Статус у розшуку в Резерв+ використовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки для фіксації відомостей про військовозобов’язаних, які, на думку ТЦК, не виконали вимоги законодавства щодо військового обліку
В Україні в умовах дії воєнного стану та загальної мобілізації дотримання правил військового обліку є обов’язковим для всіх військовозобов’язаних. Одним із цифрових інструментів моніторингу власного статусу став застосунок «Резерв+». Проте поява в електронному кабінеті статусу «у розшуку» часто викликає запитання щодо подальших правових наслідків. Фахівці адвокатського об'єднання “Бачинський та партнери” надали роз'яснення щодо ризиків, які виникають у разі ігнорування цієї інформації.
Статус «У розшуку» в Резерв+ фіксується у випадках, коли військовозобов’язаний не виконує обов’язки, визначені законом. Він означає офіційне внесення особи до інформаційних баз територіального центру комплектування та соціальної підтримки для встановлення місця перебування. Такий статус передбачає можливість перевірки документів співробітниками Нацполіції та передачу інформації до ТЦК для подальших дій.
Після встановлення особи поліцейський може скласти відповідний протокол та забезпечити прибуття громадянина до центру комплектування у визначений спосіб. Розшук не прирівнюється до обмеження свободи, однак є підставою для посиленої перевірки даних.
1. Неявка без поважних причин. Усі випадки, коли людина не приходить за викликом ТЦК: повістка, ВЛК, уточнення даних, мобілізаційне розпорядження — за умови належного повідомлення.
2. Невідоме місце перебування. ТЦК та поліція не можуть встановити, де перебуває військовозобов’язаний:
3. Ухилення від військового обліку. Сюди належить будь-яке документально підтверджене ухилення:
Цей варіант використовують найчастіше, адже він не потребує особистої участі у ТЦК. У сервісі доступна функція подання звернення щодо перегляду адміністративної справи. Після формування заяви система відкриває матеріали, а уповноважена посадова особа ТЦК розглядає їх у встановлений строк.
Після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відкривається можливість сплати штрафу. За нормами ст. 307 КУпАП, оплату можна здійснити зі знижкою 50% протягом десяти днів. Після проведення транзакції інформація автоматично передається до інтегрованих реєстрів і надходить у Нацполіцію. Оновлення статусу зазвичай відбувається протягом 3–5 робочих днів.
Плюси способу:
Мінуси:
Цей спосіб підходить тим, хто перебуває в Україні та може з’явитися до ТЦК самостійно. Процедура передбачає подання документів, що стосуються військово-облікового статусу, після чого уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення (якщо його ще не було оформлено). Справу розглядають на місці, і військовозобов’язаний має право на письмові пояснення відповідно до ст. 268 КУпАП. Після винесення постанови видаються реквізити для оплати. ТЦК фіксує інформацію про сплачений штраф та направляє дані до Нацполіції. Строки оновлення інформації такі ж — близько 3–5 робочих днів.
Важлива деталь: ТЦК може запропонувати пройти ВЛК. Якщо метою візиту є виключно врегулювання питання розшуку, військовозобов’язаний має право відмовитися від медогляду, посилаючись на обмеження, визначені ст. 22 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Переваги:
Недоліки:
Якщо військовозобов’язаний не може або не бажає самостійно звертатися до ТЦК, закон дозволяє участь представника (ст. 271 КУпАП). Адвокат діє на підставі ордера та нотаріальної довіреності, представляє інтереси особи, подає заяви, отримує документи та комунікує з ТЦК. Такий формат застосовується, зокрема, коли людина перебуває за кордоном або хоче мінімізувати контакти з представниками центру.
Переваги:
Недоліки:
Цей спосіб застосовують тоді, коли розшук оголошено без достатніх підстав або з порушенням процедури. Судова практика 2023–2025 років показує, що суди скасовують розшук у випадках, коли:
Рішення суду є обов’язковим до виконання. Якщо ТЦК не оновлює дані добровільно, подається виконавчий лист. Державна виконавча служба може примусити центр виконати рішення в межах Закону «Про виконавче провадження».
Якщо рішення позитивне:
Якщо рішення негативне, подається апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду в межах ст. 295 КАС України.
Сплата адміністративного стягнення можлива лише після складання протоколу та винесення постанови. Однак така дія фактично підтверджує, що особа погоджується з установленими порушеннями. Це не змінює процесуального статусу в базах ТЦК і не впливає на факт розшуку.
У багатьох випадках штраф не закриває питання військового обліку, оскільки розшук знімається лише після виконання всіх процедур, передбачених для уточнення даних або проходження ВЛК.
Статус «у розшуку» в Резерв+ використовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки для фіксації відомостей про військовозобов’язаних, які, на думку ТЦК, не виконали вимоги законодавства щодо військового обліку. До таких причин належать неявка за повісткою, невчасне оновлення персональних даних, ігнорування виклику для проходження військово-лікарської комісії або відсутність підтвердження місця проживання. Важливо, що цей статус не є видом адміністративного чи кримінального переслідування та не утворює правових наслідків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом. Він не прирівнюється до офіційного «розшуку», який може оголосити лише орган досудового розслідування або суд.
Порядок внесення інформації до Резерв+ регулюється нормативними актами Міністерства оборони та правилами ведення військового обліку. Кожен запис має ґрунтуватися на документально підтверджених даних, інакше його внесення порушує вимоги законодавства. Відсутність належної підстави відкриває можливість ініціювати процедуру оскарження дій або бездіяльності ТЦК, що дозволяє домогтися виключення інформації та відновлення коректного статусу.
Юридично обґрунтоване оскарження статусу «у розшуку» в Резерв+ здійснюється в адміністративному порядку та через суд. Основа такого звернення — норми Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», Правила військового обліку та документи, що регулюють функціонування інформаційної системи Резерв+.
Поширеними підставами для виключення статусу «у розшуку» з Резерв+ є встановлення відсутності правового обґрунтування для внесення відповідного запису. Найчастіше помилки виникають у таких ситуаціях:
Усі такі обставини можуть бути підтверджені документами, витягами з державних реєстрів або офіційними відповідями ТЦК, що дозволяє довести протиправність внесення відомостей.
Перед поданням адміністративного позову доцільно використати можливість досудового врегулювання. Законодавство не містить обов’язку подавати претензію, але практика показує, що ТЦК нерідко видаляють запис після офіційної заяви з вимогою надати правові підстави внесення інформації.
Заява оформлюється письмово. У ній необхідно зазначити вимогу надати копії документів, що стали підставою для внесення статусу «у розшуку» в Резерв+, а також зобов’язати ТЦК актуалізувати дані у разі виявлення помилок. До заяви можна додати копії паспортних документів, посвідчення про приписку, довідку про місце реєстрації або інші значущі відомості.
Відповідь має бути надана у межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян». Якщо відповіді немає або обґрунтування не містить посилань на документи, що підтверджують правомірність внесення даних, постає можливість перейти до судового захисту.
Подання адміністративного позову є ефективним способом усунути протиправні відомості з Резерв+. Позов адресують окружному адміністративному суду за місцем знаходження ТЦК або за місцем проживання позивача. Предмет позову — визнання дій чи бездіяльності ТЦК протиправними та зобов’язання актуалізувати інформацію у Резерв+. До позовної заяви додають документи, які підтверджують неправомірність внесення статусу. Суд аналізує:
Судове рішення, що набрало законної сили, є обов’язковим для виконання територіальним центром комплектування. Після його отримання ТЦК має видалити запис про «розшук» та внести коригування до Резерв+.
Скасування розшуку не є підставою для автоматичної мобілізації, оскільки сам статус «У розшуку» не визначає придатність до служби та не впливає на наявність або відсутність права на відстрочку. Після зняття розшуку ТЦК проводить стандартні процедури військового обліку: уточнення персональних даних, перевірку документів про можливі підстави для відстрочки та направлення на військово-лікарську комісію. Рішення про мобілізацію ухвалюється лише після висновку ВЛК щодо придатності та за відсутності законних підстав для звільнення або відстрочки.
Наявність статусу в електронному кабінеті Резерв+ означає, що особу внесено до відповідних списків. Ігнорування такого повідомлення не звільняє від відповідальності. Поліція може здійснювати перевірку документів та встановлювати особу для подальшої передачі інформації до ТЦК. Якщо факт порушення військового обліку підтверджений, на особу може бути складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 або 210-1 КУпАП.
У разі ухилення від мобілізаційних заходів після належного вручення повістки можливе застосування норм Кримінального кодексу.
Порушення накопичуються, що ускладнює подальше врегулювання ситуації. Тривале ухилення може призвести до примусової доставки до ТЦК за постановою уповноваженої посадової особи у порядку, передбаченому чинним законодавством.