Відчуття безнадійності: як переживають війну мешканці російського прикордоння

Біженців з містечок Шебекіно, Валуйки та інших в Белгородській області рф, які переїхали у обласний центр, рятуючись від обстрілов, просять не повертатися до дому. Але їм нема де жити, не висточає грошей та продуктів. У їх покинутих домівках хазяйнують мародери. Російські військові радять їм скоріше виїзжати за межі регіона, але їхати немає куди. Місцеві все частіше критикують кремлівську владу та особисто путіна за жахливе становище, в якому опинилися. "Інформатор-Україна" склав про це уяву, поспілкувавшись з мешканцями прикордонних областей росії у соцмережах. 

Білгородський губернатор Вячеслав Гладков уранці 22 червня прозвітував про кількість ударів по регіону за минулу добу. За його словами, в Білгородському районі пролунало 23 вибухи, в Волоконівському районі — 10 прильотів, в Грайворонському міському окрузі зафіксовано 24 прильоти з артилерії та мінометів, а в Шебекінському – 12 вибухів. Місцеві мешканці скаржаться, що Москва воліє не помічати їхніх проблем, а регіональна влада просто не справляється зі своїми обов’язками.

Біженців залишили на призволяще, у Шебекіно панують мародери

Декілька тижнів тому мешканців невеличкого містечка Шебекіно довелося евакуювати у обласний центр Білгород через тривалі обстріли та пожежі

«Поселили у пункті тимчасового проживання. Один великий спортзал і люди, як у мурашнику. Ні душу, ні кухні, ні нормальних умов. Добре, що волонтери білгородські носили гарячу їжу. Ну, скільки можна витримати у таких умовах? За два тижні мусили з чоловіком повертатися», - каже мешканка Шебекіно Марина. 

Губернатор Гладков попередив про небезпеку і про те, що повертатися не варто. Закликав повернутися лише чоловіків задля того, аби оцінити завдані збитки. Проте багато хто повернувся до міста просто через те, що не має де жити.

А от з оцінками збитків зараз проблема. Шебекінці скаржаться, що не можуть додзвонитися до людей, які фіксують пошкодження та проводять оцінку втраченого майна.

За словами місцевих – у місті зараз багато військових, працюють сапери та рятувальники. На в’їзді до міста військові поставили блок-пости та теж попереджають, що повертатися не варто.

Трапляються і факти мародерства – деякі квартири та магазини вже пограбовано, а їх власникам досить складно довести факт втрати майна через крадіжки. У місті періодично зникає зв'язок, електрика чи вода, постійно лунають сирени, майже всі соціальні заклади закриті, роботи немає. Міський транспорт не курсує.

«Приїздили до нас у Білгород журналісти з Москви. Хотіли поскаржитися їм на умови проживання, але наші слова просто вирізали з ефіру. Нам кореспонденти сказали, що будуть знімати тільки позитивні новини – приміром, як відновлюють наше місто. А що ж там відновлюють? Лише лікарню місцеву підлатали. Губернатор сказав, що навіть списки що й де пошкоджено у відкритий доступ виставляти не буде», - каже Марина.

В соцмережах росіяни з місцевих сіл скаржаться на те, що вже тижнями не мають електрики. А на вулиці спека.  Багато хто зізнається, що повивозили родини вглиб росії, а самі змушені залишатися, аби охороняти житло від мародерів.

Місцева влада виплачує потерпілим по 50 тисяч рублів (близько 22 тисяч гривень), проте виплати отримали далеко не всі. Також дають по продуктовому набору. 

Звинувачують Україну, не бачать корінь лиха

Чи не найбільше місцевих хвилюють діти. Тих, кого не змогли вивезти до родичів у інші регіони, місцева влада запропонувала відправити до дитячих оздоровчих таборів на все літо. Пропонували навіть у Крим, проте місцеві не погодилися відправляти на окупований півострів дітей у переддень українського контрнаступу. Чимало дітей зараз відпочивають в Татарстані та на Алтаї.

Регіональна влада каже, що восени організують для дітей з прикордоння автобуси у білгородські школи, де вони зможуть навчатися в другу зміну. Проте багатьох це не влаштовує – дорога довга та небезпечна під обстрілами, до того ж не зрозуміло, що буде з педагогами та як місцева влада організує дитячі садочки.

«Відчуття безнадійності» - кажуть шебекінці про своє становище. І пояснюють, що навіть у соцмережах не можуть висловити свій гнів, оскільки адміністратори груп відразу видаляють коментарі, які зв’язані з критикою путіна чи так званої «СВО».

«Це все х…хли і їх ДРГ винні», - пишуть деякі шебекінці в соцмережах, звинувачуючи ЗСУ.

Жителям Валуйок страшно

19 червня місто Валуйки Білгородсткої області потрапило під сильний обстріл. Постраждали вісім людей, одна з них - дитина. Наразі відомо про пошкодження у 61 квартирі, 18 приватних будинках та 33 автомобілях.

«Страшно було так, що жах. Свистить, летить, розривається над головою. Я спочатку закляла в квартирі, а потім кинулась тікати в підвал. Ноги трусяться, руки трусяться, кишечник як закам’янів. Ще й цукор підскочив. Господи, за що це нам все?» - так описує свої відчуття одна з місцевих мешканок.

Валуйчани кажуть, що не підтримують війну в Україні. Одна з місцевих мешканок, яка працює у лікарні, розповіла, що взимку та навесні з них головний лікар вимагав кошти – буцім-то для відбудови «нових територій» в Україні. Медпрацівники відмовились, мотивуючи це тим, що не просили приєднувати «нові території», тому й не бажають платити за їх відновлення.

«У самих шибки повилітали, зате маємо відстроювати якийсь Маріуполь чи Донецьк. Скільки вже можна воювати? Дайте спокійно і мирно жити людям», - обурюються місцеві.

Міська влада пообіцяла допомогти з ремонтами, проте згодом. Валуйчани кажуть, що їм пощастило, що зараз надворі літо – восени та взимку без вікон буде важче.

«У місті багато військових. Вони кажуть, що все закінчиться ще нескоро. Радять брати 50 тисяч «губернаторських» і їхати звідси подалі. Але нам нема куди. Дуже страшно – Ігор Стрілков написав, що хо…ли будуть робити санітарну зону з трьох прикордонних областей. Нам військові ккажуть, що й таке може бути – все буде залежати від контрнаступу», - пояснює в соцмережах одна з місцевих мешканок.

Валуйчани вже давно на власній шкірі зрозуміли, що так звана «СВО» йде явно не за планом, проте в Москві чхати хотіли на проблеми пересічних росіян.

Місцеві констатують, що якщо раніше на автомобілях малювали літеру «Z» чи відкрито підтримували так зване «СВО», то зараз у місті такого майже немає. За «зеточку» можна отримати добрячого стусана чи подряпину на автівці.

"Президенту плювати, бо вікна в кремлі цілі"

«Люди стомились. Постійні обстріли, не зрозуміло коли і чим воно все закінчиться. Хочеться просто жити, працювати, відпочивати. Хочеться безпеки чи комфорту. Влада нічого робити не хоче, президенту просто плювати на нас – у нього ж над головою не літає, і вікна в кремлі цілі», - обурюються люди.

Чимало є й таких, хто зізнається – в 2014 році раділи окупації Криму, підтримували путіна, вдобряли війну, яку розв’язала проти України росія, проте зараз погляди кардинально змінились.

«Нащо ми взагалі в це ввязялись?» - все частіше лунає питання у містечку, проте у Кремлі його не чують.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.