Українцям дозволили не платити кредити за знищене майно. Як це вплине на економіку України

Призупинити виплати та списати кредити позичальників, які втратили кредитне житло чи автомобіль. Такий законопроект прийняла за основу Верховна Рада 9 липня. За підсумками електронного голосування, лише один депутат був проти, переважна більшість - 283 - віддали свої голоси «за». 

Інформатор розбирався, чим може обернутися подібна щедрість від депутатів для бюджету України та хто заплатить за знищені квадратні метри. 

Що кажуть депутати

Майже всі народні обранці одностайно заявляють, що такий законопроект допоможе українцям, які опинилися у складних життєвих обставинах через війну. Як заявив голова бюджетного Комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, документ погоджений і Кабінетом міністрів України, і Національним Банком. Більше того, дехто з депутатів, побачивши одну законодавчу ініціативу на цю тему, вирішив не обмежуватися, а зареєструвати альтернативний варіант. Наприклад, Дмитро Разумков, який ще минулого року критикував майже всі законодавчі ініціативи провладної більшості, у цьому питанні сперечатися не став. Хотів лише трошки доопрацювати документ, оскільки, на його думку, варто взагалі пробачити людям кредити. 

«Після того, як воєнний стан буде скасований, люди будуть змушені платити ці кредити. Це неправильно», - стисло прокоментував нардеп. 

Зрештою народні депутати зійшлися на такому тексті: 

«Законопроектом передбачається, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування, позичальник… має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі – кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобіль (далі – договір про споживчий кредит)». 

Звичайно, щоб кредит або відсотки за ним простили, треба відповідати таким ознакам: мати майно на тимчасово окупованій території або на території, де точаться бойові дії; майно має бути пошкоджене або знищене внаслідок ворожих обстрілів. І, за словами народної депутатки України від фракції «Голос» Кіри Рудик, механізм верифікації ретельно продуманий. 

«Для цього потрібно буде подати необхідні документи про те, що сталося з майном, і в таких випадках банк повинен бути припинити нарахування по відсотках. А якщо майно зруйновано, взагалі скасувати цей кредит, оскільки немає за що виплачувати. Для банка ці витрати покриваються пунктом форс-мажор», - пояснює Кіра Рудик.  

Хто компенсує банкам втрачені позики

Тепер зупинимось детальніше на пункті форс-мажор. Перед прийняттям законопроекту Данило Гетманцев не приховував, за невиплачені кредити розраховуватимуться платники податків. 

«Люди втратили єдине житло, і дехто має сплачувати кредити. Людина не має сплачувати кредит, і банк не має сплачувати. Ми відмежовуємо: якщо у позичальника єдине житло, то плата скасовується, якщо позичальник має кілька житлових об’єктів, то заморожується кредит. Ця ініціатива охоплює не тільки кредитне житло у банках, а і у забудовників. Механізм компенсації теж передбачений - за рахунок державного бюджету», - пояснює Гетманцев. 

Такий широкий жест викликає багато запитань. Особливо на тлі заяв президента Володимира Зеленського про те, що Україна потребує 7 млрд доларів підтримки щомісяця на тлі російського вторгнення. Хоча, за словами політолога Віктора Бобиренка, при існуючому просіданні бюджету кредитні надходження економіку особливо не врятують. 

«Економіка України просіла настільки, що ми не виконуємо бюджет. У нас у дохідній частині 1 трильйон 350 мільярдів, а ми виконуємо тільки на 76% станом на травень. А видаткова частина у нас трохи більше 2 трильйонів. Десь під 800 млрд гривень нам вже не вистачає, тобто ці кредити вони вже на швидкість наповнення бюджету не вплинуть абсолютно», - каже Бобиренко. 

З іншого боку, стагнуюча економіка потребує будь-яких надходжень. Наприклад, вирішення питання логістики на кордоні, могло б трошки поліпшити ситуацію із держбюджетом. Так само і з кредитами. 

«Банки і фінансові установи, які втратили гроші і несуть збитки, все одно зароблять своє на ринку, тобто будуть дорожчими кредитами і нижчими депозити. Тому ця міра трошки популістична. І над її провадженням треба дуже серйозно думати. Державний бюджет не безмежний. І тому будь-які випадки, як і будь-які виплати, які держава здійснює, вона це робить за інший рахунок. Тобто надаючи людям гроші на погашення кредитів, вони беруть ці гроші з освіти, з медицини, з оборони, з пенсій. З усіх інших державних витрат», - наголошує політолог Костянтин Батозький. 

На думку Батозького, держава може запустити інші дієві механізми, які допоможуть і людям, і економіці.   

«Для того, щоб економіка працювала і щоб існувала більше справедливості для людей, такі міри впроваджувати не варто, тобто прощати кредити не варто. Варто допомагати людям, тобто Уряд має допомагати людям або погасити тіло кредиту, умовно, заплатити за них, або якось сприяти тому, щоб це по часу розтермінували. І тоді для економіки це значно краще», - пояснює Батозький. 

Зрештою всі українці постраждали від цієї війни: дехто втратив роботу, дехто житло, дехто родину. І, за словами політолога, кредитна депутатська ініціатива виокремлює лише тих, хто втратив майно, а як бути з іншими - питання. 

Раніше Інформатор писав, Рада прийняла за основу закон про призупинення виплати кредитів за знищене майно

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.