Укрзалізниця посилалася на форс-мажор: сніг, мороз та обледеніння дротів у січні
У січні 2016 року чоловік вирішив поїхати з Києва до Дніпра з діловою поїздкою на один день. Для цього він придбав квитки на поїзд «Інтерсіті+» та у зворотний бік тим це класом. Він планував прибути до столиці у неділю пізно ввечері, щоб відпочити, поспілкуватись з сім`єю та вранці вчасно відвести дитину до дитсадка й встигнути на роботу.
Спочатку все йшло добре. Поїзд виїхав з Дніпра за розкладом о 17:10. Але приблизно через годину він зупинився посеред поля і сам далі не поїхав. В цей час ніхто не повідомив пасажирам наскільки довгою буде зупинка та коли пасажири прибудуть до Києва.
Через деякий час після зупинки вимкнулось електроживлення та температура в салоні опустилась нижче 11 градусів. Також, було заблоковано роботу туалетів. Пасажири почали ходити в туалет у тамбурі поїзда, але згодом хтось відчинив двері в інший вагон і люди отримали доступ до вбиральні.
Крім того, зник весь обслуговуючий персонал, через що не було можливості придбати воду та харчі. Приблизно через дві години після зупинки приїхав тягач, який дотяг електропоїзд до найближчої станції. Приблизно о другій годині ночі пасажирам запропонували пересісти до поїзда іншого класу. До Києва люди доїхали о пів на сьому ранку. Тобто с запізненням на сім з половиною годин о 06:11, хоча мали прибути за розкладом напередодні ввечері о 22:49.
Після цього чоловік звернувся до «Укрзалізниці» щодо відшкодування збитків за таку важку поїздку. В компанії визнали, що їх поїзд запізнився, проте відмовилася відшкодовувати збитки, посилаючись на наказ міністерства інфраструктури. Тому не було іншого виходу, як звертатися до суду.
Чоловік просив суд стягнути з філії «Укрзалізниці» 113,38 грн штрафу за запізнення, компенсувати витрати на адвоката та виплатити 5 тис. грн моральної шкоди. На це в представництві «Укрзалізниці», яке займається технічним обслуговуванням рухомого складу «Українська залізнична швидкісна компанія» відповіли, що вони не мусять щось платити.
Нібито зупинка потяга відбулася через «обставини непереборної сили», тобто внаслідок складних погодних умов. У документах щодо технічного стану електропоїзда йшлося про «дощ, сніг, обледеніння контрактного дроту» у січні.
Вивчивши всі факти суд встановив, що перевізник прострочив зобов`язання на 7 годин 30 хвилин. Проте в українських правилах немає такої норми, яка б дозволяла пасажирам отримувати компенсацію за затримку поїздів. Проте суд нагадав, що існує Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку ратифікували у вересні 2014 року. Окрім іншого вона передбачає, що Україна повинна впровадити акти законодавства ЄС про права та обов`язки пасажирів залізничного транспорту. І там є визначення «Запізнення», що означає різницю між часом, коли пасажир повинен був приїхати в місце призначення за розкладом і часом його фактичного прибуття.
Ці норми визначають, що компанія-перевізник має сплатити 25% вартості квитка в разі запізнення від 60 хвилин до 119 хвилин. І 50% вартості квитка в разі запізнення поїзда на 120 або більше хвилин. Крім цього, в разі запізнення на понад 60 хвилин пасажири безкоштовно отримують їжу і напої в достатньому обсязі в разі їх доступності на потязі або на вокзалі. Або їм надають номер в готелі, якщо немає можливості дістатися пункту призначення. Суд нагадав, що в «Укрзалізниці» було достатньо часу, щоб внести зміни до своїх правил згідно з цими нормами.
Крім того, форс-мажорні обставини, на які посилалися залізничники, засвідчуються Торгово-промисловою палатою. А вона в ті дні ніяких таких документів не видавала. Тому у березні 2020 року суддя Дарницького райсуду Києва вирішила стягнути з філії «Укрзалізниці» 7 тис. 113 грн штрафу, моральної шкоди та витрат на послуги адвоката.
У перевізника не погодилися з таким рішенням і подали на нього скаргу. Там заявили, що філія «Укрзалізниці» не продавала квиток на потяг чоловікові, тому не має щось йому відшкодовувати. Там ще раз нагадали про форс-мажор у січні, через який потяг зупинився і не зміг далі їхати: «дощ, сніг, обледеніння контрактного дроту».
Проте і цього разу компанії не пощастило. Судді погодилися з висновком своєї колежанки та у листопаді 2021 року не стали змінювати її рішення. Тоді підприємство подало скаргу до Верховного Суду. Там вивчили обставини справи та не стали її розглядати через малозначність.
Інформатор писав, що «Укрзалізниця» змінює розклад та маршрут потягів до Запоріжжя, Кривого Рогу та Нікополя.