Як оскаржити штраф за порушення ПДР - поради адвоката
Юристи радять не обмежуватися загальними твердженнями про «несправедливість» штрафу, а готувати позицію на доказах
Постанова про накладення штрафу за порушення Правил дорожнього руху – чи то винесена патрульним на місці, чи то сформована автоматично за даними камери – не є остаточним вироком. Як зазначає Євген Кукса - адвокат АО EvrikaLaw, Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) гарантує кожному право її оскаржити.
Відповідно до статті 288 КУпАП, зробити це можна двома шляхами: подати скаргу до вищестоящого органу (посадової особи) Національної поліції або звернутися до суду. На практиці судовий порядок є значно ефективнішим, адже справу розглядає незалежний від поліції орган, а обов’язок доведення правомірності постанови покладається на сам суб’єкт владних повноважень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
“Найважливіше – не пропустити строк. Згідно зі статтею 289 КУпАП, скаргу можна подати протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. Для постанов у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, стаття 286 КАС України передбачає, що десятиденний строк на звернення до суду відраховується з дня вручення постанови. Якщо строк пропущено з поважних причин (наприклад, постанова надійшла із запізненням або особа перебувала на лікуванні), до позову додається клопотання про його поновлення з відповідними доказами”, - каже Євген Кукса.
Водночас варто пам’ятати, що штраф, винесений патрульним, має бути сплачений протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження – протягом п’ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (стаття 307 КУпАП). Для штрафів із камер автофіксації діє інше правило: на їх сплату дається 30 днів з дня набрання постановою законної сили (стаття 300-1 КУпАП). У разі несплати у встановлений строк штраф стягується виконавчою службою у подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушень (стаття 308 КУпАП). Слід враховувати, що оскарження не відкладає набрання постановою законної сили: постанови у сфері безпеки дорожнього руху набирають законної сили з моменту їх вручення (стаття 291 КУпАП). Водночас для штрафів із камер автофіксації перебіг строків сплати зупиняється до розгляду скарги (частина третя статті 300-1 КУпАП).
“Підставами для скасування постанови найчастіше є відсутність події чи складу правопорушення та процесуальні порушення з боку поліцейських. Зокрема, суди скасовують штрафи, якщо інспектор не роз’яснив права, передбачені статтею 268 КУпАП, не надав можливості скористатися правовою допомогою, не зафіксував порушення на нагрудну камеру або якщо в постанові неправильно зазначено обставини, дані транспортного засобу чи особи. У справах про перевищення швидкості ключове значення мають дані про прилад вимірювання: наявність сертифіката, повірки та фото- чи відеофіксації, яка дозволяє однозначно ідентифікувати автомобіль”, - каже Євген Кукса.
Відповідальність за порушення, зафіксовані камерою, несе власник транспортного засобу, а якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, то саме належний користувач (стаття 14-2 КУпАП). Якщо ж штраф із камери автофіксації надійшов власнику, а керував інший водій, власник звільняється від відповідальності лише у двох випадках (ст. 279-3 КУпАП), і лише за умови, що протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою законної сили: власник надав документ, який підтверджує, що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або що його номерні знаки використовувалися протиправно; або реальний водій сам звернувся до поліції із заявою про визнання вини та сплатив штраф.
Позовна заява подається до місцевого загального суду як адміністративного – за місцем проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача. Відповідачем зазначається відповідний орган державної влади (наприклад, Департамент патрульної поліції НПУ або відповідне Головне управління НП в області), а не конкретний інспектор, який виніс постанову (він може бути залучений лише як третя особа). До позову додаються копія постанови, наявні докази (записи відеореєстратора, фотографії, показання свідків).
Важлива зміна стосується судового збору: якщо раніше суди вимагали сплачувати 0,2 розміру прожиткового мінімуму, посилаючись на висновок Верховного Суду 2020 року, то 9 вересня 2026 року Конституційний Суд України ухвалив фундаментальне Рішення № 10-р(ІІ)/2026. КСУ чітко роз’яснив, що Закон України «Про судовий збір» взагалі не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також апеляційної скарги у такій справі. Отже, вимога сплати збору чи відмова у прийнятті позову через його несплату є протиправною. Суд розглядає такі справи у скороченому порядку – протягом десяти днів з дня відкриття провадження (стаття 286 КАС України), а його рішення можна оскаржити до апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційний суд розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Рішення апеляційної інстанції є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Юристи радять не обмежуватися загальними твердженнями про «несправедливість» штрафу, а готувати позицію на доказах. Якщо у вас немає записів з бодікамер поліцейських, у позові варто заявити клопотання про їх витребування – неподання поліцією такого відео саме по собі часто стає аргументом на користь водія. Також потрібно зважено підходити до оплати: для штрафів, зафіксованих камерами, закон дозволяє сплатити половину суми до вручення постанови або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
“Окрему увагу слід звернути на випадки, коли штраф (зокрема 50% суми за камерами автофіксації або повний розмір) було сплачено до ухвалення остаточного судового рішення. Поліція нерідко стверджує, що добровільна сплата означає згоду з порушенням, а кошти поверненню не підлягають. Проте судова практика доводить протилежне: після скасування постанови судом первинна правова підстава для сплати штрафу відпадає. У такому разі кошти підлягають примусовому стягненню з Державного бюджету України на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно утримувані”, - каже Євген Кукса.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
