Щонайменше 5 влучань по установці ЕЛОУ-АВТ-11 здатні вивести з ладу до 50% первинної переробки найбільшого нафтозаводу Росії
Українські дрони вперше вдарили по Омському нафтопереробному заводу - найбільшому в Росії - і зупинили ключовий виробничий вузол підприємства. Куйбишевський НПЗ у Самарі раніше зупинив роботу після аналогічного удару безпілотників - тепер черга дійшла до заводу за Уралом. Операцію 6 липня провели підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ. Завод розташований за три тисячі кілометрів від українського кордону.
Під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 - найважливіший вузол підприємства. За попередньою інформацією, уражено установку проєктною потужністю 8,4 млн тонн нафти на рік, про що йдеться у даних Dnipro Osint. Без первинної переробки усі інші установки просто не мають сировини. По установці зафіксовано щонайменше 5 влучань - ймовірно, її зупинять на тривалий ремонт.
До удару Омський НПЗ постачав армії РФ авіаційне пальне, дизель і бензин різних марок. Підприємство постачало авіаційний гас марок ТС-1 та РТ, дизельне пальне класу "Євро-5" та високооктанові бензини. Омський НПЗ належить компанії "Газпром нефть", а після модернізації 2025 року забезпечує глибину переробки нафти до 100%.
Удар по ЕЛОУ-АВТ-11 здатен вивести з ладу 40-50% потужностей первинної переробки заводу. Судячи з кадрів об'єктивного контролю, неушкодженими поки залишаються п'ять інших установок - АВТ-6, ЕЛОУ-АВТ-7, ЕЛОУ-АВТ-8, АВТ-10 та АВТ-9. При цьому АВТ-10 і АВТ-9 разом забезпечують ще близько 40% первинної переробки, тоді як решта установок мають значно меншу потужність.
Омський НПЗ - єдиний у Росії, що випускає каталізатори крекінгу, тобто вузол, від якого залежить вторинна переробка на всіх інших заводах. Унікальна функція виробника каталізаторів означає: зупинка заводу вдарить одразу по всьому ланцюжку вторинної переробки в країні. Це робить підприємство критично важливим для всієї нафтопереробної галузі Росії.
Українські безпілотники 6 липня атакували Омський НПЗ - найбільший у Росії, потужністю 22 млн тонн на рік. Це був останній із десяти найбільших російських нафтозаводів, який до цього не зазнавав ударів дронів. В атаці були задіяні модернізовані дрони FP-1 компанії Fire Point з монокрилом та інтегрованим паливним баком, що збільшило дальність польоту до 2700 км.
Financial Times і Rochan Consulting підрахували: українські Сили оборони з початку 2026 року вразили нафтопереробні заводи РФ 194 рази, спровокувавши найгіршу паливну кризу за десятиліття. Генштаб ЗСУ повідомив, що через системні удари виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки РФ. Удар по Омському НПЗ додає до цієї цифри ще кілька відсотків.
Після атаки на Омський НПЗ серед десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії не залишилося жодного, який би цього року не зазнав ударів безпілотників. У травні були атаковані завод "Киришинефтеоргсинтез" у Ленінградській області та Рязанський НПЗ. У червні удари отримали "Нижегороднефтеоргсинтез" та "Танеко" - найбільший НПЗ "Татнефти" в Нижньокамську.
Удари по НПЗ та експортній інфраструктурі скорочують надходження й ускладнюють забезпечення армії агресора пальним. Через це Москва змушена різко збільшувати експорт сирої нафти, яку просто ніде переробляти. Атаки по НПЗ еволюціонували від точкових ударів до широкої стратегії деградації енергетичної та логістичної систем Росії - українські дрони обвалили виробництво бензину на 25%, а фондовий ринок - на 13%.
З початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. Щоб зберегти запаси пального на час літнього піку споживання, російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Паливна криза в Росії набирає обертів - власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а клієнти вимагають компенсацій через суд. Наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва.