Як діяти українцям за кордоном при надходженні листів від фінмоніторингу банків, щоб не отримати штраф у розмірі 400 тисяч гривень - роз'яснення адвоката
За словами адвоката, українцям треба розуміти, що банки моніторять, де ви витрачаєте гроші
Україна приєдналася до міжнародної системи автообміну податковою інформацією. Це означає, що тепер наші банки стали частиною глобальної мережі, де країни автоматично обмінюються даними про рахунки своїх резидентів. Тому громадянам надходять від банку анкети з незрозумілим питанням про резидентство. Про це у своєму Telegram-каналі розповів адвокат Яків Воронін.
За словами адвоката, банк це питає не просто з цікавості — він зобов'язаний це знати за законом. Що ж буде, якщо ви чесно відповісте: «Так, я зараз живу, наприклад, в Польщі і є її податковим резидентом»? Одразу нічого не станеться, але ваш український банк передасть іноземній податковій інформацію про те, що у вас є рахунок в Україні, та який на ньому був залишок на кінець року. А от вже польські колеги можуть зацікавитись: а що це за рахунок, і чи всі податки з доходів, які на нього надходять, ви сплатили в Польщі?
В таких умовах у багатьох виникає спокуса вказати, що ви резидент тільки України. Треба розуміти — банки моніторять, де ви витрачаєте гроші. Умовно, ви вказали, що живете в Україні, але аналітики банку бачать, що ви вже півтора року розраховуєтесь карткою виключно в супермаркетах Варшави та кав'ярнях Кракова. Для банку це «червоний прапорець». Вам надішлють лист із проханням надати документи, що ви не є резидентом Польщі. Якщо ви їх не надасте — з вами «чемно» попрощаються і просто закриють усі рахунки. Та це ще не все. За надання банку неправдивої інформації про резидентство передбачений штраф - 400 тисяч гривень.
"І ось тут ми підходимо до головної проблемки. Чимало українців, які виїхали, потрапили у правову пастку. Країна, в якій вони живуть понад 183 дні, вже вважає їх своїми податковими резидентами, а Україна, за своїми законами, продовжує вважати їх своїми. Виникає ризик подвійного оподаткування, і ситуація дійсно складна. Тому відповідь на це, здавалося б, просте банківське питання — далеко не формальність. Це ваша фінансова стратегія на найближчі роки. І розробляти її, спираючись на власну інтуїцію, — це гра з вогнем. Тому, перш ніж ставити ту саму галочку в анкеті, зробіть паузу та подумайте", - наголосив Воронін.
Універсальної відповіді для всіх не існує. Правильне рішення залежить виключно від ваших обставин: в якій країні ви живете, які джерела доходів маєте, що говорить угода про уникнення подвійного оподаткування саме з цією країною.
"Найкращий та найбезпечніший крок, який ви можете зробити, — це отримати професійну пораду ще до того, як ви відповісте банку. Якщо ви розумієте, що у вас все-таки є потреба розібрати конкретно ваш випадок та отримати чіткий план дій — звертайтесь до фахівців", - додав Воронін.
Як працює автоматичний обмін податковою інформацією?
Як пише видання Delo.ua, стандарт CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди про CRS. Безпосередньо алгоритм обміну виглядає так:
- ДПС отримує дані про іноземні рахунки, що належать податковим резидентам України (наприклад, у банках Швейцарії, Люксембургу чи Канади).
- У відповідь юрисдикції-партнери з обміну CRS отримують від ДПС аналогічну інформацію про рахунки їхніх податкових резидентів, які відкриті в Україні.
- Відомості про рахунки податкові органи збирають у фінансових установ (фінансових агентів), які до 1 липня кожного року мають формувати та подавати до ДПС спеціальні звіти.
- Після цього податкова обробляє отримані звіти та здійснює обмін фінансовою інформацією між країнами, які приєдналися до CRS.
Перший обмін, який провела Україна, охоплював дані про рахунки українців за кордоном за період із 1 липня по 31 грудня 2023 року. Другий обмін, який відбудеться у вересні 2025 року, міститиме інформацію про рахунки за весь 2024 рік. До системи CRS приєдналося 119 держав. Серед них фактично всі країни Євросоюзу, Великобританія, Канада, Австралія, деякі країни Латинської Америки та Африки (Аргентина, Бразилія, ПАР) та держави Середнього Сходу і Азії (ОАЕ, Катар, Китай, Індія).
Читайте нас у Facebook
