Україна - це сад, але садівники не мають стратегічного бачення: художник Маков про політику, Харків, та росію-людожерку
Відомий харківський митець розповів про своє творче бачення актуальних подій
Харківський художник Павло Маков захоплюється садівництвом та вважає, що Україна - це теж такий собі "сад". Однак проблема в тому, що "садівники" не знають, як за ним доглядати та що саме на ньому висаджувати. Від цього - безліч українських проблем.
В інтерв'ю "УП" Маков розповів про повернення до України з-за кордону, про сучасний стан речей у Харкові, війну тощо. "Інформатор" зібрав найцікавіші думки художника в окремий матеріал.
Про країну-"сад" та політиків-"садівників"
За словами Макова, сад - це така собі універсальна метафора присутності людини на землі. Тому що без людських зусиль він не існує.
При цьому кожен садівник, навіть якщо він молодий, розуміє, що не побачить свого проєкту в закінченому вигляді – не вистачить часу життя. Тож насправді сад - це щось стратегічне, довге, розтягнуте в часі.
"А наші "садівники" не мають стратегічного бачення. Які дерева і кущі де посадити, що робити з тим, що посадили до них, як "перетравити" минуле і спланувати майбутнє. Окремі приватні намагання доглянути наш суспільний сад не впливають на загальну картину. Це не системний підхід, не бачення саду через 200-300 років, навіть через 30. Тому ми живемо в занедбаному саду і не лише через війну", - вважає Маков.
Художник каже, що наразі в суспільстві сконцентрувалися на боротьбі із зовнішнім ворогом, і це природно і зрозуміло. Але Україна ризикує програти війну навіть не росії, а самій собі.
"Колишній харків'янин Юрій Шевельов писав, що Україна має трьох головних ворогів: росія – зовнішній ворог, "кочубеївщина" – внутрішній, п'ята колона. І третій ворог – провінціалізм. Один із тяжких наслідків цього провінціалізму – невміння цінувати своє", - каже Маков.
Він також обурюється тим, що в Європі Україну досі сприймають як країну-утопію: місце, якого не існує. А європейці вважають українську державу місцем східної культури.
"Наразі один німецький культурний часопис попросив мене відповісти на 10 запитань. Одне з них: "Скажіть, будь ласка, чого західна Європа може навчитися у східної культури?" Я їм пишу: "Вибачте, а чого ви мене це питаєте? Мені дуже цікава японська, китайська, арабська культура, особливо килими. Але я не належу до східної культури і не знаю, чого ви можете навчитися у неї. Я живу і працюю в країні, яка була хрещена в Х сторіччі". Розумієте? Ми для німців дотепер східна культура... , - розповідає Маков.
На його думку, Україна як держава не зробила чогось, щоб стати для світу частиною загального простору. І можливо, що після закінчення війни про нас знов забудуть.
"Мені в Італії один тамтешній хлоп пояснював: "Ти ж знаєш, що на Донбасі багато газу, мені вас дуже шкода, але це Зеленський з Путіним воює за той газ". Отак вони нас розуміють. І це провина нашої держави, яка нічого не зробила, щоб Україна стала для світу, хоча б для Європи, частиною загального простору, а не "східною культурою" і утопією – місцем, якого не існує. Закінчиться війна – і про нас за кордоном знову забудуть. В очах Європи ми дотепер не є садом. Для Європи ми сельва, пустош, степ. Ти ж не посадиш всіх примусово читати "Криваві землі" Снайдера", - вважає художник.
Про повернення з Європи додому та безпеку
Після того, як у березні–квітні 2022-го Маков готував український проєкт "Фонтан виснаження. Висока вода" на Венеційській бієнале, художник перебував у Італії. Однак потім повернувся.
"Я почав втрачати там сенси. Зрозумів, якщо не стане України – нах@ра мені оце все?", - згадує Маков.
Друзі з-за кордону нерідко питають у нього, чи він в безпеці. Він розповідає, що в безпеці у Харкові бути неможливо.
"З-за кордону інколи питають: "Ви зараз safe?" Я відповідаю: "Safe ти чи не safe залежить від твого почуття чорного гумору і самоіронії. Харків в 25 кілометрах від кордону з Росією. Ракета летить 45 секунд, повітряна тривога лунає водночас з вибухом. Але... коли я повернувся, мені стало набагато легше і цікавіше працювати", - ділиться художник.
Про ринок "Барабашово" як метафору Харкова
Відповідаючи на запитання, що може бути метафорою Харкова, художник назвав ринок "Барабашово". Однак його це дуже обурює, адже так бути не повинно.
"Навіть у назві цього ринку страшна метафора втрати Харковом своєї інтелектуальної ідентичності. Барабашов був академіком, астрономом. Він на зірки дивився! І його ім'ям назвали ринок – звісно, неумисно, а через те, що поряд була станція метро "Барабашова". Я не проти ринків, ринки є всюди, і хай вони працюють. Але не це має бути обличчям Харкова", - вважає Маков.
Про росію-людожерку та російську культуру
Цілі сторіччя поспіль росія вкладала величезні ресурси в просування своєї культури, каже Маков. Навіть експрем’єр Британії Борис Джонсон якого у нас так всі обожнюють, казав у жовтні 2023-го, що досі захоплюється російською культурою, тому що вона його певною мірою сформувала.
"Всі ці інструменти впливу росія здебільшого спрямовувала на експорт, на створення свого образу назовні, а не заради змін зсередини. Література, музика, живопис не зробили Росію цивілізованою країною. Достоєвські, Пушкіни, Чайковські, Чехови – вони програли свою битву за Росію. Труп виявився трупом, оживити його не вдалося. Це дике поле, страшне дике поле. І саме з ним ми наразі маємо справи", - каже художник.
На його думку, українці дарма підживлюють себе думками про те, що росія кудись зникне. Навіть якщо це станеться - фундаментально для України нічого не зміниться, каже Маков.
"Просто замість однієї великої росії-людожерки з'явиться багато маленьких росій-людожерів. Вона завжди буде поруч. І з нею треба буде завжди якось жити, хочемо ми того чи не хочемо. І жоден рів із крокодилами не допоможе. Не можна надихатися лише тим, що кричати "Cancel Russia!". Протистояти їй можливо, тільки будуючи своє – сильну армію, культуру, державу. Треба робити своє, потужне своє і навчитися цінувати своє", - резюмував митець.
Хто такий Павло Маков
Павло Маков є одним з найвідоміших українських художників. При цьому народився чоловік у Санкт-Петербурзі. Він - член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, дійсний член Академії мистецтв України. Він є Лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та представляв Україну на Венеційському Бієнале у 2022 році. Живе та працює в Харкові. Роботи митця виставляються в галереях України, Європи та всього світу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
