Понад половину українців не готові служити в армії при затяжній війні - опитування
Більше ніж половина українців не готові долучатися до Сил оборони у разі тривалої війни, свідчить опитування
Понад половину українців заявили, що не готові стати до лав Сил оборони, якщо війна триватиме роками, свідчать результати опитування, проведеного 27 липня-3 серпня. Опитування охопило 1200 респондентів у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій. Найбільша частка неготових служити зафіксована серед мешканців Києва, а найвищу готовність продемонстрував Схід країни.
Дослідження провів аналітичний портал "Слово і діло" методом онлайн-анкетування за технологією CAWI. Це вже п'ята хвиля подібного опитування, і цього разу дослідники вирішили змінити підхід до вимірювання мобілізаційних настроїв.
У липневій хвилі дослідження було змінено підхід до вимірювання мобілізаційних настроїв: єдине питання щодо готовності долучитися до війська було розділено на два окремих питання. Це дозволило окремо оцінити особисту готовність респондентів та їхнє бачення настроїв усередині власної родини.
Частка цивільних респондентів, готових долучитися до війська, послідовно скорочується: від 16% у сценарії 3-річної війни до 14% у 5-річній перспективі та 13,5% у разі 10-річної війни. Натомість показник неготовності залишається стабільно високим - 53% на 3 роки та 55% на 5 і 10 років. Частка чинних військових, які готові продовжувати службу, лишається на рівні 2% незалежно від часового горизонту, тоді як понад чверть опитаних не можуть визначитися з відповіддю.
Головним рушієм мобілізаційного потенціалу залишається молодь, а чоловіки виявляють суттєво більшу рішучість порівняно з жінками, хоча із розширенням перспективи до 5-10 років готовність цих груп помітно просідає. У регіональному розрізі найбільший рівень неготовності фіксується в Києві, тоді як Схід виявляє найвищу готовність до служби, а Північ та Захід вирізняються найбільшою часткою невизначених.
Мотивація військових слабшає із затягуванням війни
Серед тих, хто вже перебуває у стрію, соціологи також помітили тривожну тенденцію. Серед чинних військовослужбовців із затягуванням війни мотивація залишатися у війську виражено знижується, більш помітно - у столиці та серед бійців 30-44 років. Лише Схід залишається єдиним регіоном, де військові стабільно зберігають перевагу бажання продовжувати службу навіть у 10-річній перспективі.
Дослідники наголошують, що подібна динаміка вимагає окремої уваги від органів влади, які відповідають за кадрову політику в армії та підтримку бойового духу військових на фронті. Опитування також торкнулося ставлення українців до діяльності територіальних центрів комплектування, хоча детальні цифри щодо ТЦК видання опублікувало в межах тієї самої хвилі дослідження.
Довіра до влади лишається тлом мобілізаційних настроїв
Раніше Інформатор повідомляв, що за даними опитування КМІС найвищий рівень довіри серед українців мають Валерій Залужний і Михайло Федоров, тоді як президент Володимир Зеленський не увійшов до трійки лідерів рейтингу. Ці показники довіри до окремих постатей формують загальний суспільний клімат, на тлі якого українці оцінюють і власну готовність до мобілізації.
Також ми писали, що Михайло Федоров, який раніше очолював Міністерство оборони, все ще сподівається повернути собі цю посаду. Ця заява прозвучала на фоні кадрових перестановок у військово-політичному керівництві, які супроводжувалися протестами на підтримку Федорова.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
