В Україні змінили правила видачі документів ромам - подробиці від Мін’юсту
Якщо під час реєстрації один із батьків не може пред’явити паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, то відділ ДРАЦС не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини
Від 4 до 8% ромів в Україні не мають свідоцтв про народження та паспортів, а значно більша кількість – інших документів. Через це вони не можуть отримати державні послуги, соціальні гарантії та пільги, які призначені громадянам України. Щоб забезпечити національній меншині ромів рівні з українцями права, Міністерство юстиції докладає зусиль, щоб зробити видачу свідоцтв про народження, паспортів та інших документів максимально доступною. Про це Мін’юст повідомив 26 серпня.
Скільки ромів потребують офіційних документів
Немає точних статистичних даних, скільки ромів мешкає в Україні. За даними перепису 2001 року, їхня кількість становила понад 47,5 тисяч осіб. Водночас за неофіційними оцінками міжнародних і громадських організацій до повномасштабного вторгнення в Україні проживало від 200 тисяч до 400 тисяч таких осіб. Близько 70 тисяч ромів стали біженцями і перебувають за кордоном та зазнають дискримінації.
За оцінками громадськості, від 4 до 8% ромів не мають свідоцтв про народження та паспортів, значно більша кількість – інших документів (про шлюб/розірвання шлюбу, право власності, реєстрацію місця проживання тощо). Це призводить до соціальної незахищеності ромів і поглиблює перешкоди в отриманні державних послуг, соціальних гарантій і пільг. Через відсутність документів та необізнаність стосовно гарантованих державою прав роми також мають обмежений доступ до безоплатної правничої допомоги.
Покращити становище ромів покликана Ромська стратегія на період до 2030 року, що була адаптована до воєнних викликів у липні 2023 року, а також План заходів з її реалізації. Також кроки на захист прав ромів закріплені у Плані заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) в Україні, ухваленій Кабміном у межах євроінтеграції. Ці документи спрямовані на імплементацію в Україні стандартів Ради Європи щодо недискримінації та захисту прав національних меншин.
Як Мін’юст посилює захист ромів
У регіонах створені спеціальні робочі групи за участю представників відділів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), місцевої влади, бюро з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, соціальних працівників, служб у справах дітей, а також ромських медіаторів. Їхнє завдання – сприяти державній реєстрації народження, шлюбу та інших актів цивільного стану у ромських громадах.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження фізичної особи проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Під час дії воєнного стану зареєструвати народження дитини можна, звернувшись до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.
Якщо під час реєстрації один із батьків не може пред’явити паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, то відділ ДРАЦС не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Відсутність такого свідоцтва також не є підставою для відмови в реєстрації.
Аби створити сприятливі умови для належної реалізації прав дитини в умовах воєнного стану, зокрема дітей ромської національності, Мін’юст розширив перелік осіб, які мають право на отримання свідоцтва про народження повторно та/або витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про відповідну державну реєстрацію. Так, право на отримання зазначених документів мають баба, дід, повнолітні брат та сестра, тітка, дядько, мачуха, вітчим дитини або їхній представник, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності чи одного з документів, що посвідчують повноваження відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини особисто або через свого представника.
Крім того, при державній реєстрації, зокрема народження фізичної особи та її походження, шлюбу та зміни імені, у разі якщо особа належить до однієї з національних меншин, при обранні нею прізвища, імені та по батькові або при визначені по батькові дитини, враховуються вимоги Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
