Українці хочуть демократії, але не відчувають себе почутими владою — результати опитування
Соцопитування Active Group: розрив між державою і суспільством фіксують 84,2% громадян країни
Абсолютна більшість українців обстоює демократичний устрій країни, водночас майже стільки ж не бачить у ньому місця для власного голосу. За результатами опитування, проведеного 22 серпня, 85,6% респондентів переконані, що Україна має залишатися демократією навіть під час війни. 82,9% опитаних не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави, а 84,2% погоджуються, що держава і суспільство живуть окремими життями. Одночасно 85,3% бачать в Україні системну кризу державного управління. Попри це, запит на реформи не відкладають до завершення війни.
Такі дані отримали соціологи компанії Active Group спільно з виданням "Політарена" за допомогою онлайн-панелі "SunFlower Sociology". 85,6% опитаних переконані, що Україна має залишатися демократією навіть під час війни, натомість 82,9% не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави, а 84,2% погоджуються, що держава і суспільство живуть окремими життями. Ідею збереження демократії під час війни підтримують 57,3% опитаних категорично і ще 28,2% – із застереженням "швидше так". Протилежної позиції дотримуються 4,2%: 3,7% відповіли "швидше ні" і 0,4% – "однозначно ні". Ще 10,3% не змогли визначитися.
85,3% бачать в Україні системну кризу державного управління – 52,5% однозначно і 32,8% "швидше так". Кризи не помічають 4,6% опитаних, 10,1% вагаються з відповіддю. 68,9% вважають, що систему держуправління можна реформувати вже під час війни (36,1% – однозначно, 32,8% – "швидше так"). Проти виступають 18,2%, з них 11,8% пропонують дочекатися миру, а 6,3% заперечують саму можливість реформи.
Розрив між державою і громадянами фіксують 84,2% опитаних: 48,4% погоджуються з цим твердженням беззастережно, ще 35,9% – "швидше так". Найгостріше це проявляється у питанні про вплив на рішення влади. Не відчувають його зовсім 54,0% опитаних, ще 28,9% – "швидше не відчувають". Про повний вплив свого голосу говорять 2,8%, про частковий – 10,1%. Разом позитивних відповідей набирається 12,9% проти 82,9% негативних.
Українці визначили головні ознаки кризи управління
Головною ознакою управлінської кризи респонденти найчастіше називають корупцію – 35,4%. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), непрацююче законодавство (23,0%), консолідація влади в руках Президента (14,4%), брак відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) і непрозорі кадрові призначення (9,8%). Ще залежність від зовнішньої допомоги і донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію – 9,0%, конфлікти при ухваленні рішень – 8,5%, повільність рішень – 3,9%, недостатній цифровий розвиток державних сервісів – 1,3%.
Довіру між державою і громадянами руйнують інші чинники. Перше місце посідають корупційні скандали – 82,9%. Другий за вагою чинник – робота ТЦК і мобілізація (71,1%), далі кадрова чехарда у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), незрозумілість планів влади щодо закінчення війни (48,4%) і брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра за час війни навпаки зросла, сказали 2,4% опитаних.
Публічність корупційних скандалів більшість українців підтримує майже одностайно. 74,0% вважають, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито, ще 17,5% схиляються до цієї думки. Проти публічності таких справ висловилися 3,5%, не визначилися 5,0%. Водночас найпоширенішою відповіддю на питання про те, хто найефективніше контролює владу в Україні, став варіант "ніхто не контролює" – 34,4%. Він випереджає західних партнерів (30,4%), журналістів і розслідувачів (28,9%), антикорупційні органи (21,7%), соціальні мережі та блогерів (19,3%). Судам цю роль відводять лише 2,8% опитаних, а за колишніми посадовцями право критикувати владу визнають 65,7% опитаних.
Ставлення до виборів під час війни змінюється
Позиція українців щодо виборів у воєнний час помітно зрушила за три роки. Доцільними такі вибори вважають 43,3% опитаних, недоцільними – 50,6%. У серпні 2023 року за вибори було 15,7%, а категоричне "однозначно ні" обирали 45,5% проти нинішніх 24,7%. При цьому про те, що передвиборча кампанія в Україні вже почалася, говорять 43,5% опитаних, протилежної думки дотримуються 41,2%, не визначилися 15,3%.
Технічну сторону питання українці оцінюють обережніше. Технічну можливість провести протягом найближчого року вибори хоча б одного з виборних органів припускають 41,8% опитаних, тоді як 47,5% вважають це неможливим. Серед органів для переобрання лідирує Верховна Рада – 71,1%. Переобрання президента підтримують 55,5%, і це максимальний показник за всі 16 хвиль дослідження: у серпні 2023 року такої думки дотримувалися 11,4%. Найбільше від виборів під час війни, за оцінками респондентів, програє чинна влада – 56,9%.
Хто лідирує в рейтингах довіри та президентських симпатій
У переліку публічних постатей, яким довіряють українці, лідирують Михайло Федоров і Валерій Залужний. Перші позиції ділять Михайло Федоров (33,9%) і Валерій Залужний (33,0%). Далі – Кирило Буданов (25,3%), Володимир Зеленський (23,8%), Андрій Білецький (14,7%), Петро Порошенко (14,4%). У президентському рейтингу картина інша: серед усіх опитаних лідирує Володимир Зеленський – 16,7%. За ним ідуть Валерій Залужний (11,6%), Михайло Федоров (8,6%), Петро Порошенко (8,3%), Кирило Буданов (6,5%).
Попри лідерство в першому турі, чинний президент має один із найвищих антирейтингів. За нього не проголосували б за жодних обставин 47,1% опитаних – за півроку показник зріс із 32,9%. Моделювання другого туру показує, що це позначається на результатах: Зеленський виграє лише в Порошенка (59,0% проти 41,0%), але програє Федорову (36,8% проти 63,2%) і Залужному (40,1% проти 59,9%). У підсумковій матриці Залужний виграє всі три дуелі, а Порошенко - жодної.
Проведення опитування
Дослідження здійснено компанією "Active Group" спільно з виданням "Політарена" за допомогою онлайн-панелі "SunFlower Sociology". Метод - самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років. Вибірка - 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України, крім тимчасово окупованих територій. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних - 22 серпня 2026 року.
Раніше Інформатор повідомляв, що українці не втратили віри в перемогу, хоча й не чекають швидкого завершення війни - лише 22% опитаних КМІС очікують на закінчення бойових дій до кінця 2026 року, тоді як 82% переконані у перемозі України. Також ми писали, що понад половину українців не готові служити в армії у разі затяжної війни, за даними опитування "Слово і діло" - показник неготовності лишається стабільно високим незалежно від часового горизонту конфлікту.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
