В Ірані після 88 днів повного блокування частково увімкнули інтернет
Аналітики NetBlocks підтвердили в Тегерані найтриваліше загальнонаціональне відключення інтернету в сучасній історії
Аналітики зафіксували в Ірані часткове повернення міжнародного інтернету у вівторок, 26 травня, після 88 днів тотальної цифрової блокади, яка стала «найтривалішим загальнонаціональним відключенням інтернету в сучасній історії». Влада пішла на цей крок, аби виконати обіцянку нового уряду та відкрити віртуальний простір. Обмеження зняли на смартфонах громадян, тож люди знову мають доступ до світових сервісів, включаючи ChatGPT.
Часткове повернення мережі підтверджують дані моніторингового сервісу NetBlocks. Через рекордну цифрову блокаду, яка тривала понад 2093 години, країна довгі місяці жила в майже повній ізоляції від світу.
«Незрозуміло, чи буде це відновлення стійким», — зазначили аналітики.
Обмеження послабили після заяви команди президента Масуда Пезешкіана, яка пообіцяла запустити глобальну мережу впродовж доби. Новий уряд намагається виконати свої передвиборчі обіцянки перед громадянами.
«У рамках обіцянок уряду зроблено перший крок до вільного і регульованого доступу до віртуального простору», – написав у X перший віцепрезидент Ірану Мохаммед Реза Ареф.
Проте рішення міністрів одразу спровокувало внутрішні розбіжності у владних кабінетах. Адміністративний суд країни офіційно зупинив дію урядового розпорядження, намагаючись повернути жорсткі заборони.
Попри суперечки між суддями та урядовцями, місцеві медіа повідомляють про появу зв'язку. Абоненти мобільних операторів уже заходять на світові платформи.
Тегеран роками підтримує дворівневу систему інтернету, щоб контролювати інформацію. Громадянам дозволяють користуватися лише внутрішньою мережею із схваленими сайтами, а вихід у глобальну павутину зазвичай повністю перекривають під час будь-яких внутрішніх криз.
Чому Ірану заблокували доступ до інтернету
Нинішній інтернет-блекаут Тегеран запровадив ще 28 лютого на тлі військової операції Ізраїлю та США, і це стало другим масштабним вимкненням за рік після січневих протестів. Уже у квітні 2026 року іранські депутати відкрито називали глобальну мережу зброєю ворога. Парламентарі заявляли про неможливість негайних компенсацій постраждалому бізнесу та планували тримати країну в ізоляції до завершення бойових дій і підписання мирної угоди.
Ще 5 березня експерт із питань інтернету Сергій Шишкін пояснював, що цифрову блокаду влаштував саме місцевий режим для повного контролю за інформацією. Влада роками будувала ізольовану мережу, залишивши вільний зв'язок лише для еліт і високопосадовців. Співрозмовник додав, що Іран є наземним перетином для ліній зв'язку між Індією та Європою, тому через бойові дії кабелі можуть бути пошкоджені, проте світові маршрути швидко перебудуються без суттєвих наслідків.
Паралельно у травні 2026 року Тегеран спробував використати міжнародну інфраструктуру як економічний важіль і заявив про намір брати плату за підводні кабелі в Ормузькій протоці. Пов’язані з військовими медіа висунули вимоги до технологічних гігантів підкоритися місцевим законам, натякнувши на можливі аварії у разі відмови. Речник армії Ебрагім Зольфагарі підтвердив плани збирати гроші за транзит трафіку, а керівниця напрямку Близького Сходу в Bloomberg Economics Діна Есфандіарі пояснила це спробою Тегерана нав'язати світовій економіці величезні витрати ради захисту від нападів.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що іранський військовий офіцер та офіційний представник центрального штабу "Хатам аль-Анбія" - об'єднаного оперативного командування Збройних сил Ірану - Ібрагім Золфагарі попередив світ про катастрофічне зростання цін на нафту після ударів американських військових по іранських об'єктах. Продовження військових операцій США в регіоні, за словами офіцера, повністю заблокує будь-які переговори про ядерну угоду - і світовий ринок нафти відчує це на повну силу.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
