Вивіз українського зерна та ракетні обстріли. Хто гарантує безпеку вантажу?

Вже цього тижня Україна планує відправити перші кораблі з зерном на експорт. Цьому передували тривалі перемовини, які наша держава вела з представниками ООН та Туреччини. А ООН та Туреччина в свою чергу в межах човникової дипломатії домовлялися з росією. Світ вже побачив, що, всупереч домовленості, росія обстрілює ракетами Одеський порт. Проте, як виявилося, експорт зерна має відбутися за планом. 

Інформатор розпитав експертів, наскільки небезпечно вивозити зерно морським шляхом та хто має гарантувати режим тиші з боку країни-агресора. 

Домовленості про тимчасове перемир’я
Одним з факторів, чому ООН та Туреччина крізь пальці дивляться на регулярні обстріли росією Одеського порту, експерти називають розмитість рамок домовленостей. По факту, як виявляється, росія, нехай і через посередників, але не домовилася з Україною про так званий режим тиші. 

«Судячи з того. що розповідають представники Офісу президента та наші можновладці, однією з умов було так зване перемир’я. Але ні ООН, ні Туреччина навіть не хочуть звинуватити росію в тому, що вона зриває можливість вивезення українського зерна з наших територій. Додаткових протоколів ми не бачили, а в самій домовленості про режим припинення вогню нічого немає», - каже військовий експерт Олег Жданов. 

З іншого боку, навіть, якби така умова була прописана в якомусь з документів, вірити росії не можна. На цьому теж наголошують військові аналітики. Ніхто не забув, як, за Мінськими домовленостями, на Донбасі мав зберігатися «режим тиші», а по факту Україна на Донеччині та Луганщині потерпала від обстрілів. Тому і в ситуації з зерном вірити агресори не можна за жодних обставин. Як каже військовий експерт Петро Черник, краще б Україні та світу знайти інші інфраструктурні логістичні ланцюги для експорту заблокованого українського зерна. 

«Найкращий сценарій - побудувати логістику по сухопутному вивезенню зерна з українських портів, а саме через Румунію, а далі на узбережжя Середземномор'я і в напрямку Африки. Це лише мій погляд, і як це буде вигляди в реаліях нашого життя, сказати дуже важко», - зауважує Петро Черник.  

Тим часом у Стамбулі вже сформовано спільний координаційний центр. Наступним кроком, згідно з домовленостями, має стати почергове відкриття 3 українських портів: Чорноморськ, Одеса, Південний. 

Хто гарантує безпеку

Щодо гарантій безпеки, то ситуація досить цікава. Олег Жданов наголошує, що росія щодня демонструє здатність вдарити ракетами по будь-якому місцю, юде вантажитимуть зерно. 

«Чомусь в цих домовленостях немає жодного пункту про гарантії безпеки: хто є гарантом і які гарантовані безпеки повинні працювати під час вивезення зерна, тому росія і веде обстріли», - каже Олег Жданов. 

А от народний депутат України Дмитро Соломчук запевняє, що за всі процеси нестиме відповідальність ООН та Туреччина, щоправда додає - «згідно пунктів всіх угод». Але ж міністр інфраструктури України казав з цього приводу дещо інше. 

«Для нас принципово, що виключно Україна контролює безпеку в своїй акваторії, жодних представників ООН або інших країн не було і не буде», - наголосив Курбаков. 

От і виявляється, що по суті нести відповідальність ні ООН, ні Туреччина не будуть. 

«Ердоган не був гарантом, він був посередником в перемовинах щодо організації та вивезення зерна. До речі, і ООН резко відхрестилася від усього. Спочатку вони висловили беззаперечне занепокоєння, але вони підкреслили, що ООН не гарантували безпеку під час виконання експорту», - наголошує Олег Жданов. 

За таких умов викликає багато запитань те, які ж судна експортуватимуть зерно далі. Якщо жодна третя сторона не гарантує безпеку вивезення цієї пшениці, то навряд чи якась не зацікавлена в отриманні надмірного зиску міжнародна компанія погодиться фрахтувати свої судна для вивозу зерна під обстрілами. Хочу нардем Соломчук налаштований у цьому питанні більш оптимістично. 

«Експорт важливий. По-перше, треба кудись дівати зерно, бо через 25 днів почнеться озима посівна, яка триватиме з кінця серпня і весь вересень. Озима - це хліб. Не посіємо озиму, хліба наступного року не буде. До того ж через море логістика з’їсть менше коштів. Зараз логістика втрачає по 120-150 доларів на тоні», - заперечує небезпеку Дмитро Соломчук. 

Навіщо це все Ердогану

Те, що путін зневажає будь-які домовленості, - спроба кривавого диктатора помститися президенту Туреччини Реджепу Ердогану, впевнений Олег Жданов. Військовий експерт нагадує, путіну є за, що помститися очільнику Туреччини: і за розгром російських військ в Лівії, і за збитий літак в Сирії і за те, що Ердоган продає Україні зброю.

Але виникає логічне запитання, навіщо Ердоган намагається мати якісь справи з путіним, адже, скоріш за все, лідер Туреччини немає жодних ілюзій щодо президента росії. 

«Ердоган грає свою карту. Він набирає ваги у світі, нагадаю, що османський імперіалізм в особі Ердогана також прокинувся. Туреччина хоче бути великим гравцем не тільки на близькому Сході, а й у північній Африці, та і загалом в Африці. Їй це вдається», - резюмує військовий експерт Петро Черник. 

І додає, що, не дивлячись на велику кількість недоліків Стамбульських домовленостей, є і позитивні моменти у підписаній Україною угоді. У такий спосіб Україна демонструє світу, що вона цивілізована країна та готова грати за правилами, а росіянам не можна вірити ніколи. 

Детальніше про те, навіщо це все Ердогану, Інформатор писав у матеріалі, скільки заплатила Україна за посередництво Туреччини у перемовинах по зерну

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.