В ОП опублікували відео, замазавши логотипи медіа: харківські журналісти обурені
Контент з наслідками обстрілу Епіцентру Харкова, опублікований Офісом президента без логотипів "Ґвара Медіа" та "Накипіло", спричинив обурення серед керівників харківських видань
Офіс Президента України на своїй сторінці в Instagram опублікував матеріали з наслідками обстрілу Харкова 25 травня від медіа "Ґвара Медіа" та "Накипіло", заблюривши їхні логотипи. Цей вчинок викликав обурення у керівників харківських видань. Головний редактор "Ґвара Медіа" Сергій Прокопенко та головна редакторка медіагрупи "Накипіло" Ольга Лептуга висловили своє незадоволення у соціальних мережах. Журналісти закликають дотримуватися їх авторських прав, показуючи важливі події на національному і міжнародному рівнях.
Сергій Прокопенко у своєму Facebook розповів про складні умови роботи харківських журналістів. Прокопенко зазначив, що 25 травня, коли в Харкові було розбомблено "Епіцентр", де загинули 19 і поранено 54 людини, журналісти видання працювали на місці подій всі вихідні, змінами по декілька годин, бо там неможливо було дихати через пожежу.
Медійники шукали маски і використовували хімічні костюми через токсичний дим, зазначив Прокопенко. Коли стало відомо, що Офіс президента розмістив їхні матеріали, заблюривши логотипи, це викликало обурення у редакції. Прокопенко також розповів про попередні випадки, коли інші організації використовували контент без вказання авторства. Зокрема, подібні інциденти траплялися з United24, але після звернень ситуацію вдалося вирішити конструктивно.
"Приховувати і блюрити авторський контент - це слабка позиція, особливо на рівні президентських комунікацій. Це не про помилки – це про культуру і підхід, це гірше прямого повідомлення, це підхід, який задається. Саме тому локальні медіа ставлять ці ідіотські логотипи, бо контент крадуть, не підписують і знецінюють роботу журналістів. Тому замість додаткової історії, красивої картинки або важливого тексту ми витрачаємо час на встановлення логотипів на відео і фото. Це роблять маленькі анонімні телеграм-канали. До речі, більшість ТГ каналів в Харкові вже підписують джерела контенту, бо вже і там поважають роботу репортерів", - зазначив Прокопенко.
У своєму дописі на Facebook Сергій Прокопенко окреслив ключові проблеми локальних медіа, серед яких: брак кадрів, обмежені фінансові можливості та складність доступу до інформації. Він наголосив на важливості підтримки з боку держави та необхідності більш прозорих і справедливих умов роботи для регіональних журналістів.
"Фрази про важливість локальних медіа від держави, які я бачив в 2022–2023 = лушпиння, яке не резонує з діями. Редакційна скринька завалена повідомленнями від різних органів, національних і локальних (Міністерства, силові органи, чого там тільки нема), які треба опублікувати в регіонах, на що треба знайти банально гроші. Інколи вони знаходяться, інколи ні. На щастя, у нас є Спільнота, яка підтримує видання, але на всі ці повідомлення сил не вистачає. І це в той час, коли уряд заливає десятки і сотні мільйонів гривень на незрозумілі медіа, проєкти, комунікації, які часто беруть контент деінде і які контролюються незрозуміло ким (чого вартує тільки історія The Gaze) Я хочу, щоб це припинилось і важливість локальних медіа була виражена не затертими логотипами і сотнями мільйонів незрозуміло куди, а іншими більш конструктивними і адекватними кроками", - зауважив він.
Прокопенко також звернув увагу на відсутність представників локальних медіа на пресконференціях президента, зазначивши, що це обмежує можливість задавати питання, які важливі для регіонів.
Він також зазначив, що наразі не очікує офіційної реакції від Офісу президента, але сподівається на резонанс у професійному середовищі та врахування помилок у майбутньому. Він підкреслив важливість висвітлення контенту з регіонів на національному та міжнародному рівнях.
У коментарях підписники розмірковують, навіщо команда Зеленського так робить. Журналістка Тетяна Федоркова зазначила, що так "можуть робити несвідомо, а типу стилістично, щоб не вибивався відеоряд". Правда при цьому, додає вона, неясно чого не підпишуть/тегнуть хоча б внизу в пості авторство відео, фото ж підписують.
В Україні закон про авторське право прийнятий, але не працює
В Україні з 2021 року планували оновити законодавство про авторські права. Його метою зазначали - адаптацію законодавства України до стандартів Європейського Союзу.
У грудні 2022 року, попри війну, було прийнято багато законів, які все більше наближають Україну і до прав та правил ЄС і до прав та правил цивілізованого світу загалом. Наприклад, був підписаний закон, який посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення авторського і (або) суміжних прав.
В Україні якщо порушення авторських прав визначається як адміністративне порушення, то у такому випадку для порушника застосовуватиметься штраф у розмірі 170-3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення. У випадку кримінального порушення штраф для порушника складатиме від 3400 до 17000 грн. або можуть призначити виправні роботи. Якщо порушення відбувається повторно, або за змовою групи чи службовою особою, яка використала свій статус, і випадку великих збитків, то можуть призначити суворіше покарання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
