В українських судах ліквідували нарадчі кімнати - як це вплине на розгляд справ
Замість нарадчої кімнати вводять інститут прийняття рішення
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про скасування нарадчої кімнати в судах. Однак ці зміни торкнуться поки лише цивільного, господарського та адміністративного процесу. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
На засіданні парламент ухвалив у цілому законопроєкт №9445 про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. Законом внесені зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів України», до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинства, якими, зокрема, виключаються положення щодо «нарадчої кімнати» з одночасною заміною інституту «таємниця нарадчої кімнати» інститутом «таємниця ухвалення судового рішення».
При цьому до Кримінального процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення аналогічні зміни не внесені. Скасування у кримінальному процесі та у процесі щодо адмінправопорушень інституту нарадчих кімнат було запропоновано в іншому законопроєкті № 9446, але він не розглянутий. Отже, у КПК та КУпАП такий інститут збережеться і продовжить існувати, а в інших процесуальних кодексах – його може бути змінено.
Також у статтях 219 ГПК, 244 ЦПК, 227 КАСУ буде передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. При цьому у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більш десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Крім того, змінами передбачено, що обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду. Однак проєктом не визначено безпосереднє місце ухвалення судового рішення. За такого підходу вбачається, що судове рішення може ухвалюватися у будь-якому приміщенні суду.
Що таке нарадча кімната та чому її скасували
Термін "таємниця нарадчої кімнати" з’явився у 1961-му в СРСР, пише "Суспільне Новини". Тоді радянська влада вирішила, що судді мають обговорювати вироки в спеціалізованих приміщеннях. Навіть якщо суд проводив один суддя, а не колегія, роздумувати над фінальним рішенням слід було саме в нарадчій кімнаті. В такі кабінети не проводили зв’язок, а судді до оголошення рішення не мали б із неї виходити. Нарадча кімната задумувалася, начебто як гарант неупередженого рішення. Втім, особливо зараз, усе працює інакше. За дослідженням Ради суддів, лише 22% судів в Україні облаштовані нарадчою кімнатою: тобто 737 з 2 539. Більшість рішень приймаються суддями у звичайних кабінетах. Якщо говорити про нарадчу кімнату не як про приміщення, а як про процес ухвалення рішення, також виникають певні колізії. Наприклад, за нормами суддя не має виходити з цієї кімнати, доки не прийме рішення. Проте вони це роблять, приміром, у вбиральню чи поїсти. А коли ухвалення займає кілька днів, а інколи й місяців, судді їдуть додому після роботи, також у них є вихідні, відпустка та вимога брати участь в певних заходах. Ще одна норма, яку накладала нарадча кімната — суддям, що знаходяться в ній, доки вони не прийняли рішення по чинній справі заборонено розглядати інші. Тобто, якщо суддя або ж колегія суддів пішли в нарадчу на кілька місяців, весь цей час їхні інші справи або на паузі, або переходять до колег. Ті своєю чергою починають розгляд із самого початку. До слова, нарадчих кімнат не було і немає в країнах Заходу. Їх впровадили лише в Радянському союзі. Вони лишилися в деяких країнах, що були його республіками.
Законопроєкт, який скасовує нарадчі кімнати в судах, Верховна Рада ухвалила в першому читанні ще 30 жовтня. Його автори пояснювали, що інститут «нарадчої кімнати», який наразі є невіддільною частиною відкритого судового процесу, має вигляд надмірного формалізму. Він не відповідає ані меті запровадження терміну «таємниця нарадчої кімнати», яка насамперед має передбачати заборону втручання та впливу на прийняття судового рішення, ані суті судової діяльності, яка передбачає здійснення ефективного правосуддя в розумні строки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
