В росії Овсяннікову відправили під домашній арешт: як карали інших росіян, що наважились сказати правду про війну в Україні

За інформацією ЗМІ, вона не зможе виходити зі свого будинку протягом двох місяців. Причина - її акція з плакатом під час ефіру російського телеканалу. 

Як відомо, це не перший випадок, коли в країні-агресорці засуджують «хороших рускіх» за вираження своєї позиції. Подробиці - в матеріалі Інформатора. 

Дівчина, про яку йдеться у повідомленні - Марина Овсяннікова, редакторка відділу міст на Першому каналі, відомому як джерело пропаганди. Після своєї «акції» вона заявляла журналістам, що відповідальність за війну в Україні лежить на совісті путіна. А саму війну вона називала «братовбивчою». Далі вона вдалася до емоційної складової людського сприйняття, рощповівши про батька-українця та маму-росіянки, і про «братні народи». 

Можливо, це і мало справити враження на українців, аде не зі всіма спрацювало. Інформатор вже опитував експертів, які схиляються до думки про постанову від росЗМІ. 

«На Росії визнали, що це війна – ага, точно. Там вирішили змістити акценти та розіграти карту оновлення. Ага, на першому каналі ходить жінка з плакатом і ніхто не запитав, що це. Вона одягла намисто у колір українського та рос прапорів – і ніхто не помітив цього. Серйозно?», - поділилась думкою викладачка Інституту журналістики КНУ Олена Романюк. 

«Гачки» російської пропаганди

Історія від Овсяннікової про “братовбивчу війну” - це ще один наратив російської пропаганди. Певно, вона б здивувалась, якби дізналася, що стала не борчинею, а ініціаторкою цього. Раніше Центр протидії дезінформації при РНБО України збирав дайджест спроб рф ввести в оману українців:

• "Обстріли проводимо не ми":  окупанти роз'їжджають по житлових районах і оголошують, що Україна збирається нібито обстріляти мирних жителів. Після цього спокійно їдуть і починають самі вести ці обстріли. 
• "Україна знімає постановочні відео": Міноборони рашистів очікувано заявило, що керівництво України наказало «нацбатам» знімати деякі постановочні відео, щоб звинуватити військових рф у вбивстві мирних громадян та мародерстві. Іронія максимальна, враховуючи, що тільки лінивий (ну чи росіяни) ще не бачили документ, у якому доводиться, що саме вони знімають постановочні відео, намагаючись звинуватити українських військових у знущанні з полонених.
• "Ні русофобії": заклики в ефірах зменшити градус напруги вмотивований економічними цілями - зняттям санкцій проти росії. 

Масові судові вироки

Не вразила “покаяння” Овсяннікової і російське правосуддя. Домашній арешт - це типовий наслідок для тих, хто вирішує відкрити росіянам очі. Як зазначається в ВВС, в рф порушили близько 70 кримінальних справ за “фейки”. Найбільша концентрація - в Москві, там зафіксували 15 “правопорушень”. Серед фігурантів є і медійні люди. Наприклад, за“воєнні фейки” хочуть покарати письменника Дмитра Глуховського та адвоката Дмитро Талантов, який захищав Івана Сафронова у справі про державну зраду. Перший не перебуває в росії, тому його оголосили в розшук. Інший утримується в СІЗО. Привід для підозри в обох випадках - пости в соцмережах.Серед інших відомих (принаймні, російській публіці) людей - Олександр Нєвзоров, художниця Олександра Скочиленко, видавець і колишній топ-менеджер “Яндекс” Ілля Красильщик, журналістка Марія Пономаренко. 

Найсуворіші покарання, до якого присудили фігурантів у справі про воєнні фейки:

• 7 років позбавлення волі з утримання в  колонії - активіста та муніціпального депутата москви Олексія Горінова. Єдиний реальний термін ув’язнення. Поки що
• штраф 1 мільйон рублів - підприємцю з забайкальського селища Петру Мильникову за два повідомлення у Viber про перехід російського вторгнення
• 5 років умовно - колишнього співробітника МНС Андрія Самодурова 
• 8 місяців виправних робіт - мешканця Оренбурга Івана Москаленко за 3 відео про дії російських військ в Україні. 

Не менш цікава стаття - “дискредитація армії”. За неї мешканець Нальчика отримав умовний термін - він попросив свою 12-річну доньку зняти букву Z з автівки. 

А серед ваших знайомих ще є ті, хто вірить у свободу слова в росії? 

Софія Єлагіна