Від повернення територій до припинення вогню: як за пів року змінилися очікування українців
Опитування показало, що третина українців обирає заморожування фронту під гарантії Заходу
Найприйнятнішим сценарієм завершення війни 33% українців наприкінці серпня назвали "заморожування" бойових дій за лінією фронту під західні гарантії безпеки. Українці не втратили віри в перемогу, хоча не чекають швидкого кінця війни, і водночас поступово переглядають власні уявлення про те, на яких умовах цю війну варто завершити. "Заморожування" не підтримує більшість українців, але це найпопулярніший окремий сценарій.
Такі дані отримали соціологи в результаті дослідження, проведеного на замовлення "Слово і діло" з 25 по 31 серпня 2026 року. Опитано 1200 респондентів віком від 18 років по всій території України, крім тимчасово окупованих територій, статистична похибка не перевищує 2,89%.
Ще 24% опитаних наполягають на повному звільненні окупованих територій до кордонів 1991 року, а 22% виступають за повернення до лінії 23 лютого 2022 року з подальшим дипломатичним врегулюванням. Готовність підтримати припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинення загибелі людей висловили 15% респондентів.
Тобто, сумарно 46% виступають за варіанти, які передбачають територіальні поступки або припинення війни без повного повернення до кордонів 1991 року, якщо об'єднувати "заморожування", повернення до лінії 2022 року та припинення вогню на будь-яких умовах.
Частка прихильників припинення конфлікту за фактичною лінією фронту відчутно зросла порівняно з липнем - із 26,5% до 33%, досягнувши максимального значення за весь період спостережень. Цей сценарій уперше впевнено посів перше місце серед усіх запропонованих альтернатив.
Натомість підтримка принципової деокупації до кордонів 1991 року після послідовного зростання протягом травня-липня, з 24% до 26,5%, у серпні повернулася до свого весняного базису в 24%. А частка тих, хто вважає оптимальним поверненням до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року, знизилася до мінімального показника за шість хвиль - 22% проти 25% у липні та 25,5% у травні.
Кількість невизначених із відповіддю респондентів продовжує скорочуватися: частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, досягла найнижчої позначки за пів року - 6% проти 9% у квітні та 7% у липні. При цьому група "гуманітарного пріоритету", готова підтримати будь-яке припинення вогню заради зупинення загибелі людей, лишається стабільною - 15% у серпні проти 14% у травні-червні та 15% у липні.
Погляди українців розділилися за статтю, віком і регіоном
Соціологи зафіксували виразну різницю у ставленні чоловіків і жінок до можливих умов миру. Чоловіки суттєво частіше за жінок віддають перевагу сценарію "заморожування" конфлікту за лінією фронту під західні гарантії безпеки - 38% проти 28% серед жінок та 33% загалом. Натомість жінки дещо частіше обирають дипломатично-територіальний компроміс із поверненням до кордонів 23 лютого 2022 року - 25% проти 19% серед чоловіків.
Молодь виявилася носієм найбільш полярних позицій. Молодь віком 18-29 років демонструє найвищий рівень підтримки вимоги повного звільнення всіх територій до кордонів 1991 року перед переговорами і одночасно найвищий показник готовності до припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинення загибелі людей. Водночас саме серед молоді компромісні сценарії, як "заморожування" чи повернення до кордонів 2022 року, мають найменшу підтримку. У старшій віковій групі картина протилежна - у групі 55 років і старше підтримка "заморожування" сягає пікового значення - 38% проти 33% загалом.
Регіональні відмінності також суттєві. Сценарій "заморожування" за лінією фронту під гарантії Заходу отримує найбільшу підтримку в столиці - 41% проти 33% загалом, тоді як на Сході цей показник є найнижчим у країні - 24%. Натомість Північний регіон виділяється найвищою часткою прибічників безкомпромісного звільнення земель до кордонів 1991 року, а Східний регіон демонструє абсолютний максимум за запитом на припинення вогню на будь-яких умовах.
Раніше Інформатор повідомляв, що понад половину українців не готові служити в армії при затяжній війні. За результатами опитування, частка цивільних, готових долучитися до війська, послідовно скорочується залежно від тривалості конфлікту, а найбільша частка неготових зафіксована серед мешканців Києва. Також ми писали, що попри війну 71% українців вважають себе щасливими. За даними опитування КМІС, на самопочуття українців найбільше впливають вік, здоров'я, добробут і розуміння сенсу життя.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
