Rozetka просила про податкові пільги через обстріли - Мінфін дав відповідь
Міністерство фінансів не підтримало пільги для бізнесу Rozetka, постраждалого від обстрілів.
Міністерство фінансів не підтримало податкові послаблення для бізнесу, який постраждав від російських обстрілів, зокрема для компаній групи Rozetka. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, оприлюднивши позицію Міністерства фінансів, яку відомство надіслало листом до профільного комітету Верховної Ради. Відповідь стала реакцією на звернення компаній, що просили відтермінувати для них частину податкових зобов'язань. Депутатка оприлюднила деталі листа 2 жовтня.
Своєю чергою, саме відомство у листі до Комітету Верховної Ради пояснило, чому відмовляється йти назустріч постраждалому бізнесу. За словами Ольги Василевської-Смаглюк, компанії групи Rozetka просили про три конкретні зміни в оподаткуванні, і жодну з них Мінфін не підтримав.
Народна депутатка перелічила, чого саме домагався бізнес і як на це відреагувало відомство:
- дозволити сплачувати податки пізніше без відсотків і застави - Мінфін пояснив, що відсотки компенсують бюджету затримку коштів, а застава захищає державу від несплати;
- не проводити планові податкові перевірки постраждалих підприємств незалежно від їхнього розташування - відомство посилається на чинні обмеження перевірок, ризики несплати податків та зобов'язання перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ;
- поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності без документів на бізнес, який втратив їх через обстріли поза зонами активних бойових дій та окупації - Мінфін вважає, що знищений офіс чи склад не обов'язково означає втрату документів.
Щодо компаній з мережею по Україні чи онлайн-торгівлею Мінфін зауважив, що вони можуть мати інші доходи та майно, навіть якщо частину бізнесу зруйновано. Водночас відомство визнало: якщо підприємство через війну не може вчасно виконати податкові обов'язки, воно може підтвердити це документально й уникнути відповідальності за затримку. Самі зобов'язання залишаються - їх потрібно виконати протягом шести місяців після завершення воєнного стану.
"Мінфін пояснює, чому не готовий на це погодитись: відсотки компенсують бюджету затримку грошей, а застава захищає державу від несплати", - написала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі.
Щодо третьої вимоги - про спрощене підтвердження звітності без документів - міністерство визнало, що такі випадки справді потребують іншого підходу, хоча остаточно пропозицію не підтримало.
Чому відомство не йде на поступки бізнесу
Позиція відомства узгоджується із загальним курсом на жорстку економію бюджетних коштів. Міністерство фінансів вже вдається до непопулярних рішень заради наповнення казни та виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, тому будь-які додаткові пільги чи відстрочення для бізнесу можуть ще більше ускладнити виконання цих умов.
Без оцінки стану всього підприємства та впливу війни на нього, за логікою відомства, неможливо визначити, як саме врегулювати розрахунки компанії з бюджетом. Саме тому воно наполягає на індивідуальному підході, а не на універсальних пільгах для цілих категорій бізнесу.
Раніше Інформатор повідомляв, що Мінфін переніс на грудень 39 мільярдів гривень капітальних видатків, зокрема на підготовку енергетики до зими, через затримки з міжнародним фінансуванням.
Також ми писали, що Мінфін заявив про невідворотність запровадження ПДВ для ФОПів через вимоги директиви Євросоюзу.
Крім того, Інформатор писав, що Мінфін готовий запустити друкарський верстат і допустити девальвацію гривні, якщо вчасно не надійде зовнішнє фінансування.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
