Замість того, аби купувати дороге обладнання, компанії обирають зберігати інформацію в хмарному середовищі.
Укрпошта готова витратити на "хмарне" сховище до 29,2 мільйона гривень. З переможцем державна компанія визначиться 10 листопада, а користуватися "хмарою" планують до грудня 2025 року.
Планується, що зберігати інформацію Укрпошта буде за межами України, проте на одній локації. У користування поштовий оператор отримає процесори, оперативну пам'ять, дисковий простір, VLAN (віртуальна локальна комп'ютерна мережа – ред.), місце для встановлення обладнання та IP адреси.
Укрпошта шукає надійну «хмару», в якій «вихід з ладу будь-яких двох фізичних дисків не має призводити до зупинки сервісу та втрати даних».
«Виконавець забезпечує та гарантує повну ізоляцію даних, що зберігаються/обробляються у приватній віртуальній хмарі від третіх осіб. Управляти доступом до даних, що зберігаються у приватній віртуальній хмарі, має лише (Укрпошта»», - такі умови прописані в технічному завданні до тендеру.
З боку компанії-переможця має бути підтримка 24 години та 7 днів на тиждень телефоном та електронною поштою.
Окрему увагу в компанії приділили захисту інформації. Це має бути як фізична охорона обладнання, так і захист від загроз, пов’язаних із проникненням комп’ютерних вірусів та «троянських» програм.
Пам’ятаєте, коли тільки компанія почала випускати легендарні марки з затонулим російським кораблем, то зазнала ворожої атаки на свій сайт? Один з найкращих засобів захисту у такому випадку, - це зберігати інформацію віддалено під хорошою охороною. Хмарні сховища дозволяють розміщувати та зберігати великі обсяги інформації. Коли йде масовий запит від клієнтів, то компанія може замовити більше ресурсів у хмарного провайдера та не перейматися, що сайт «ляже».
До того ж захист інформації на «хмарі» - це те, чим відрізняються компанії, які пропонують такі послуги. Кожна з них намагається не допускати скандалів з витоком даних, тому що це їх кошти та репутація. Окремий плюс, що коли компанія розміщує свої дані на «хмарі», вона не витрачається на придбанні власної IT-інфраструктури для збереження даних.
Нагадаємо, що ще до початку повномасштабного вторгнення – 17 лютого 2022 року ВР ухвалила закон «Про хмарні послуги». Він запровадив використання сучасних технологій у державних органах.
«Хмарні технології дозволять знизити корупційні ризики при закупівлі обладнання, суттєво зменшити витрати з бюджету, а головне — прискорити впровадження інновацій в органах влади», – говорив голова Мінцифри Михайло Федоров.
З моменту, коли закон набрав чинності, в Україні запровадили принцип Cloud First: перенесення основних процесів виробництва IT-серверів на «хмари». За задумкою авторів, приблизно 50% потреб в ІТ-сфері повинні були задовольнятися коштом хмарних послуг, а не капітальних інвестицій.
Аналогом українського закону про «хмари» є американська процедура FedRAMP. Її проходять постачальники для отримання дозволу на надання хмарних послуг на федеральному рівні. Аби щороку продовжувати авторизацію, вони повинні відстежувати свої засоби управління безпекою та регулярно оцінювати їх.
Інформатор писав, що Укрпошта випустила марку, присвячену працівникам Укрзалізниці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.