Касаційний суд підтримав позов матері та сина: заклад уклав незаконний договір з іноземним студентом і зобов'язаний повернути кошти
Вінницький транспортний фаховий коледж роками брав гроші за навчання громадянина Казахстану, не маючи ліцензії на підготовку іноземців, - і врешті-решт програв справу у Верховному Суді. Судові спори студентів із закладами освіти в Україні стають дедалі більш поширеною практикою. Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яка зобов'язала коледж повернути 42 300 гривень і виплатити 10 000 гривень моральної шкоди.
Справа тривала понад рік. Як зазначено у постанові Єдиного державного реєстру судових рішень, молодик вступив до Вінницького транспортного коледжу ще в серпні 2021 року - за спеціальністю "Лісове господарство" на рівень фахового молодшого бакалавра. Його мати, як законний представник, підписала договір про надання освітніх послуг і відтоді щороку сплачувала по 14 100 гривень - загалом 42 300 гривень. Під час вступу коледж запевнив їх у наявності всіх дозвільних документів.
Правда виявилась у травні 2024 року, коли директор закладу Фаліштинський М. В. повідомив матір: ліцензії для підготовки іноземців та осіб без громадянства за спеціальністю "Лісове господарство" у коледжу немає. А отже, видати диплом іноземцю він не може. Міністерство освіти і науки підтвердило це у листопаді 2024 року за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Коледж при цьому наполягав, що студент міг отримати диплом, якби набув громадянство України протягом навчання. Натомість заклад посилався й на академічну неуспішність молодика - той не з'явився на захист переддипломної практики і був відрахований наказом від 7 червня 2024 року. Суд першої інстанції підтримав позицію коледжу та у задоволенні позову відмовив.
Вінницький апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції навесні 2025 року, виходив з такої позиції:
Умовами оспорюваних договорів не передбачено обов'язку позивача надати Вінницькому транспортному фаховому коледжу заяву про набуття громадянства України.
Апеляційний суд визнав обидва договори - про надання освітніх послуг і про підготовку фахівця - недійсними відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України, яка дозволяє оскаржити правочин, укладений юридичною особою без відповідного дозволу.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Лідовця Р. А., Гулейкова І. Ю. та Луспеника Д. Д. 8 червня 2026 року залишила касаційну скаргу коледжу без задоволення. Верховний Суд погодився: апеляційна інстанція правильно встановила факти та правильно застосувала норми права. Аргумент про відрахування студента через невиконання навчального плану суд відхилив - скасування наказу про відрахування не захистило б порушеного права і не дало б молодику можливості отримати диплом.
Рішення визначило і розподіл відшкодування: мати отримає 42 300 гривень - суму, сплачену за навчання. Синові присуджено 10 000 гривень моральної шкоди, адже саме він витратив роки навчання, зазнав душевних страждань і так і не отримав диплома. Вимоги матері про відшкодування моральної шкоди суд відхилив, оскільки вона діяла як законний представник, а обов'язок з видачі диплома був саме перед здобувачем освіти. Постанова набрала законної сили і оскарженню не підлягає.
Справа наочно показує: перш ніж підписати договір із навчальним закладом, варто перевірити наявність ліцензії не лише на освітню діяльність загалом, а й на підготовку конкретних категорій студентів - зокрема іноземців. Дані про ліцензії містяться у відкритій Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Міністерство освіти і науки відповідає на запити про перевірку документів закладу. Повернення коштів за контрактне навчання, як показує ця справа, є реальним механізмом захисту, яким українці користуються дедалі частіше.
Окрім судового захисту, у студентів є й інші способи реагувати на порушення з боку закладів. Про порушення в освітньому середовищі можна повідомляти через механізм викривачів корупції - Національне агентство з питань запобігання корупції зобов'язане реагувати на кожне таке звернення. Прозорість освітнього процесу залежить від готовності самих студентів та їхніх родин захищати свої права.