Від балістики до КАБів – Флеш окреслив дев'ять технологічних слабких місць України у війні з РФ
Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов публічно перерахував ключові технологічні слабкості ЗСУ
Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш, перерахував дев'ять технологічних проблем, які стримують Збройні сили на фронті. Попри чимало позитивних новин із фронту, технологічні виклики є величезними і потребують системних відповідей. Деякі з них вже зараз критично впливають на хід бойових дій.
Про це Сергій Бескрестнов написав на своїй сторінці у Facebook. Наразі він є одним із найвпливовіших українських фахівців у сфері військових радіотехнологій та радіоелектронної боротьби. З 25 січня 2026 року він обіймає посаду позаштатного радника міністра оборони України Михайла Федорова.
Першою і найгострішою проблемою Флеш назвав КАБи. Україна не має серійного та масового засобу протидії російським керованим авіаційним бомбам. "Саме КАБи створюють нам багато проблем на фронтах", - написав він. Другий виклик - MESH-модеми: росіяни активізують їх використання для розвідки та онлайн-ударів "Шахедами" і "Герберами", тоді як Україна повільно просувається у розробці засобів радіоелектронної боротьби проти цієї технології.
Третя проблема - дрони над прифронтовими містами. Страждають не тільки села, а й Херсон, Харків, Запоріжжя, Суми. Потрібні системи оповіщення та системні заходи щодо боротьби з дронами. Четверта - нестача тактичних РЛС: Бескрестнов наголосив, що Україні потрібно більше тактичних радіолокаційних станцій, завдяки яким поле стало б щільнішим, а без цього перехоплювачі не працюють.
П'ятий виклик - власна балістика. Флеш додав, що Україні необхідно створити власну балістичну ракету. За його словами, це радикально змінило б хід війни. Шостий пункт - відсутність масових і серійних рішень у сфері РЕБ на відеоканали дронів. Ворог випереджає Україну тут як у розробках, так і в досвіді застосування. Саме така РЕБ допомогла б захищати прифронтові зони від дронів.
Сьома проблема стосується безпосередньо ударної авіації. Немає перевірених рішень для захисту середніх ударних літаків і бомбардувальників від зенітних дронів РФ. Якщо Україна не створить їх, це може стати дуже серйозною проблемою. Восьмий виклик - відсутність системного підходу до пошуку та знищення тактичних РЛС противника. В Україні відсутній системний технологічний підхід до знищення російських радіолокаційних станцій, які він назвав "очима" ворога в небі. Дев'ятий пункт - українській оборонній промисловості потрібні нові розробки у сфері альтернативної навігації для здійснення глибоких ударів.
Що стоїть за цими викликами
Росіяни скидають по 100-130 КАБів на добу - це три-чотири тисячі на місяць - просто завалюючи фронт сотнями тонн вибухівки. У такій ситуації відсутність серійного засобу протидії означає постійну перевагу противника на оперативному рівні. Для повноцінної роботи перехоплювачів потрібно розширити щільність радіолокаційного поля через нарощування кількості тактичних РЛС, одночасно розробляючи підхід до виявлення та знищення ворожих станцій.
Проблема з дронами над містами теж не нова. На оперативній глибині є велика потреба у засобах РЕБ, щоб надійніше захистити важливі дороги та прифронтові міста. Але закрити РЕБом весь фронт неможливо, тому підрозділи розбудовують власні додаткові ешелони захисту. Ворог при цьому постійно збільшує радіус ударів FPV на радіокеруванні, знаючи, що українські позиції прикриті двома смугами РЕБ - фронтовою та смугою прикриття артилерії на відстанях 15-20 км.
Щодо балістики, на тлі зростаючої ефективності українських далекобійних засобів питання розвитку власного ракетного потенціалу залишається пріоритетним. Оскільки російська балістика становить постійну загрозу для тилу та фронту, Україна активно вивчає міжнародний досвід створення аналогічного озброєння. Без власних ракет стратегічний паритет у цьому сегменті залишатиметься недосяжним.
Що відомо про керовані авіабомби та дрони над прифронтовими містами
Щомісяця по Добропіллю на Донеччині ворог скидає від 500 до 700 керованих авіабомб. Для Росії КАБи стали головним замінником далекобійної артилерії - точнішим і смертоноснішим. Тим часом Україна критично відстає у цьому напрямку: власних авіабомб бракує, а умови для роботи авіації стають дедалі складнішими. Детальніше про те, як Добропілля потерпає від авіабомб, писав Інформатор.
За словами експертів, нові КАБи можуть досягати 120-180 км і становлять додаткову загрозу для тилових регіонів. В середині травня стало відомо, що Україна створила свою першу керовану плануючу авіабомбу. Нова зброя набагато дешевша за американські аналоги і отримала назву "Вирівнювач". Але до масового виробництва, про яке йдеться у матеріалі про модернізовані КАБи РФ, ще далеко.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
