Головна
Життя
16:24, 22 Липня
Информатор UA

Интро

В біженців з України до ЄС, котрі хочуть виїхати до інших країн ЄС або до України на декілька днів або тижнів, виникає низка питань. Оскільки в чатах для біженців нерідко пишуть про випадки депортації до інших країн. І в той самий час трапляються випадки, коли виїзд до іншої країни на певний термін проходить спокійно і без жодних проблем. Тож виникає питання. Чи може біженець виїжджати з країни, що його прихистила, до інших країн, у тому числі виїжджати до України на тиждень-два? З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України країни ЄС відкрили кордони для всіх українців, котрі хочуть сховатись від війни. Деякі держави впускали наших громадян навіть без спеціальних документів, тобто перетнути кордон можна було за спрощеною процедурою. А за тиждень прийняли рішення скасувати правило 90/180, котре зазвичай дозволяє українцям знаходитись в країнах ЄС максимум 90 днів. Ця схема називалась тимчасовий захист або тимчасовий прихисток. Оскільки таку схему використали вперше, вона мала певні недоліки. І вони все ще , особливо, коли деяким біженцям потрібно перетинати кордони. Як пише видання Європейська правда, в ЄС створили навіть спеціальний 16-сторінковий документ з інструкцією, як треба поводитись з українцями. Видання скоротило його до декількох пунктів: Українців під час війни потрібно пускати через кордон за будь-яким документом, в котрому вказано громадянство. Українські біженці отримують право поїхати в будь-яку країну ЄС. Там вони повинні зареєструватися, для цього в них є 90-денний період вільного пересування. Коли українець обрав країну і подав там заяву на тимчасовий прихисток, їй зобовʼязані дати право на проживання і роботу. А також документ, котрий засвідчує це право. Процедура видачі такого документа повинна бути максимально спрощена. З отриманням такого документа 90-денний період для перебування в ЄС зникає, людина отримує право на тривале перебування та вільні подорожі по всіх країнах ЄС. Але є одна вимога в державі реєстрації біженець повинен проводити більше часу, аніж в інших державах сумарно. Також біженці мають право на короткий термін поїхати до України, щоб вирішити побутові чи особисті питання, а потім повернутись назад до ЄС. І ця поїздка не обнулятиме захист. Однак якщо українець не отримав спеціального документу, то для ЄС вона є туристом. А це означає, що після 90 днів у ЄС треба пробути 90 днів в Україні. А за порушення правил покарання. Однак дані правила є рекомендацією. Брюссель не має права впливати на міграційну політику всіх країн ЄС. Також видання опублікувало відео з рекомендаціями українським біженцям при перетині кордону: Ми поспілкувалися з біженцями з різних країн ЄС та дізнались, з якими проблемами зтикаються українці, що потребують особливого прихистку. Та чи можуть вони виїжджати в інші країни ЄС. За посиланням ви можете переглянути перелік документів усіх країн ЄС, які дають можливість проживати та пересуватись Європою. Там 90 сторінок і вгорі сторінки написана певна країна. Шукайте країну, в котрій перебуваєте і документ, який маєте. Дивіться за посиланням. Польща Польські документи для біженців сильно відрізняються від документів, що є в ЄС. Адже діють тільки всередині Польщі. Аліна виїхала з окупованої Нової Каховки через окупований Крим. Також варто наголосити, що дівчина на момент виїзду з України була вагітна. І в липні вона народила дитину вже у Польщі. Вона отримала документ PESEL, який є аналогом ідентифікаційного коду в Україні. Він дає право працювати. І потрібен усюди в лікарнях, соцслужбах, тощо. Але PESEL повинен бути зі статусом UKR. Тобто він позначає, що українець приїхав до Польщі після 24 лютого і що зараз може знаходитись на території Польщі без усіляких проблем. Аліна отримала PESEL дуже швидко, в перший тиждень прихистку в Польщі вона вже була з цим документом. Вона отримала єдиноразову виплату. Також держава надає щоденну допомогу в розмірі 40 злотих на день. Ця допомога покриває витрати на проживання та їжу. Дівчина живе в соціальному помешканні. Їй привозять їжу, живе безкоштовно. І соціальна служба отримає за Аліну по 40 злотих на день. Однак виїхати в інші країни ЄС подорожувати Аліна не може, адже PESEL діє тільки на території Польщі. Однак, за словами дівчини, українець може мандрувати країнами ЄС лише за однієї умови. Якщо біженець знаходиться в ЄС менше 90 днів (термін дії безвізу) і має закордонний паспорт, він може їздити до інших країн. Якщо в українця звичайний паспорт або інший документ, де зазначена національність, він не має права їздити по ЄС. Фактично кордонів між країнами ЄС нема. Але це все одно є порушенням закону і якщо українця з PESEL після 90 днів перебування в Європі хтось зупинить, можуть бути проблеми. Біженцю може загрожувати навіть депортація. В Україну з Польщі виїжджати можна, але є також свої нюанси. Аліна зауважує, що закон постійно змінюється. Але наразі якщо в українця дні безвізу (90 днів) не закінчились, можна повертатись до України скільки завгодно разів. А якщо безвіз вже закінчився, то біженець має 30 днів, щоб поїхати на Батьківщину та повернутись назад. Якщо українець повертається після зазначених 30 днів, статус UKR змінюється і знімається статус біженця. Також можуть навіть і не впустити до Польщі, закони щодо цього постійно змінюються. PESEL не є паспортом, це звичайний код, як в Україні. З ним в Польщі можна знаходитись протягом 18 місяців з початку війни. Він діє тільки всередині держави. Нещодавно Аліна народила дитину. Малюк не отримає громадянство Польщі, адже тут громадянство визначають за паспортами батьків. Якщо мама та тато українці дитина теж українець. Громадянство дитини Аліна може отримати в українському консульстві в Польщі або дочекатись перемоги України і оформити його вже на території Батьківщини. Бельгія Лілія обрала Бельгію для тимчасового прихистку. Вона там знаходиться з двома дітьми. Вона отримала документ Карта А. Цей документ прирівнюється до бельгійської ID-картки і дає можливість подорожувати країнами ЄС без жодних проблем. До України можна також виїхати, але лише на 28 днів. Картка А дійсна протягом 1 року з дня впровадження режиму тимчасового захисту. А саме з 4 березня 2022. Термін дії документа може бути продовжений двічі на 6 місяців, якщо своїм рішенням Рада ЄС не припиняє режим тимчасового прихистку досроково. Лілія отримала цей документ через 1,5 місяця початку реєстрації. Для реєстрації необхідні ідентифікаційні дані та відбитки пальців. За умови виконання умов для надання тимчасового захисту видають посвідчення. Після цього необхідно звернутись до муніципальної адміністрації за місцем проживання з цим посвідченням. А вже після цього муніципальна адміністрація видає власнику свідоцтва довідку на проживання, яких визнано або яким дозволено обмежений на більше 3 місяців термін перебування. А саме картка А. Обмежене перебування Лілія отримує 700 євро на місяць на людину. Їй необхідно з цих грошей сплачувати 35 євро на квартал за медичну страховку. Соціального житла в Бельгії майже немає. Є тільки гуртожиток, але за нього треба платити 400 євро. Однак на нього дуже великі черги. За словами Лілії, орендувати квартиру майже нереально. Адже це коштує дуже дорого мінімум від 1000 до 1500 євро. Спочатку також біженців брали до себе бельгійські родини. Однак зараз в багатьох бажання відпало. Тому що держава не дає додаткові кошти родинам на сплату комунальних послуг, а українці не сильно хочуть платити за побутові моменти. Також деякі незадоволені поведінкою наших біженців. Проте все ж таки знайти прихисток у бельгійській родині це найкращий варіант. Проте поводити себе необхідно порядно. Деталі тимчасового прихистку в Бельгії можна прочитати за посиланням. Латвія Ніна приїхала до Латвії разом з повнолітньою донькою. Вони отримали робочу візу з правом працювати у Латвії протягом одного року. Цю візу жінці зробили за 7 днів. Рахунок у банку зробили за 2 тижні. Одноразово українки отримали 270 євро за людину. Далі 109 євро на першого члена родини і +76 євро за наступного. Немає значення, дитина це чи дорослий. Таку допомогу жінки отримували протягом 3 місяців. Але згодом Ніна отримала роботу і фінансову допомогу зняли. Однак їй виплатили одноразово 500 євро як після влаштування на роботу. Ніна каже, що житло у Латвії допомагають знайти тільки в особливих випадках. Візу та рахунок в Латвії отримати не важко. Потрібно записатись на дату та час, що підходять. Робоча віза діє один рік, з нею можна вільно пересуватись ЄС. Також біженкам дали безкоштовну сім-картку та проїзний квиток на всі види транспорту. І 2 ящика їжі та один ящик косметики на людину. Ще виділили подарункову картку на 50 євро в будь-який магазин та набір косметики. Підписуйтесь на нашTelegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналіІнформатор Live. Підписатися на канал у Viber можнатут.

Випадки депортації українських біженців з ЄС. З якими документами можна подорожувати Європою

Читать на русском
Випадки депортації українських біженців з ЄС. З якими документами можна подорожувати Європою

Біженки з різних країн прокоментували нюанси біженства

В біженців з України до ЄС, котрі хочуть виїхати до інших країн ЄС або до України на декілька днів або тижнів, виникає низка питань. Оскільки в чатах для біженців нерідко пишуть про випадки депортації “мандрівників” до інших країн. І в той самий час трапляються випадки, коли виїзд до іншої країни на певний термін проходить спокійно і без жодних проблем. 

Тож виникає питання. Чи може біженець виїжджати з країни, що його прихистила, до інших країн, у тому числі виїжджати до України на тиждень-два? 

З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України країни ЄС відкрили кордони для всіх українців, котрі хочуть сховатись від війни. Деякі держави впускали наших громадян навіть без спеціальних документів, тобто перетнути кордон можна було за спрощеною процедурою. А за тиждень прийняли рішення скасувати правило 90/180, котре зазвичай дозволяє українцям знаходитись в країнах ЄС максимум 90 днів.

Ця схема називалась “тимчасовий захист” або “тимчасовий прихисток”. Оскільки таку схему використали вперше, вона мала певні недоліки. І вони все ще “вилазять”, особливо, коли деяким біженцям потрібно перетинати кордони. 

Як пише видання “Європейська правда”, в ЄС створили навіть спеціальний 16-сторінковий документ з інструкцією, як треба поводитись з українцями. Видання скоротило його до декількох пунктів:

  1. Українців під час війни потрібно пускати через кордон за будь-яким документом, в котрому вказано громадянство.
  2. Українські біженці отримують право поїхати в будь-яку країну ЄС. Там вони повинні зареєструватися, для цього в них є 90-денний період вільного пересування.
  3. Коли українець обрав країну і подав там заяву на тимчасовий прихисток, їй зобовʼязані дати право на проживання і роботу. А також документ, котрий засвідчує це право. Процедура видачі такого документа повинна бути максимально спрощена.
  4. З отриманням такого документа 90-денний період для перебування в ЄС зникає, людина отримує право на тривале перебування та вільні подорожі по всіх країнах ЄС. Але є одна вимога — в державі реєстрації біженець повинен проводити більше часу, аніж в інших державах сумарно. 
  5. Також біженці мають право на короткий термін поїхати до України, щоб вирішити побутові чи особисті питання, а потім повернутись назад до ЄС. І ця поїздка не обнулятиме захист. 
  6. Однак якщо українець не отримав спеціального документу, то для ЄС вона є туристом. А це означає, що після 90 днів у ЄС треба пробути 90 днів в Україні. А за порушення правил — покарання.

Однак дані правила є рекомендацією. Брюссель не має права впливати на міграційну політику всіх країн ЄС.

Також видання опублікувало відео з рекомендаціями українським біженцям при перетині кордону:

 

Ми поспілкувалися з біженцями з різних країн ЄС та дізнались, з якими проблемами зтикаються українці, що потребують особливого прихистку. Та чи можуть вони виїжджати в інші країни ЄС.

За посиланням ви можете переглянути перелік документів усіх країн ЄС, які дають можливість проживати та пересуватись Європою. Там 90 сторінок і вгорі сторінки написана певна країна. Шукайте країну, в котрій перебуваєте і документ, який маєте. Дивіться за посиланням.

Польща

Польські документи для біженців сильно відрізняються від документів, що є в ЄС. Адже діють тільки всередині Польщі.

Аліна виїхала з окупованої Нової Каховки через окупований Крим. Також варто наголосити, що дівчина на момент виїзду з України була вагітна. І в липні вона народила дитину вже у Польщі. 

Вона отримала документ PESEL, який є аналогом ідентифікаційного коду в Україні. Він дає право працювати. І потрібен усюди — в лікарнях, соцслужбах, тощо. Але PESEL повинен бути зі статусом UKR. Тобто він позначає, що українець приїхав до Польщі після 24 лютого і що зараз може знаходитись на території Польщі без усіляких проблем. 

Аліна отримала PESEL дуже швидко, в перший тиждень прихистку в Польщі вона вже була з цим документом. Вона отримала єдиноразову виплату. Також держава надає щоденну допомогу в розмірі 40 злотих на день. Ця допомога покриває витрати на проживання та їжу. Дівчина живе в соціальному помешканні. Їй привозять їжу, живе безкоштовно. І соціальна служба отримає за Аліну по 40 злотих на день. 

Однак виїхати в інші країни ЄС подорожувати Аліна не може, адже PESEL діє тільки на території Польщі. Однак, за словами дівчини, українець може мандрувати країнами ЄС лише за однієї умови. Якщо біженець знаходиться в ЄС менше 90 днів (термін дії безвізу) і має закордонний паспорт, він може їздити до інших країн. Якщо в українця звичайний паспорт або інший документ, де зазначена національність, він не має права їздити по ЄС. 

Фактично кордонів між країнами ЄС нема. Але це все одно є порушенням закону і якщо українця з PESEL після 90 днів перебування в Європі хтось зупинить, можуть бути проблеми. Біженцю може загрожувати навіть депортація. 

В Україну з Польщі виїжджати можна, але є також свої нюанси. Аліна зауважує, що закон постійно змінюється. Але наразі якщо в українця дні безвізу (90 днів) не закінчились, можна повертатись до України скільки завгодно разів. А якщо безвіз вже закінчився, то біженець має 30 днів, щоб поїхати на Батьківщину та повернутись назад. Якщо українець повертається після зазначених 30 днів, статус UKR змінюється і знімається статус біженця. Також можуть навіть і не впустити до Польщі, закони щодо цього постійно змінюються. 

PESEL не є паспортом, це звичайний код, як в Україні. З ним в Польщі можна знаходитись протягом 18 місяців з початку війни. Він діє тільки всередині держави.

Нещодавно Аліна народила дитину. Малюк не отримає громадянство Польщі, адже тут громадянство визначають за паспортами батьків. Якщо мама та тато українці — дитина теж українець. Громадянство дитини Аліна може отримати в українському консульстві в Польщі або дочекатись перемоги України і оформити його вже на території Батьківщини. 

Бельгія

Лілія обрала Бельгію для тимчасового прихистку. Вона там знаходиться з двома дітьми. Вона отримала документ “Карта А”. Цей документ прирівнюється до бельгійської ID-картки і дає можливість подорожувати країнами ЄС без жодних проблем. До України можна також виїхати, але лише на 28 днів. 

Картка А дійсна протягом 1 року з дня впровадження режиму тимчасового захисту. А саме з 4 березня 2022. Термін дії документа може бути продовжений двічі на 6 місяців, якщо своїм рішенням Рада ЄС не припиняє режим тимчасового прихистку досроково.

Лілія отримала цей документ через 1,5 місяця початку реєстрації. Для реєстрації необхідні ідентифікаційні дані та відбитки пальців. За умови виконання умов для надання тимчасового захисту видають посвідчення. 

Після цього необхідно звернутись до муніципальної адміністрації за місцем проживання з цим посвідченням. А вже після цього муніципальна адміністрація видає власнику свідоцтва довідку на проживання, яких визнано або яким дозволено обмежений на більше 3 місяців термін перебування. А саме картка “А. Обмежене перебування”. 

Лілія отримує 700 євро на місяць на людину. Їй необхідно з цих грошей сплачувати 35 євро на квартал за медичну страховку. 

Соціального житла в Бельгії майже немає. Є тільки гуртожиток, але за нього треба платити 400 євро. Однак на нього дуже великі черги. За словами Лілії, орендувати квартиру майже нереально. Адже це коштує дуже дорого — мінімум від 1000 до 1500 євро.

Спочатку також біженців брали до себе бельгійські родини. Однак зараз в багатьох бажання відпало. Тому що держава не дає додаткові кошти родинам на сплату комунальних послуг, а українці не сильно хочуть платити за “побутові моменти”. Також деякі незадоволені поведінкою наших біженців.

Проте все ж таки знайти прихисток у бельгійській родині — це найкращий варіант. Проте поводити себе необхідно порядно. 

Деталі тимчасового прихистку в Бельгії можна прочитати за посиланням

Латвія

Ніна приїхала до Латвії разом з повнолітньою донькою. Вони отримали робочу візу з правом працювати у Латвії протягом одного року. Цю візу жінці зробили за 7 днів. Рахунок у банку зробили за 2 тижні. 

Одноразово українки отримали 270 євро за людину. Далі 109 євро на першого члена родини і +76 євро за наступного. Немає значення, дитина це чи дорослий. Таку допомогу жінки отримували протягом 3 місяців. Але згодом Ніна отримала роботу і фінансову допомогу зняли. Однак їй виплатили одноразово 500 євро як “підʼємні” після влаштування на роботу. Ніна каже, що житло у Латвії допомагають знайти тільки в особливих випадках.

Візу та рахунок в Латвії отримати не важко. Потрібно записатись на дату та час, що підходять. Робоча віза діє один рік, з нею можна вільно пересуватись ЄС. 

Також біженкам дали безкоштовну сім-картку та проїзний квиток на всі види транспорту. І 2 ящика їжі та один ящик косметики на людину. Ще виділили подарункову картку на 50 євро в будь-який магазин та набір косметики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.