Майно українських профспілок може стати державною власністю, а на відчуження майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР може бути накладений мораторій. Відповідні законопроєкти комітет ВР з питань економічного розвитку рекомендував парламенту прийняти за основу. Це викликало обурення у профспілках. Там вважають, що мета законопроєктів - послабити організацію, що відстоює права трударів. Та побоюються, що працюючі оздоровниці будуть просто знищені.

Інформатор вирішив розібратися, про що законопроєкти та що зміниться у випадку їх прийняття.

Про що законопроєкти

Законопроєкти №6420 “Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР” та №6421 “Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР” були подані до Верховної Ради Урядом ще у грудні 2021 року та з тих пір чекали на розгляд Комітету з економічного розвитку. 14 липня 2022 року комітет їх затвердив. Щоб ці законопроєкти стали законами, їх мають ухвалити депутати в сесійній залі. 

Якщо ці закони будуть прийняті, у власність держави пеерйдуть приблизно 50 санаторіїв, біля 30 туристичних об’єктів (готелі, бази відпочинку), біля 20 інших об’єктів (будинки профспілок, навчальні центри). Крім того, 27 профспілкових оздоровниць в окупованому Криму. Розпорядником цієї нерухомості стане Фонд держмайна України.

Голова парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха на своїй сторінці у Facebook написав, що питання майна профспілок мало бути вирішене ледь не з перших днів незалежності, але відкладалося до безкінечності. На його думку, профспілкові організації і їх майно продовжували знаходитись в сірій зоні закону.

"Розпад «совка» залишив нашому багатостраждальному і абсолютно не готовому до дикого капіталізму народові важкий спадок - сотні тисяч об’єктів профспілкового майна, розкиданих по всій країні. Це була переважно нерухомість. Все - від тирів і автобаз Товариства сприяння обороні, до різних санаторіїв, профілакторіїв, палаців культури тощо. У 1991 році - Верховна Рада прийняла закон «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», яким передала все це майно всесоюзних профспілок в Україні - у власність держави Україна. У 1994 - Парламент ще раз закріпив цей статус своєю Постановою, вказавши, що майно загальносоюзних спілок - загальнодержавна власність. Але і цього виявилось замало, і історія не закінчилась. Навпаки, все лише починалось.

Наступні 28 років майно профспілок перебувало у сірій зоні закону - воно начебто і належало державі, але держава здебільшого не мала до нього жодного доступу. Десь - за мовчазною згодою чиновників, десь - попри їх незгоду, але не без допомоги судів чи правоохоронних органів того часу. Тому, майном здебільшого розпоряджалися приватні особи, самопроголошені лідери профспілок, які відчужували його, продавали, здавали в оренду чи просто знищували так, наче воно було їхнім власним. Будинки культури  ставали торгівельними центрами. Санаторії і бази відпочинку - престижними приватними містечками, пляжними клубами чи спа-центрами. І все було б нічого, якби в процесі цього транзиту з «державної власності» до успішних бізнесів дуже обмеженого кола людей - держава отримувала б хоч якийсь прибуток. Але ж ні. Все це майно де-юре різними способами приватизовувалось (невід’ємні поліпшення, легалізація через суд і інші схеми), але де-факто держава втрачала і майно і можливість отримати бодай якісь гроші від його потенційного продажу. Тому, не дивно, що в результаті Фонд державного майна України пачками подавав позови до профспілок. Їх буквально були сотні протягом цього часу. Та особливого результату це не приносило", - написав Дмитро Наталуха.

Заступник голови ФПУ Володимир Саєнко каже, що це майно за усіма реєстрами вже 30 років має статус приватної власності Федерації профспілок України, яка налічує більше 4 млн членів, об’єднує 43 галузеві профспілки та 23 територіальні профспілкові об’єднання.

"У нас є всі документи, рішення судів, навіть рішення Європейського суду, що доводить, що це майно профспілок. Ми підтримуємо у наших санаторіях порівняно низькі ціни, щоб вони залишались доступними для широких верств трударів. Члени профспілки мали додаткові знижки на відпочинок у них. До 24 лютого всі наші санаторії (“Куяльник”, “Моршин” та ін.) були заповнені на 100%. Санаторій “Миргород-Курорт” - курорт європейського рівня. У 2019 році він приймав на лікування людей з 32 країн світу", - каже Володимир Саєнко

Володимир Саєнко вважає закиди про нераціональне використання профспілкового майна, його знищення чи продаж безпідставними.

"На момент розвалу СРСР у кожного міністерства були десятки майнових санаторних комплексів та баз відпочинку. До 2014 року 90% їх було продано. Тільки у нас вони залишились у власності. Так, на деякі об’єкти ми залучаємо інвесторів, тому що не можемо привести їх до ладу своїми силами", - каже він.

На думку Володимира Саєнка закони про націоналізацію майна профспілок витягли з далекої шухляди, де вони лежали з минулого року, та дали їм хід, у відповідь на принципову позицію профспілок, що активно протидіяли прийняттю останніх законів про працю, які звужують права працівників, залучаючи до цього у тому числі й міжнародні організації. За його словами, ще з часів Януковича майновий комплекс профспілок був важелем влади, який використовували для того, щоб зупинити профспілки від захисту прав трударів під час конфліктів працівників та великих роботодавців. Адже фінансування роботи профспілок велося у томи числі і завдяки прибуткам, отриманим з цих майнових комплексів.

Що буде робити держава з профспілковим майном

Дмитро Наталуха зазначив, що майно профспілок сьогодні може і має бути направлене на виконання соціальної місії держави. “Санаторії, клініки, бази відпочинку та рекреаційні центри можуть стати центрами реабілітації військових та постраждалих від війни. Але для цього, знов-таки - їх теж треба вивести з сірої зони!”, - написав народний депутат.

За словами Володимира Саєнка, це майно вже виконує цю функцію.

"З 24 лютого через санаторії профспілок пройшли тисячі тимчасово переміщених людей. Спочатку профспілки їх приймали та годували тричі на день за свій рахунок. Пізніше почали залучати кошти спонсорів. На сьогодні знаходиться близько 5 тис. людей постійно в наших санаторіях, з них 1200 безкоштовно, за рахунок профспілок. Зараз ми беремо участь у робочій групі Уряду, що вивчає питання повернення українців, що були примусово вивезені до росії без документів. Ми готові приймати їх у наших санаторіях", - заявив він. 

Чи буде приватизоване майно профспілок?

Дмитро Наталуха зазначає, що поточний стан справ не дозволяє державі заробити необхідні для бюджету кошти від приватизації цих об’єктів, якщо є бажаючі офіційно зайнятися їх розвитком. А от після прийняття двох законопроєктів, про які йдеться, ситуація кардинально зміниться.

За словами Дмитра Наталухи, в листопаді 2020 року Печерський суд арештував більше половини майна Федерації профспілок України.

"Фонд Держмайна наразі виступає позивачем у понад 200-тах провадженнях щодо майна профспілок! Справи доходили навіть до Європейського суду з прав людини, який чітко вказав, що в Україні відсутнє чітке регулювання статусу майна колишніх радянських об’єднань. І ці закони мають його нарешті надати", - написав народний депутат.

Володимир Саєнко називає ці процеси пограбуванням та звертає увагу на те, що Фонд держмайна фактично знищує об’єкти, якими має опікуватись. 

"Цей грабунок розпочався в 2011 році за часів Януковича. З того часу понад 70 об’єктів було забрано через суди Фондом держмайна. З цих 70 об’єктів проданий один - готель “Рассвет” у Дніпрі. Наша база відпочинку “Форель” у Закарпатті, яку вилучив Фонд держмайна, просто знищена! Там навіть цеглу розібрали місцеві фермери. Залишилась просто територія! Те ж саме було у приазовському санаторії “Зелений луг”. Він просто розграбований! Потрібно зробити урядову комісію за участю прокуратури та поїхати по цих об’єктах, що у нас забрали. Чого цим добилися? Лишили роботи близько 7 тис. людей. Всі ці об’єкти сплачували в рік більше 100 млн грн податків. Тепер 69 цих об’єктів знаходяться у знищеному стані!"

Що буде з приватними інвесторами, які вкладали кошти у профспілкове майно?

Дмитро Наталуха відзначив, що якщо ці закони будуть прийняті, майно профспілок передається державі. Втім, ті особи, які всі ці роки ним користувалися та вкладали у нього гроші — зможуть стати співвласниками.

"Звісно, що з усього негативу були і винятки - люди, наприклад, за власний кошт відновлювали якісь об’єкти культурної спадщини, якими чомусь теж розпоряджались профспілки. Тому, якщо, скажімо, така третя особа вклала гроші у розбудову старої профспілкової садиби 18 століття і зробила з неї сучасний туристичний магніт, то вона має всі шанси стати співвласником. В інакшому випадку її витрати можуть бути ю компенсовані. Я часто чую, що після війни все має змінитись, що ми не можемо повернутись до старих порядків, методів і підходів, які робили нашу державу слабкішою, а не підсилювали. Проблема майна профспілок - це проблема «старої України». У новому переможному майбутньому для неї не може бути місця. У «новій Украіні» це майно не може залишатися тягарем, або liability. Воно має відображати #українськийінтерес - стати повноцінним активом, який принесе кошти державі, або повноцінні послуги громадянам", - написав Дмитро Наталуха.

Ольга Палій