Агрохолдинг МХП поділився досвідом найму іноземців: перша пілотна група розбіглась після нічного обстрілу, дозволи анулювали
Агрохолдинг МХП випробував залучення іноземної робочої сили на власних виробництвах - і перший досвід виявився болісним: після нічного обстрілу частина працівників зникла без попередження. Кількість іноземних працівників в Україні від початку повномасштабного вторгнення зменшилась більш ніж удвічі, а компанії наштовхуються на серйозні виклики під час їх адаптації. Незважаючи на провал першого пілоту, МХП запустив другий проєкт і стверджує, що модель може працювати.

Агрохолдинг МХП почав системно вивчати питання залучення іноземців ще у 2024 році, а перші працівники приїхали до України наприкінці 2025-го. Директорка з управління персоналом напрямів виробництва, логістики та закупівель МХП Діна Конограй пояснює, що на старті це була "сіра зона" - тема без чітких правил і зрозумілих практик в Україні. Про це пише видання Elevatorist, посилаючись на слова представниці компанії.
Як заявила Діна Конограй, директорка з управління персоналом МХП:
"На старті це була "сіра зона": тема непопулярна, нерегламентована і без зрозумілих best practices в Україні. Фактично будували процес з нуля - через аналіз досвіду інших країн і практик власних міжнародних активів."
До першого пілотного проєкту залучили семеро іноземних працівників. Однак після першого нічного обстрілу частина з них без попередження залишила місце роботи та перестала виходити на зв'язок. МХП повідомив про ситуацію центр зайнятості та міграційну службу. Згодом працівників знайшли, але дозволи на роботу анулювали для всієї пілотної групи.
Цей інцидент змусив компанію переосмислити підхід до адаптації. За словами Конограй, якщо для українців повітряні тривоги й відключення електроенергії стали частиною повсякденності, то для людей з інших країн це може бути сильним стресом. Окремим викликом залишаються культурні відмінності. Саме тому компанія проводить адаптаційні зустрічі не лише з новими працівниками, а й з командами, які працюватимуть поруч із ними.
Зараз МХП реалізує вже другий пілотний проєкт - знову з сімома іноземними працівниками. Конограй зазначає, що їхня продуктивність і дисципліна - на належному рівні. Це стало можливим лише завдяки урокам першого досвіду і готовності оперативно коригувати підхід.
Утім, навіть за оптимістичного сценарію мінімальний термін від запиту до приїзду іноземного фахівця - близько шести місяців. Причина - необхідність оформлення віз, у тому числі транзитних, проходження перевірок СБУ, а також складна логістика та координація між країнами. У МХП переконані, що іноземна робоча сила залишатиметься точковим рішенням. Найближчим часом вона не зможе системно закрити кадровий дефіцит в агросекторі.
Адвокати, які спеціалізуються на трудовому праві, наголошують: працевлаштування іноземців в Україні чітко регламентоване законодавством і потребує дотримання встановленої процедури. Будь-які помилки або спроби обійти вимоги закону загрожують значними штрафами для роботодавця. Численні випадки незаконної експлуатації виникають через необізнаність працівників щодо своїх прав або залучення сумнівних посередників.
Незважаючи на складнощі, попит на іноземну робочу силу в Україні зростає. Держслужба зайнятості повідомила, що їхня кількість від 2022 року суттєво збільшилась, хоча загальний обсяг залишається невеликим. Мобілізація та виїзд українців за кордон поглибили кадровий дефіцит - особливо в агросекторі, де нестача механізаторів і технічних фахівців сягнула критичних позначок.