цей бренд потрібно не тільки підтримувати, але і постійно працювати в напрямку його зміцнення. Тоді і абітурієнт до нас масово піде, і потенційних претендентів другого диплома не бракуватиме.